Справа № 372/1666/24
Провадження 1-кп-212/24
ухвала
Іменем України
29 серпня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участюпрокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження № 42024112340000024 від 01.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Красне Перше Обухівського району, Київської області, громадянки України, освіта середня, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 , раніше не судимої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту, 23 січня 2024 року о 15.31 годині, знаходячись в торговій залі магазину "Сільпо", який розташований по вулиці Київській №107 в м.Обухові Київської області, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», який на даний час продовжено, керуючись корисливим мотивом, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу таємно викрала майно з торгівельної полички, що належить ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", а саме бритву "Gillette FusionProGlideFlexball з 2зм. касет" після чого вийшла з приміщення магазину не оплативши вказаний товари чим спричинила ТОВ "СІЛЬПО ФУД" матеріальної шкоди на суму 649 грн. 33 коп.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів. Законом змінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна. До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. У 2024 році податкова пільга становить 1514 гривень.
На час розгляду справи мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повинна становити не менше 3028 грн.
Згідно п. 4 -1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На виконання вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України суд зупинив судовий розгляд з метою запиту згоди обвинуваченої ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за ст. 185 КК України у розмірі, який перевищував 0,2 неоподатковуваного мінімуму.
Обвинувачена ОСОБА_4 висловила в судовому засіданні чітку згоду на закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Прокурор після висловленої згоди обвинуваченої ОСОБА_4 наполягав на закритті провадження за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4 -1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Представник потерпілого до суду не з"явився, в поданому клопотанні просив слухати справу у його відсутність.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст. 284 ч.1 п.4-1 КПК України, суд
Кримінальне провадження № 42024112340000024 від 01.02.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1