08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кп/381/59/24
370/992/20
27 серпня 2024 року місто Фастів
Колегія суддів Фастівського міськрайонного суду Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
перекладача - ОСОБА_8 ,
під час судового розгляду кримінального провадження № 12019110210000661 від 21.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки станом на цей час судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні триває. На думку прокурора наразі продовжують існувати раніше встановлені колегією суддів ризики, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик переховування ОСОБА_6 від суду обґрунтовується тим, що він, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинені злочини, один з яких за ч. 3 ст. 187 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином та покарання за який становить від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання та неявки на виклики суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 не має постійного місця роботи та проживання в Україні, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, тобто не має стійких соціальних зв'язків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, на думку прокурора, він з високою імовірністю може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, наявний реальний ризик вчинення ОСОБА_11 іншого кримінального правопорушення (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України). Характер інкримінованого ОСОБА_12 кримінального правопорушення свідчить про суспільну небезпечність обвинуваченого. Даний ризик обґрунтовується також тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, які посягали на власність, життя і здоров'я потерпілих, громадську безпеку. При цьому, розбійний напад, який інкримінується ОСОБА_9 , було вчинено за попередньою змовою групою осіб. До того ж, відсутність постійної роботи також свідчить про реальний ризик вчинення ним кримінальних правопорушень у сфері власності (крадіжок, грабежів, шахрайств) для підтримання власної життєдіяльності. У зв'язку з викладеним, на думку прокурора, застосування більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавяють у повніймірі можливості вільно пересуватися обвинуваченому, вчиняти протиправні дії, впливати на потерпілих та свідків.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 строку виді тримання під вартою як необгрунтованого. Захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт надавши суду договір оренди житла (квартири). Своє клопотання захисник ОСОБА_7 обґрунтував тим, що тривале перебування обвинуваченого ОСОБА_6 суперечить вимогам національного та міжнародного законодавства у зв'язку із тривалим перебуванням особи, яка не визнана судом винуватою в умовах повної ізоляції від суспільства. Захисник наголосив, що на даний час ризики, які були визнані судом при обранні запобіжного заходу істотно зменшились, оскільки досудове розслідування завершене, а судовий розгляд триває вже декілька років, тому обвинувачений, перебуваючи на свободі, не зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також, як стверджує захисник, на даний час не має реальної можливості незаконного впливу обвинуваченого на процес доказування у даному кримінальному провадженні, в тому числі і на потерпілих або свідків. Захисник також наголосив, що стороною обвинувачення на сьогоднішній день не встановлено жодного факту перешкоджання слідству, тииску на свідків, знищення доказів, ухилення від явки до слідчого чи суду з боку ОСОБА_6 , а також будь-яких дій які б давали об'єктивні сумніви у тому, що останній буде вчиняти зазначені дії. Захисник зауважує, що в інтересах обвинуваченого був укладений договір оренди житла, що свідчить про можливість перебувати під домашнім арештом єта мати постійне місце проживання. Таким чином, характеризуючи особу та з урахуванням її соціальних зв'язків, на думку захисника, недоцільно говорити про те, що обвинувачений може продовжувати злочинну діяльність чи переховуватись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав свого захисника.
Заслухавши позиції сторін кримінального провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Відповідно до ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 6 та ч. 8 ст. 176 КПК України. Тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Обвинувачений ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 187 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
У ході судового розгляду колегією суддів Фастівського районного суду Київської області щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався ухвалами суду, останній раз згідно з ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2024 на строк 60 днів, а саме до 05.09.2024. При цьому, колегією суддів було встановлено існування ризиків передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що обвинувачений може: переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на альтернативний, а саме домашній арешт, колегія суддів виходить із наступного.
Так, на користь існування ризику переховування ОСОБА_6 від суду свідчить тяжкість можливого покарання у разі визнання його винним у інкримінованих йому злочинах, тому що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинені злочини, один з яких за ч. 3 ст. 187 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином та покарання за який становить від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), ОСОБА_10 може вчинити дії спрямовані на ухилення від суду з метою уникнення покарання.
Обвинувачений ОСОБА_10 не має постійного місця проживання в Україні, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, тобто не має стійких соціальних зв'язків на території України.
Крім того, ОСОБА_13 є громадянином іншої держави, а саме Киргизької Республіки, а тому з високою імовірністю може в умовах воєнного стану залишити територію України. Наявність орендованого житла у світлі цих обставин не є обставиною, що істотно зменшує вірогідність можливого уникнення кримінальної відповідальності.
Також в даному разі наявний реальний ризик вчинення ОСОБА_11 іншого кримінального правопорушення (пункт 5 ч.1 ст.177 КПК України).
Характер інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення свідчить про суспільну небезпечність обвинуваченого. Як згадувалось вище, йому інкримінуються злочини проти власності, життя і здоров'я потерпілих, а також громадської безпеки. При цьому, розбійний напад, який інкримінується ОСОБА_9 , було вчинено за попередньою змовою групою осіб. При цьому, сторона захисту не зазначає та матеріали справи не містять відомостей про обставини, які б свідчили про істотне зниження суспільної небезпеки особи обвинуваченого ОСОБА_6 .
На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії підготовки сторін до судових дебатів, однак встановлені колегією суддів ризики із плином судового розгляду справи не зменшились та продовжують існувати на даний час.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не вбачає переконливих підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, як просить сторона захисту.
Встановлені колегією обставини, свідчать про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України без продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити, відмовивши при цьому у задоволенні клопотання сторони захисту.
Колегія суддів при цьому, зважаючи на характер пред'явленого обвинувачення, а саме, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, не вбачає підстав для визначення застави.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 193, 194, 369-372 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити, відмовити в задоволені клопотання сторони захисту.
ОСОБА_9 продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 25 жовтня 2024 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_14
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3