Справа № 641/2573/24
Провадження № 2/639/1136/24
29 серпня 2024 року
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява позивача КП «Харківські теплові мережі» (далі - КП «ХТМ») до відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова області від 25 квітня 2024 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Згідно супровідного листа Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.05.2024 року, справа надійшла до Жовтневого районного суду м. Харкова 23.05.2023 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання на 24.06.2024 року о 09:45 год. в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова
19 серпня 2024 року через канцелярію суду від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Обгрунтовуючи клопотання, з посиланням на вимоги законодавства та правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10 квітня 2019 року справа № 638/1988/17 зазначає, що позивач КП «ХТМ» ставить питання про стягнення заборгованості за надані послуги за постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 . Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання гарячої води та опалення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності. Оскільки квартира АДРЕСА_4 територіально знаходиться в Комінтернівському районі м. Харкова. Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є витрати пов'язані з утриманням цього нерухомого майна, і відповідно до положень ст. 30 ЦПК України даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність.
Представником відповідача ОСОБА_4 , також, через канцелярію суду подана заява про розгляд справи без його участі, клопотання щодо направлення справи за підсудністю підтримує.Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась. Повідомлялась про час та місце розгляду справи належним чином
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши клопотання. дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вищезазначену цивільну справу необхідно передати за підсудністю на розгляд до іншого суду з наступних підстав.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач КП «ХТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентської плати за обслуговування мереж. Адресу зазначено АДРЕСА_2 , яка відповідно до адміністративно-територіального розподілу міста Харкова відноситься до Слобідського району м. Харкова.
З доданих до позову копій документів вбачається, що власником зазначеної квартири до 10.02.2024 була відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується Договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.02.2024, реєстр. № 74. Співвідповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за вказаною адресою.
Згідно доданих розрахунків заборгованості, по особовому рахунку № НОМЕР_1 споживач ОСОБА_1 послуги надавались за житловому приміщенні за вищевказаною адресою.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.16 ст. 28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пунктах 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 (провадження №61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, у разі конкуренції правил підсудності (статті109та114 ЦПК України 2004 року) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Крім того, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, відповідно до якої за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Предметом позову є стягнення заборгованості, які виникла у правовідносинах надання житлово-комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Статтею 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності та позбавлення сторін права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд вважає за необхідне передати матеріали вказаної справи для розгляду до Комінтернівського районного суду м. Харкова - за місцем знаходження нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 28, 31, 32, 259, 260 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги - передати на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29.08.2024.
Суддя: С.О. Рубіжний