Єдиний унікальний № 371/1097/24
Номер провадження № 3/371/596/24
"26" серпня 2024 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В.,
за участю секретаря Семерей Л.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ,
прокурора Фрей Р.А.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області області Департаменту стратегічних розслідувань НПУ, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, колишнього головного спеціаліста відділу містобудавуання Богуславської міської ради Обухівського району,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
З Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на розгляд до Миронівського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у вказаній справі, визначено головуючу суддю Геліч Т.В.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2902 від 23.07.2024 року ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом містобудування, архітектури та державного архітектурно-будівельного контролю Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою 172-6 КУпАП, в порушення вимог абзацу першого частини другої статті 45 розділу VII та п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 14.06.2024, без поважних причин, подав декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172 КупАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі та пояснив, що подавав щорічні декларації, а тому вважав, що додаткову подавати декларацію непотрібно було.
Прокурор Фрей Р.А. (Миронівський відділ Обухівської окружної прокуратури Київської області) підтримала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та просила накласти на нього адміністративне стягнення.
Заслухавши ОСОБА_1 , яка свою провину у вчиненні правопорушення визнав, прокурора та вивчивши матеріали адміністративної справи суд дійшов таких висновків.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено в судовому засіданні, 26.08.2024 року відповідно до розпорядження виконавчого комітету Богуславської міської ради Обухівського району Київської області від 30.08.2022 № 270-ОС ОСОБА_1 з 01.09.2022 призначено на посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Богуславської міської ради.
Розпорядженням виконавчого комітету Богуславської міської ради Обухівського району Київської області від 05.07.2021 № 225-ОС з 01.07.2021 ОСОБА_1 присвоєний черговий 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах шостої категорії посад.
Присягу посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_1 прийняв 01.06.2016.
Розпорядження виконавчого комітету Богуславської міської ради Обухівського району Київської області від 30.06.2023 № 160-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади, у зв'язку із скороченням штату.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формавань, виконавчий комітет Богуславської міської ради Обухівського району Київської області (09701, Україна, Обухівський р-н, Київська обл., місто Богуслав, вулиця Франка Івана, будинок, 4), є органом місцевого самоврядування, тобто, юридичною особою публічного права.
Тож, ОСОБА_1 , являвся суб'єктом декларування, на якого відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», поширюється дія зазначеного закону і він зобов'язаний був виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначені у ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у частині першій статті 3 цього Закону.
Згідно з абзацом першим ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України №3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Пунктом 2-7 розділу ХІІ Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
На виконання вище зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 був зобов'язаний подати декларацію при звільнені за період не охоплений раніше поданими деклараціями упродовж часу з 00:00 год. 01.07.2023 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 до 30.06.2023 року був посадовою особою органу місцевого самоврядування, він повинен був подати декларацію при звільнення за період з 01.01.2023 до 30.06.2023 до 31.01.2024 включно.
Проте відповідну декларацію ОСОБА_1 подав лише 14.06.2024 о 17 год. 25 хв., тобто, несвоєчасно без поважних причин.
Частиною 1 ст.172-6 КУпАП, передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларацій особою, уповноваженою на виконання функцій держави слід враховувати, об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно - правових актів,
що наповнює норму ч. 1 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно Закону України №3384-ІХ від 20 вересня 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану» (набрав чинності 12 жовтня 2023 року) та п.п.2-7 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких наставдо набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
За інформацією Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 14.06.2024 о 17 год. 25 хв., тобто з порушенням строків.
Подія адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та вина ОСОБА_1 у його вчиненні, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає визнання вини.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, відношення до скоєного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, але в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією частини 1 статті 172-6 КУпАП, а саме у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 (вісімсот п'ятдесят ) гривень 00 копійок.
Крім того, суд дійшов до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Також, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 221, 245, 268, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити вказаний штраф у передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП п'ятнадцятиденний термін з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП.
Штраф підлягає сплаті за реквізитами: рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300; кодкласифікації доходів бюджету21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень. Судовий збір перераховувати на номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення постанови до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області
Повний текст рішення складено 29.08.2024.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ