28.10.2010 року Справа № 32/340-10(33/242-10)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
прокурора: Мусієнко А.О.- прокурор відділу
позивача: Лазуренко К.О.- предст., дов.№4/11-469 від 16.12.2009 року
відповідача: Шепеляв А.В.- предст., дов.№20 від 12.10.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2010р. у справі №32/340-10(33/242-10)
за позовом: прокурора міста Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
до: відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (м. Дніпропетровськ)
про: зміну договору оренди земельної ділянки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року по справі №32/340-10(33/242-10) (суддя Коваленко О.О.) відмовлено в позові прокурора міста Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (м. Дніпропетровськ) про зміну п. 3.2. договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003р. шляхом викладення його у такій редакції: «3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України «Про оренду землі»та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі».
Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) -позивач, не погодившись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2010 року по справі №32/340-10(33/242-10) і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник вважає, що рішення суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. Встановивши, що правовідносини між сторонами виникли у 2003 році суд помилково дійшов висновку про непоширення на них дії Закону України від 03.06.2008р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та про застосування його положень щодо внесення змін до ч.ч. 4 і 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»лише до орендних відносин, які виникли після набрання законом чинності. Керуючись ст.ст. 2, 30 Закону України «Про оренду землі», ч.ч. 1, 2 ст. 632, ч. 1 ст. 648, ч. 1 ст. 651 ЦК України позивач вважає можливим внести зміни до договору оренди. Скаржник звертає увагу на те, що п. 3 рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. №39/35 «Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства», встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі», незалежно від мети використання, а ст.58 Конституції України, на яку послався суд, не розповсюджується на правовідносини між юридичними особами і стосується фізичної особи -громадянина. Крім того, в діях позивача відсутнє порушення ст.188 ГК України, оскільки внесення змін до договору можливе шляхом подання прямого позову без направлення відповідної пропозиції.
Прокурор міста Дніпропетровська відзив на апеляційну скаргу не надав, а в судовому засіданні пояснив, що підтримає доводи Дніпропетровської міської ради і вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.
Відповідач -відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (м. Дніпропетровськ) у відзиву на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні пояснив, що позивач просить зробити в спірному договорі невизначеним розмір орендної плати, що в подальшому може призвести до визнання його недійсним. До того ж, зміна розміру орендної плати можлива лише за згодою сторін. Позивач не виконав порядок внесення змін до договору, встановлений ст.188 ГК України, що також є підставою для відмови в позові.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 31.03.2003 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228” був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 6,4164 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Берегова, 210, зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 63760029 для фактичного розміщення будівель та споруд. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 18.12.2002 року №58/5 (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 13242789 грн. 28 коп. (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору договір укладено до 18.12.2017 року.
Сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі в розмірі земельного податку (п. 3.2 договору).
28.11.2006 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003 року, відповідно до якої сторони виклали розділ 1 договору в іншій редакції, в якій зазначили, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 5,7934 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Берегова, 210, зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кадастровим номером 1210100000:01:286:0030 для фактичного розміщення будівель та споруд. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 18.12.2002 року №58/5 та від 27.09.2006 року №78/4 (п.п. 1.1, 1.2 договору в редакції додаткової угоди).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цієї додаткової угоди становить 15469295 грн. 44 коп. (п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди).
За пунктом 3.1 додаткової угоди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Пунктом 3.2 договору в редакції додаткової угоди сторони домовилися, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.
Заявляючи позов, прокурор просив змінити саме п.3.2 договору, залишаючи про цьому без зміни п.3.1 договору, яким врегульована ставка орендної плати.
В процесі розгляду справи в місцевому господарському суді позовні вимоги не уточнювалися, а в силу ст.22 ГПК України зміна та уточнення позовних вимог можлива до прийняття судового рішення по справі.
Оскільки п.3.2 договору не регулює розмір і порядок сплати орендної плати, внесення до цього пункту змін щодо зміни розміру орендної плати без зміни п.3.1 договору (з урахуванням додаткової угоди) неможливо, що повинно було бути підставою для відмови в позові.
Місцевий господарський суд на ці обставини увагу не звернув і відмовив у позові по суті заявлених вимог. Ці доводи суду не є обґрунтованими в силу наступного: законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України “Про оренду землі” внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.
З метою приведення раніше укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №39/35 від 06.08.2008 року „Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства”. Зазначене рішення є чинним і в установленому порядку не скасоване і недійсним не визнавалося.
Листом від 20.05.2009 року №7/5-555/118 відповідача було повідомлено про зміни в земельному законодавстві та необхідність укласти додатковий договір, для чого у двотижневий термін після отримання цього повідомлення звернутись до земельного управління Дніпропетровської міської ради.
Не укладення додаткової угоди до договору було причиною виникнення спору.
Зазначені вище обставини не були враховані місцевим господарським судом при розгляді справи. За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, але в позовних вимогах слід відмовити з підстав, зазначених вище.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року по справі №32/340-10(33/242-10) скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позовних вимогах відмовити.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена в повному обсязі 01.11.2010 року)