79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.11.10 Справа № 14/36
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Юрченка Я.О.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача (скаржник) - не з'явився
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудс Фрост Україна», б/н від 26.08. 2010 року
на рішення господарського суду Закарпатської області від 17.08.2010 року, суддя Карпинець В.І.
по справі №14/36
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, с.Лисичево
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудс Фрост Україна», м.Виноградів
про стягнення 63443,78 грн.
В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем подавалась заява про уточнення позовних вимог (від 09.08.2010 року, арк. справи 67-68), в якій просить стягнути з відповідача 3085,58 грн. -пені.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.08.2010 року по справі №14/36 позов ПП ОСОБА_4 задоволено, стягнено з ТзОВ «Фудс Фрост Україна»на користь позивача - 63443,78 грн., з яких 60358,20 грн. -основний борг та 3085,58 грн. -пеня.
Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар (пиловник бук та пиловник дубовий), підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України. Поряд з цим, суд беручи до уваги п.5.1, укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №15/1/2009 від 01.12.2009 року, ст.230, п.6 ст.231 ГК України, ст.549 ЦК України, вважає підставною заявлену до стягнення пеню в сумі 3085,58 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Фудс Фрост Україна»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 17.08.2010 року по справі №14/36, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції неналежним чином повідомлено відповідача про розгляд справи та безпідставно розглянуто справу за відсутності його представника, а також не надано можливості подати відзиву на позов. Поряд з цим, відповідач у апеляційній скарзі визнає наявність заборгованості перед позивачем, проте, вказує, що така частково погашена, зазначаючи також, що оригінали платіжних доручень, які свідчать про сплату суми боргу будуть представлені в судовому засіданні. Одночасно, апелянт не погоджується із сумою стягненої пені.
Розпорядженнями В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року та 01.11.2010 року склад судової колегії змінювався.
Представники сторін вдруге в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
01.12.2009р. між ТзОВ «Фудс Фрост Україна» (в тексті договору - покупець) та ПП ОСОБА_4 (в тексті договору -продавець) укладено договір купівлі-продажу №15/1/2009, відповідно до умов якого, а саме п.1.1 позивач продає, а відповідач купує продукцію пиловник (в тексті договору -товар), що вказана в додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною такого.
Сторонами підписано додатки №1 та №2 до вказаного договору, а саме специфікацію №1 на пиловник бук та специфікацію №2 на пиловник дуб (а.с. 34 - 37).
Відповідно до п.3.2 договору - оплата за цим договором проводиться протягом трьох днів з дня поставки товару.
На виконання умов договору купівлі-продажу, позивачем протягом періоду з 05.03.2010 року по 19.03.2010 р. поставлено відповідачу товар (пиловник бука і дуба), зазначений в специфікаціях №1 та №2 на загальну суму 84358,20 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та накладними, підписаними представниками сторін та скріплені відтиском печатки відповідача (оригінали вказаних накладних містяться в матеріалах справи -арк. 38-51).
Відповідач факту отримання вказаного товару не заперечує, проте, оплата за такий ним проведена не в повному обсязі. Останнім проведено оплату на загальну суму 24000,00 грн., що підтверджується оригіналами з прибуткових касових ордерів № 3 та №4, відповідно від 01.06.2010 року та 03.06.2010 р. та витягом по особовому рахунку позивача за період з 02.06.2010р. по 10.06.2010 р. (а.с. 55 -57).
Слід зазначити, що позивачем направлялась на адресу відповідача претензія від 05.05.2010 року з вимогою сплати суми боргу (арк. справи 53) за товар отриманий згідно договору купівлі-продажу №15/1/2009 від 01.12.2009 року, у відповідь на яку, відповідач у листі (арк. справи 54) зазначає, що оплата за отриманий товар буде проведена в повному обсязі протягом травня 2010 року.
Станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача становила - 60 358,20 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу №15/1/2009 від 01.12.2009 року передбачено, що у випадку затримки оплати товару, у строк визначений в договорі, винна сторона виплачує іншій стороні неустойку в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від вартості неоплаченого товару.
З огляду на наведене, судом першої інстанції правомірно стягнено з відповідача на користь позивача 63443,78 грн., з яких 60358,20 грн. -основного боргу та 3085,58 грн. -пені.
Відповідач в апеляційній скарзі позовні вимоги не спростував, вимоги ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 року та від 11.10.2010 року по праві №14/36 не виконав, доказів погашення заборгованості перед позивачем не подав.
Щодо зауважень скаржника стосовно того, що судом розглянуто справу за відсутності його представника, слід зазначити, що відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Крім того, розгляд справи двічі було відкладено (ухвалами від 20.07.2010 року та від 10.08.2010 року) та надано можливість відповідачу подати суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, проте, відповідач таким правом не скористався.
Поряд з цим, не заслуговують на увагу посилання скаржника на неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи в господарському суді, оскільки в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення, які свідчать про отримання відповідачем ухвал господарського суду Закарпатської області по даній справі (арк. справи 31, 65).
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Закарпатської області від 17.08.2010 року по справі №14/36 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудс Фрост Україна»без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Юрченко Я.О.