м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
21.10.2010 року Справа № 16/275(9/72)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Семендяєвої І.В.
суддів Журавльової Л.І.
Якушенко Р.Є.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.М.
та представників сторін:
від позивача - повноважний представник не прибув;
від відповідача - Ткач О.Б., довіреність від 30.11.09 б/н;
- Шпілєвой С.Є., довіреність від 17.04.10 б/н;
від третіх осіб, що не заявляють
самостійних вимог на
предмет спору:
на стороні позивача - повноважний представник не прибув;
на стороні відповідача - повноважний представник не прибув,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Фермерського господарства «ВАЛЕРІНА»,
с. Кудряшівка Кремінського району
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 25.05.10 (підписано 31.05.10)
у справі № 16/275(9/72) (суддя Батюк Г.М.)
за позовом Фермерського господарства «ВАЛЕРІНА»,
с. Кудряшівка Кремінського району
Луганської області
до відповідача Приватного підприємства «КАУТ», с. Булгаківка
Кремінського району Луганської області
третя особа, що не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Кудряшівська сільська рада Луганської області,
с. Кудряшівка Кремінського району
Луганської області
третя особа, що не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача Приватне сільськогосподарське підприємство
«Земля», с. Кудряшівка Кремінського району
Луганської області
про стягнення 138409 грн. 87 коп.
Фермерське господарство «ВАЛЕРІНА», с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області (далі за текстом -ФГ «ВАЛЕРІНА», позивач, заявник апеляційної скарги) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства «КАУТ», с. Булгаківка Кремінського району Луганської області (далі за текстом -ПП «КАУТ», відповідач) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Кудряшівської сільської ради Луганської області, с. Кудрішівка Луганської області про стягнення збитків на суму 138409 грн. 87 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.03.09 по справі № 9/72 суддею Ворожцовим А.Г. у задоволенні позову ФГ «ВАЛЕРІНА»відмовлено. Дане судове рішення мотивовано положеннями: ч. 2 ст. 15, ч. 8 ст. 16, ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України та тим, що доводи позивача щодо неправомірності використання земельних ділянок відповідачем спростовуються матеріалами справи.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яку судовою колегією у складі головуючої судді Парамонової Т.Ф., суддів -Баннової Т.М. та Журавльової Л.І. ухвалою від 10.04.09 було повернуто на підставі п. 2 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Вдруге позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій не погоджується з вказаним рішенням, просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 27.03.09 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення збитків в сумі 138409 грн. 87 коп.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 07.05.09 судовою колегією, призначеною розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.04.09 у складі: головуючого судді -Парамонової Т.Ф., суддів -Бойченка К.І., Єжової С.С., апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 27.03.09 по справі № 9/72 -без змін.
Позивач оскаржив постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.05.09 до Вищого господарського суду України. Постановою від 26.08.09 Вищий господарський суд України частково задовольнив касаційну скаргу позивача, рішення господарського суду Луганської області від 27.03.09 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.05.09 у справі № 9/72 скасував, а справу направив на новий розгляд.
Розпорядженням голови господарського суду Луганської області від 06.10.09 справу № 9/72 передано на новий розгляд судді Шеліхіній Р.М., а справі присвоєно номер 16/275(9/72).
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 27.11.09, у зв'язку з закінченням строку повноважень судді Шеліхіної Р.М., справу було передано на розгляд судді Батюк. Г.М.
У судовому засіданні 17.12.09 позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № к-19092/08 за касаційною скаргою ФГ «ВАЛЕРИНА»на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.08 по справі № 22-а-9939/08.
У запереченні на відзив відповідача від 11.01.10, а також у заяві про зменшення позовних вимог від 19.02.10 позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суму завданих збитків у розмірі 115754 грн. 74 коп.
Ухвалою від 26.04.10 господарський суд Луганської області залучив до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне сільськогосподарське підприємство «Земля», с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області.
Рішенням від 25.05.10 господарський суд Луганської області у задоволенні позову відмовив повністю. Дане судове рішення мотивовано положеннями: п. 1 ст. 210, п. 3 ст. 640, ст. 1166 Цивільного кодексу України; ст. ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі»; п. п. 1.3, 1.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 № 43; Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 02.07.03 № 174; Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073 та тим, що позивачем не надано суду розрахунку збитків відповідно до вимог, встановлених Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.
Не погоджуючись з винесеним 25.05.10 судом першої інстанції рішенням по справі № 16/275(9/72), позивач знову звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/д б/н, в якій не погоджується з вказаним рішенням та вважає, що воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, залишились недоведеними обставини справи, які господарський суд Луганської області визнав доведеними, а тому рішення господарського суду Луганської області від 25.05.10 по справі № 16/275(9/72) підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 115754 грн. 74 коп.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.10 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Луганської області від 25.05.10 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Баннова Т.М., судді -Журавльова Л.І., Семендяєва І.В.
Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 15.06.10 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача, розгляд апеляційної скарги було призначено на 06.07.10.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.07.10, на підставі ст. 28 Закону України «Про судоустрій України»та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, зв'язку з відпусткою, суддю Семендяєву І.В. виключено із складу судової колегії та введено суддю Якушенко Р.Є.
У відзиві від 05.07.10 б/н на апеляційну скаргу відповідач по справі просить залишити оскаржуване рішення господарського суду Луганської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою від 06.07.10 судова колегія Луганського апеляційного господарського суду з метою з'ясування всіх обставин справи, а також для додаткового витребування у сторін документів по справі, відклала розгляд апеляційної скарги позивача до 15.07.10.
У доповненні від 14.07.10 б/н до відзиву відповідач зазначає, що в діях ПП «КАУТ»відсутні протиправна поведінка і вина, а з наданих ФГ «ВАЛЕРІНА»доказів неможливо з достовірністю визначити, яке підприємство які земельні ділянки обробляло, тому що надані суду акти не відповідають вимогам законодавства і не можуть розглядатися судом як докази, а тому відповідач просить залишити оскаржуване рішення господарського суду Луганської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заявою від 15.07.10 позивач повідомив суд апеляційної інстанції про те, що Вищім адміністративним судом України по справі № к-19092/08 30.06.10 відбувся розгляд касаційної скарги ФГ «ВАЛЕРИНА»на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.08 у справі за позовом ФГ «ВАЛЕРИНА»до виконавчого комітету Кудряшівської сільської ради про визнання рішення протиправним, внаслідок якого Вищим адміністративним судом України судове рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.08 було скасоване та залишена в силі постанова Кремінського районного суду Луганської області від 23.07.08 № 2-а-58/08, а тому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю подання зазначеної ухвали суду, яка безпосередньо стосується розгляду апеляційної скарги до справі №16/275(9/72).
Ухвалою від 15.07.10 судова колегія Луганського апеляційного господарського суду зупинила апеляційне провадження до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 22-а-9939/08 та зобов'язала позивача надати суду апеляційної інстанції вищезазначену постанову Вищого адміністративного суду України.
Позивач по справі 05.10.10 на виконання вимог ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 15.07.10 представив ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30.06.10 по справі № к-19092/08, якою постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.08 скасовано, а постанову Кремінського районного суду Луганської області від 23.07.08 залишено в силі.
Ухвалою від 05.10.10 Луганський апеляційний господарський суд поновив провадження по справі № 16/275(9/72) та призначив до розгляду на 21.10.10.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.10.10, на підставі ст. 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відставкою, головуючу суддю Баннову Т.М. виключено із складу судової колегії та введено головуючу суддю Семендяєву І.В.
Заявою від 20.10.10 позивач, у зв'язку з його відрядженням, просить відкласти розгляд справи.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Кудряшівська сільська рада також просить відкласти розгляд справи у зв'язку з вирішенням організаційних питань, пов'язаних з проведенням місцевих виборів та неможливістю направити свого представника у дане судове засідання.
Дані клопотання судом апеляційної інстанції відхиляються з наступних причин.
Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Позивач у своїй заяві не вказав, які саме документи та обставини він не міг подати у дане судове засідання у зв'язку з його відрядженням і які обставини не може дослідити суд апеляційної інстанції без участі представника позивача.
Кудряшівська сільська рада не довела до відома суду про можливість прибуття у судове засідання після проведення місцевих виборів до 01.11.10, в той час як розгляд справи закінчується 05.11.10 і це є останнім днем роботи Луганського апеляційного господарського суду.
Постанова приймається 21.10.10.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав пояснення представників відповідача, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суть спору полягає в тому, що позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача збитків, які на думку позивача відповідач йому завдав шляхом самовільного зайняття орендованих позивачем земельних ділянок, засіяв ці ділянки соняшником, чим позбавив позивача можливості отримати врожай з цих вже раніше засіяних вівсом земельних ділянок.
За розрахунком позивача, сума збитків склала 138409 грн. 87 коп. в т. ч.:
лан № ХІ/Х (площа 64,8330 га) -прямий збиток 7821 грн. 05 коп.,
лан № ІХ (площа 52,0 га) -прямий збиток 25086 грн. 59 коп.,
лан № 6-Б (площа 70,0 га) -прямий збиток 11193 грн. 60 коп.,
лан № 5 (площа 65,0 га) -прямий збиток 9143 грн. 81 коп.,
загально виробничі витрати -85 164 грн. 82 коп.
У подальшому позивачем була зменшена сума позову, внаслідок чого господарським судом розглянуті вимоги про стягнення суми збитків 115754 грн. 74 коп.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги наступне.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.
Позивачем не доведена документально сукупність всіх складових елементів правопорушення з боку відповідача, що виключає його відповідальність за заподіяння шкоди.
На думку позивача, протиправна поведінка позивача полягає в тому, що відповідач самовільно захопив земельні ділянки, якими законно користувався позивач.
Своє право користування земельними ділянками, на яких по ствердженню позивача відповідачем спричинена шкода, обґрунтовує укладеними у 2006 році договорами з власниками земельних актів на право приватної власності на землю строком на 5 років (а. с. 92-326 т. ІІІ).
Як встановлено місцевим господарським судом, укладені між власниками земельних ділянок (паїв) та ФГ «ВАЛЕРИНА»договори оренди землі строком на 5 років, були зареєстровані у журналі реєстрації договорів оренди землі по Кудряшівській сільській раді строком на 5 років, однак в подальшому, шляхом внесення виправлень у відповідних графах журналу, строк дії договорів оренди землі було змінено на 1 рік, а саме цифру 5 було стерто, та замість неї в цій графі зазначено цифру 1.
Відділом земельних ресурсів у Кремінському районі Луганської області по зверненню позивача у листопаді 2007року та січні 2008 року з проханнями перевірити вищезазначені договори на відповідність чинному законодавству з подальшою передачею їх на державну реєстрацію до Кремінського реєстраційного офісу ДП «Центр ДЗК»були встановлені недоліки у цих договорах у зв'язку з чим вони двічі повертались на доопрацювання.
Як вбачається з листа Головного управління земельних ресурсів у Луганській області від 17.03.08 № 4-6-11-Т-46/062 (а. с. 13 т. ІІІ), з моменту останнього повернення договорів на доопрацювання, ФГ «ВАЛЕРІНА»до відділу земельних ресурсів у Кремінському районі Луганської області, договори на перевірку їх відповідності чинному законодавству, не надавало.
На час винесення рішення у даній справі існувало Рішення Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 30.04.08 № 16, яким скасуване рішення виконавчого комітету Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 22.05.06 № 7 та 20.06.06 № 12 про реєстрацію договорів оренди землі, як такі, що прийняті з порушенням вимог земельного законодавства.
23.07.08 Кремінським районним судом Луганської області були задоволені позовні вимоги Цивоненко В.К. про визнання неправомірним рішення виконавчого комітету Кудряшівської сільської ради від 30.04.08 № 16.
Постановою апеляційного Донецького адміністративного суду від 25.09.08 по справі № 22-а-9939/08, відмовлено у задоволенні позову голови ФГ «ВАЛЕРІНА»Цивоненко В.К. до виконавчого комітету Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області, про визнання неправомірним рішення виконавчого комітету від 30.04.08 № 16, яким скасовані рішення від 20.06.06 № 12 та від 22.05.06 № 7 про реєстрацію договорів оренди.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.10, яку позивач надав суду апеляційної інстанції 05.10.10 (а. с. 42-43 т. VІІ), постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.08 скасована, а постанова Кремінського районного суду Луганської області від 23.07.08 залишена в силі. У своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України зробив висновок про те, що виконавчий комітет Кудряшівської сільської ради не мав повноважень скасовувати рішення Кудряшівської сільської ради, яким зареєстровані договори оренди землі з ФГ «ВАЛЕРІНА»по 293 паям загальною площею 1601,9348га з включенням в договори оренди проектних польових доріг, на які орендна плата не повинна виплачуватися.
Але при цьому апеляційний господарський суд зазначає про те, що позивач не дотримався встановленого порядку реєстрації договорів оренди землі, про що зазначено у рішенні господарського суду, яке оскаржується позивачем.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 № 43, право оренди землі - оформляється договором згідно із Законом України «Про оренду землі».
Згідно п. 1.6 зазначеної вище Інструкції, договір оренди землі на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина або юридичної особи, укладається між власником земельної ділянки та особою, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно ст. 20 цього ж закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державним комітетом України по земельним ресурсів від 02.07.03 № 174, у пункті 2.1 Інструкції № 43, слова: «унесення відомостей щодо складання та видачі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі до відповідної бази даних щодо реєстрації землеволодінь та землекористувань згідно з Положенням про реєстрацію землеволодінь та землекористувань (z0811-01), затвердженим Держкомземом України»вилучено.
Зазначеним вище Тимчасовим порядком п. 3.3 Інструкції № 43, викладено в такій редакції: «3.2. Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України».
Відповідно до п. 4.2 Тимчасового порядку, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
Відповідно до абзацу 7 п. 1.2 Тимчасового порядку, книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Згідно п. 4.5 Тимчасового порядку, державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.
Відповідно до абзацу 9 п. 1.2 Тимчасового порядку, оператори державного реєстру земель (оператори) це структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.
Згідно абзацу 11 п. 1.2 Тимчасового порядку, реєстратори державного реєстру земель (реєстратори) це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.
В той же час, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073, закріплено, що державна реєстрація договорів оренди землі проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельно ділянки.
Суд прийняв до уваги те, що державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК, виходячи з того, що спеціальним органом по веденню державного реєстру земель по відношенню до органів місцевого самоврядування є Центр ДЗК (його структурні підрозділи) у складі Держкомзему України, та з огляду на те, що норми, які закріплені у постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.03 № 1088, мають спеціальний характер, під час реєстрації договорів оренди землі, необхідно було застосовувати норми закріплені Тимчасовим порядком.
Як зазначалось вище, укладені між власниками земельних ділянок (паїв) та ФГ «ВАЛЕРІНА»(позивачем у справі) договори оренди землі строком на 5 років були зареєстровані у Кудряшівській сільській раді, тоді як відповідно до Тимчасового порядку, повинні були бути зареєстровані у Кремінському районному відділі земельних ресурсів ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України».
При цьому як встановлено судом, вказані вище договори оренди землі були зареєстровані у журналі реєстрації договорів оренди землі по Кудряшівській сільській раді строком на 1 років (а. с. 26-80 т. V).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що договори оренди землі укладені у 2006 році між ФГ «ВАЛЕРІНА»(позивачем у справі) та власниками земельних ділянок (паїв), за якими були передані позивач - 16 земельних ділянок (а. с. 92- 143, 145-230 т. ІІІ) у встановленому законодавством України порядку не пройшли процедуру державної реєстрації.
Відповідно до п. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Згідно ст. 20 цього ж закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відтак, оскільки недодержана вимога закону про обов'язкову державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених у 2006 році між ФГ «ВАЛЕРІНА»(позивачем) та власниками земельних ділянок (паїв) (а. с. 92- 143, 145-230 т. ІІІ), ці договори є неукладеними, тому не породжують ні яких прав та обов'язків для сторін.
Також суд першої інстанції прийняв до уваги те, що наприкінці 2007 року на початку 2008 року, між власниками земельних паїв та ПП «КАУТ»укладені договори оренди землі (паю) (а. с. 65-208 т. ІV). Відповідно до цих договорів, власники земельних паїв, передали в оренду, строком на 5 років ПП «КАУТ»земельні ділянки (паї), які були предметом укладених між власниками земельних паїв та ФГ «ВАЛЕРІНА»договорів, щодо яких не була здійснена обов'язкова державна реєстрація у встановленому чинним земельним законодавством порядку.
Договори укладені між власниками земельних паїв та ПП «КАУТ»пройшли державну реєстрацію у Кремінському районному відділі земельних ресурсів ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України».
Згідно викладеному, позивачем не доведено, що дії відповідача є протиправними і знаходяться в причинному зв'язку з заподіянням відповідачем певної шкоди, а відтак, відсутній склад правопорушення.
Доказами встановлення протиправних дій відповідача по захопленню та використанню земельних ділянок, якими користувався позивач, позивач вважає акти від 11.05.08 ( а. с. 65 т. І), від 30.05.08 (а. с. 72 т. І), від 24.05.08 (а. с. 77 т. І), від 28.04.08 (а. с. 47 т. І), які були складені депутатами Кудряшівської сільської ради та посадовими особами ФГ «ВАЛЕРІНА»(без участі представника відповідача та відповідних органів землевпорядкування); у актах відсутні посилання на документи та обставини, які підтверджують факт захоплення полів саме відповідачем та факт проведення пахоти та культивації або сіву саме відповідачем.
13.05.08 був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ «ВАЛЕРІНА», яка була проведена Луганською облдержадміністрацією в с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області (а. с. 28 т. ІІІ), у якому було встановлено використання земельних ділянок (земельних приватних паїв) сільськогосподарського призначення загальною площею 1155га без правовстановлюючих документів (договори оренди з власниками на момент перевірки не пройшли державну реєстрацію).
Також про неправомірність використання земельних ділянок йдеться у листі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 02.06.08 № 5-7-1544/821 (а. с. 24-25 т. ІІІ) та листі УМВС України в Луганській області від 19.06.08 № 2/2-К-264 (а. с. 26 т. ІІІ).
Позивач документально не довів, що відповідач використовував земельні ділянки, які він вже обробив. Так, у відомостях використання ПММ по ФГ «ВАЛЕРІНА»(а. с. 66-70, 73-75, 78-82 т. І) та у актах витрат насіння та посадочного матеріалу, відомостях відвантаження та привезення садибного матеріалу, внутрішньогосподарського призначення, податкових накладних (а. с. 48-87 т. І) конкретно не значаться ті поля, які вказані в розрахунку збитків - ХІ/Х (64,8330 га), ІХ (52,0 га), 6-Б (70,0 га), 5 (65,0 га) (а.с. 4 т. І).
На вимогу суду першої інстанції позивачем не надано суду розрахунку збитків відповідно до вимог встановлених Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.
Також судами першої та апеляційної інстанції не встановлено доказів перебування спірних земельних ділянок у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ПСП «Земля».
12.05.10 розпорядженням голови районної державної адміністрації № 346 була створена комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а. с. 124 т. VІ), яка 14.05.10 склала акт визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а. с 125 т. VІ). Даний акт судом першої інстанції не прийнятий до уваги та критично оцінений судом апеляційної інстанції, оскільки вказана комісія конкретний розмір збитків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»у акті від 14.05.10 не визначила, розрахунок збитків, у зв'язку з невстановленням судом розміру земельних ділянок на яких необхідно провести обчислення суми для відшкодування збитків, не вказала. Також комісією не встановлено, що саме спірні земельні ділянки були захоплені відповідачем, що не дало можливості позивачу отримати саме той врожай, який вказаний у акті.
Отже, позивачем не доведена протиправна поведінка відповідача, внаслідок чого позивачу спричинена шкода саме в сумі 115754 грн.74 коп.
Інші доводи апеляційної скарги відхиляються за необґрунтованістю.
Виходячи з викладеного, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги -ФГ «ВАЛЕРІНА».
Згідно з ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, зокрема, п. п. «г»п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито»передбачено, що за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення господарського суду, розмір державного мита, що підлягає сплаті із спорів майнового характеру складає 50 відсотків ставки, виходячи з оспорюваної суми (в даному випадку оспорювана сума складає 115754 грн. 74 коп.). Тому, сума державного мита за подання апеляційної скарги по даній справі, виходячи із оспорюваної суми, складає 578 грн. 77 коп. Фактично заявником сплачено 580 грн. 00 коп. Таким чином, заявник апеляційної скарги -ФГ «ВАЛЕРІНА» зайве сплатило платіжним дорученням від 10.06.10 № 1 на суму 580 грн. 00 коп. до Державного бюджету України державне мито у сумі 1 грн. 25 коп., які необхідно повернути на його розрахунковий рахунок.
Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, за згодою представників відповідача, оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ВАЛЕРІНА», с. Кудрішівка Кремінського району Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.05.10 у справі № 16/275(9/72) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 25.05.10 у справі № 16/275(9/72) залишити без змін.
3. Повернути Фермерському господарству «ВАЛЕРІНА», 92931, Луганська область, Кремінський район, с. Кудрішівка, вул. Лозова, 12, ідентифікаційний код 33587936 на його розрахунковий рахунок з Державного бюджету України зайве сплачене платіжним дорученням від 10.06.10 № 1 на суму 580 грн. 00 коп. державне мито в сумі 1 грн. 25 коп.
Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дана постанова, завірена гербовою печаткою суду.
Повний текст постанови відповідно до статті 85 ГПК України складено 22.10.10.
Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у 20-денний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.В. Семендяєва
Суддя Л.І. Журавльова
Суддя Р.Є. Якушенко