іменем України
Справа №377/648/24
Провадження №3/377/255/24
28 серпня 2024 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП, що надійшла з Головного управління ДПС у Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого в ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» на посаді генерального директора, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1808 від 30 липня 2024 року, ОСОБА_1 , генеральний директор ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА», вчинив порушення ведення податкового обліку, занижено податок на прибуток за 2023 рік, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік, чим порушено п.44.1, п.44.2 статті 44, пп. 14.1.11, 14.1.257, п.14.1 статті 14, пп. 134.1.1 п.134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.210 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, про що складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 09.07.2024 № 38049/10-36-07-15/30239245. Відповідальність передбачена частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До суду подав клопотання, в якому просив закрити провадження у справі № 377/648/24, посилаючись на те, що акт перевірки від 09.07.2024 № 38049/10-36-07-15/30239245, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскаржується в порядку статті 86.7 Податкового кодексу України, оскільки 31.07.2024 до Головного управління ДПС у Київській області направлені заперечення на вказаний акт перевірки.
Враховуючи, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою для розгляду даної справи за правилами статті 268 КУпАП, то справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним зробити наступний висновок.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного
додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, надані наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП, № 1808 від 30.07.2024; акт про факт неявки посадової особи ТОВ «КОМПАНІЯ ВІТАВА» на складання та вручення протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2024 № 2005/10-36-07-15, Витяг з акту від 09.07.2024 № 38049/10-36-07-15/30239245 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» з додатком № 7, копію наказу (розпорядження) про переведення ОСОБА_1 на посаду генерального директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» від 19.07.2022, копію наказу генерального директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» № 38/ОД від 19.07.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків генерального директора, копію паспорта ОСОБА_1 ..
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Згідно з частиною 1 статті 163-1 КУпАП встановлена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств,
установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Частина 1 статті 163-1 КУпАП є бланкетною нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Проте, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає даним вимогам закону і положенням статті 256 КУпАП, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення та конкретні дії ОСОБА_1 , як генерального директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА», які призвели до порушення порядку ведення податкового обліку, а лише перераховано норми Податкового кодексу України, в зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення не є доказом у розумінні статті 251 КУпАП.
Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Підпунктом 86.7.1. пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.
За змістом підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв'язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу
України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
За змістом пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як вбачається з долучених ОСОБА_1 до матеріалів справи документів, TOB «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» 31 липня 2024 року подало заперечення на акт перевірки від 09.07.2024 № 38049/10-36-07-15/30239245 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» до Головного управління ДПС у Київській області. Даних про те, що вказані заперечення розглянуті комісією, матеріали справи не містять.
Враховуючи, що на день розгляду справи відсутні рішення за результатами проведення перевірки, тому будь-які грошові зобов'язання, що відображені в зазначеному акті перевірки, є неузгодженими.
Виходячи з наведеного, акт перевірки від 09.07.2024 № 38049/10-36-07-15/30239245 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІТАВА», не є належним доказом у справі.
Таким чином в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог податкового обліку і доводили його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 163-1 КУпАП підлягає закриттю із підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Ф. Теремецька