Справа № 953/6134/24
н/п 2/953/2964/24
29 серпня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
представника позивача - адвоката Сковири Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Сковирою Любов'ю Юріївною до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 08.07.2024 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовної заяви зазначала, зокрема, що ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 перебували у шлюбі та за життя мали квартиру на праві спільної сумісної власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після державної реєстрації шлюбу 19.05.1984, актовий запис № 332, позивач взяла прізвище свого чоловіка « ОСОБА_5 ». ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 успадкувала його частку квартири на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із чоловіком, зокрема станом на час відкриття спадщини. З 2020 року ОСОБА_1 проживала зі своєю матір'ю ОСОБА_3 за вищевказаною адресою та здійснювала за нею догляд до дня її смерті. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Фактичне проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір'ю та здійснення догляду за нею підтверджується письмовою відповіддю начальника ХРУП № 1 ОСОБА_6 , у якій зазначено, що з 2020 по 2021 рік вони разом проживали у кв. АДРЕСА_2 , а також письмовою відповіддю депутата ХМР Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_7 , у якій вказано, що разом з ОСОБА_3 за вказаною вище адресою проживала її донька ОСОБА_1 , яка своєю чергою здійснювала догляд за матір'ю протягом значного часу до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме кв. АДРЕСА_2 та земельна ділянка, яка на праві власності належала її матері на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.09.2007 ВЕХ № 542753, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №031857 від 03.06.2008. Для оформлення спадку ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, однак, нотаріус відмовив у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину з тієї причини, що позивач не може документально підтвердити постійне проживання разом з матір'ю на день її смерті, хоча фактично постійно проживала з нею до дня її смерті, але формально не була зареєстрована у квартирі матері за місцем проживання. Нотаріус в усній формі порадила звернутися до суду із позовною заявою про встановлення факту постійного проживання разом з матір'ю на час відкриття спадщини. Крім того, нотаріус видала позивачу Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №771422120 від 29.05.2024, яка засвідчує, що станом на 29.05.2024 інформація про відкриття спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 відсутня, що означає, що ніхто не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивачка почала проживати з матір'ю у її квартирі, оскільки через похилий вік мати не могла забезпечити себе самостійно, а тому позивачка переїхала до неї без зміни реєстрації місця проживання. Позивачка доглядала свою матір, піклувалася, забезпечувала всім необхідним, у тому числі ліками та харчуванням, а також брала на себе усі витрати, пов'язані з побутом, з оплатою житлово-комунальних послуг. Станом на день звернення з цим позовом до суду, позивачка продовжує опікуватися спадковою квартирою і після смерті матері. Таким чином, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для позивача юридичне значення. Це дасть їй можливість реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті матері у встановленому законом порядку. Позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями майна померлої ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 49).
26.07.2024 на електрону адрес суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 , в якому вона зазначила, що їй достеменно відомо про те, що позивачка ОСОБА_1 (її мати) під час тривалої хвороби та станом на дату смерті ОСОБА_3 (її бабусі) дійсно проживала з нею за адресою: АДРЕСА_1 , з метою здійснення постійного догляду. Вона та її мати (позивачка) є єдиними спадкоємцями майна померлої ОСОБА_3 . Вона не заперечує тому, що саме її матір - позивачка ОСОБА_1 , яка є донькою ОСОБА_3 , є законним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 . Саме вона з нею проживала за адресою АДРЕСА_1 , піклувалася, забезпечувала всім необхідним, у тому числі ліками та харчуванням, а також брала на себе усі витрати, пов'язані з побутом, з оплатою житлово комунальних послуг, а після смерті бабусі здійснила обряд поховання. Проти задоволення позовних не заперечує. Просить позовні вимоги задовольнити. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 . Розгляд справи здійснювати за її відсутності (а.с. 51-52).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сковири Л.Ю. про витребування доказів задоволено; витребувано у приватного нотаріуса Гапон Інни Миколаївни інформацію: стосовно відкриття спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ; чи зверталися інші особи із заявою про прийняття спадщини; у разі винесення постанови про відмову у відкритті спадкової справи надати її до суду (а.с. 60).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сковири Л.Ю. про виклик свідка задоволено; викликано в судове засідання у якості свідка: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 81-82).
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сковира Л.Ю. підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 29.08.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява відповідача ОСОБА_2 , в якій вона просить розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача. Проти задоволення позовних вимог у справі №953/6134/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини не заперечує та просить їх задовольнити (а.с. 86-87).
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитаввши свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, прийшов до наступного.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно свідоцтва про одруження від 29.05.1963 № 488970, між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 було укладено шлюб, який зареєстрований 29.05.1963, актовий запис №2956, після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища « ОСОБА_10 ». (а.с. 29).
Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 22.01.1966, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_11 , про що 22.01.1966 складено відповідний актовий запис № 323. Батьки: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 31).
Згідно свідоцтва про шлюб від 03.05.2024 серія НОМЕР_2 між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 було укладено шлюб, який зареєстрований 19.05.1984 в Орджонікідзевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 332 (а.с. 41).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 07.04.1997, реєстраційний № 2-97-92719-к1 квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної власності ОСОБА_4 та членам його сім'ї ОСОБА_3 . (а.с. 36).
Згідно технічного паспорту квартира АДРЕСА_2 зареєстрована у міському бюро технічної інвентаризації на праві спільної власності на підставі свідоцтва про право власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та записана у реєстрову книгу за № П-2-12209 07.04.1997 (а.с. 32-35).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.04.1998, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_13 , про що 21.12.1984 зроблено відповідний запис № 9486. Батьки: батько - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 37).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 29.08.2007, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові Харківської області (а.с. 40).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 24.09.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харкові Харківської області (а.с. 38).
Згідно Витягу із спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 77142120 від 29.05.2024, у спадковому реєстрі відсутня інформації, щодо ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 76).
Згідно листа депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_7 по суті заданого питання у адвокатському запиті № 04-03-03/2024 від 10.05.2024 повідомляє, що громадянка ОСОБА_3 проживала за адресою АДРЕСА_1 та була власницею квартири за вказаною адресою. Станом на день смерті ОСОБА_3 разом з нею проживала її донька - ОСОБА_1 , яка здійснювала догляд за своєю матір'ю на протязі значного часу по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_1 не була зареєстрована за вказаною адресою, хоча фактично проживала разом зі своєю матір'ю та здійснювала за нею догляд (а.с. 11).
Згідно листа Начальника Головного Управління Національної Поліції в Харківській області ХРУП №1 ОСОБА_14 від 15.05.2024, в бесіді з мешканцями будинку АДРЕСА_3 було встановлено, що ОСОБА_1 у період часу з 2020 року по 2021 рік мешкала у кв. АДРЕСА_4 вказаного будинку зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , яка померла у 2021 році (а.с. 19).
Згідно відповіді приватного нотаріусу Гапон І.М. Харківського міського нотаріального округу Харківської області від 12.08.2024 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2024, спадкова справа до майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , нею не відкривалась, спадкоємці ОСОБА_3 до неї, не звертались, процесуальні дії щодо спадкової справи не вчинялись (а.с. 72).
В судовому засіданні за клопотанням представника позивача допитано в якості свідка ОСОБА_8 , яка зазначила, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , де проживає разом матір'ю, ОСОБА_15 , яка за станом здоров'я не може прибути до суду, їх квартира розташована на 9-му поверсі. В одному з ними під'їзді на 6-му поверсі в квартирі АДРЕСА_4 вказаного будинку мешкала ОСОБА_1 з матір'ю "тьотєю ОСОБА_16 " - ОСОБА_3 , яка померла у вересні 2021 року. З ОСОБА_1 на протязі багатьох років вони товаришують, жили поруч, потім ОСОБА_1 поїхала мешкати до м. Києва, потім повернулася жити з ОСОБА_3 , оскільки остання весь час хворіла, а потім захворіла на "ковід". Майже весь цей час, до осені 2021 року ОСОБА_1 проживала з матір'ю ОСОБА_3 за вказаною адресою: АДРЕСА_1 . Їй відомо про те, що мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на початку 2020 року захворіла, та ОСОБА_1 , як єдина донька, здійснювала за нею догляд до моменту смерті ОСОБА_3 у вересні 2021 року. ОСОБА_1 несла всі матеріальні витрати щодо забезпечення та піклування за ОСОБА_3 самостійно, на постійній основі з нею проживала. Після смерті ОСОБА_1 здійснювала поховання. Підтвердила факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з її матір'ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що за вказаною адресою в цій квартирі ОСОБА_1 та ОСОБА_17 мешкали удвох, більше нікого не було.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об'єктом відносин спадкування виступають права та обов'язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст. 1221 ЦК України).
Ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути підставою для відмови в реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Пленум Верховного Суду України в п. 23 Постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину. Об'єкти спадкування мають майновий характер, а тому приймаючи спадщину позивач приймає права і обов'язки спадкодавця.
Із наданих позивачем доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно спільно проживала за адресою: АДРЕСА_1 зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Сковирою Любов'ю Юріївною до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем - померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 її матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_6 ).
Представник позивача: адвокат Сковира Любов Юріївна (РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: 61103, м. Харків, вул. Космонавтів, 3).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_6 ).
Суддя С.О. Муратова