Справа № 951/405/24
Провадження №3/951/286/2024
29 серпня 2024 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП
27.05.2024 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшли адміністративні матеріали з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до постанови судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 05.06.2024 справи № 951/405/24 та № 951/406/24 стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП об'єднані в одне провадження.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 497546 зазначено, що 19.05.2024 19:07 на вул. Тернопільська в селищі Козова Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Musstang MT-125-2» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», з результатом якого 1.13 % проміле водій погодився. Проїхати в медичний заклад для проходження аналогічного огляду відмовився.
Тож ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 497545 зазначено, що 19.05.2024 19:07 на вул. Тернопільська в селищі Козова Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Musstang MT-125-2» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на 5 років постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 20.12.2023. Правопорушення вчинене повторно протягом року.
Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Оскільки ОСОБА_1 знав, що стосовно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, працівниками поліції був повідомлений, що матеріали даних справ будуть скеровані для розгляду до Козівського районного суду Тернопільської області, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак у судове засідання не з'явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерував, а тому розгляд справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП може проводитися у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Висновки суду щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особою, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 А Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 497546 від 19.05.2024, з якого видно, що 19.05.2024 19:07 на вул. Тернопільська в селищі Козова Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Musstang MT-125-2» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», з результатом якого 1.13 % проміле водій погодився. Проїхати в медичний заклад для проходження аналогічного огляду відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП /а.с. 1/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням обличчя, порушенням координації рухів за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820». Результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 1.13 ‰ проміле, з результатом якого водій погодився /а.с. 2/;
- роздруківкою з приладу «Drager Alcotest 6820», прилад ARLJ 0581, принтер ARLJ 0553, тест № 601 від 19.05.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту - 1.13 ‰ /а.с. 3/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Козівська ЦРЛ» Козівської селищної ради не проводився /а.с. 4/;
- копією постанови судді Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О. М. від 20.12.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП /а.с. 5-8/;
- довідкою начальника Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області М. Швайки № 1827/108/01-24, з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 згідно з бази даних ІІПС «ЦУНАМІ» 20.12.2023 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП /а.с. 9/;
- довідкою начальника Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області М. Швайки № 1828/108/01-24, з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 згідно з бази даних ІПНП «ЦУНАМІ «ГСЦ Посвідчення водія» не отримував посвідчення водія /а.с. 10/;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на пропозицію працівника поліції пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, з результатом якого погодився. Результат огляду 1,13 ‰ проміле. /а.с. 11/.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується тестом № 601 від 19.05.2024. Водночас не встановлено жодних порушень, допущених працівниками поліції під час проведення такого огляду.
Суддя вважає, що під час складення протоколу поліціянтами повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису видно, що оформлення матеріалів відбувалося без присутності свідків, проте відбувалася фіксація (відеозапис), як альтернатива, що узгоджується із приписами ст. 266 КУпАП.
Будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, не надано і в матеріалах справи такі не знайшли свого підтвердження.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, суддя не вбачає.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на останнього стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, але без конфіскації транспортного засобу, так як такий не є у приватній власності порушника.
Крім того, згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 605,60 грн.
Висновки суду щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-п'ятій цієї статті.
Як видно з матеріалів справи, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП було вчинено ОСОБА_1 19 травня 2024 року. Отож, беручи до уваги вимоги ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення на останнього могло бути накладене не пізніше 19 серпня 2024 року.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, є обставиною, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за якої провадження у справі про адміністративне правопорушення, не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, що виключає можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.
Для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, достатньо встановити - вид правопорушення, наявність щодо нього спеціального законодавства; момент вчинення правопорушення; строк, що сплив з моменту вчинення правопорушення до моменту розгляду справи судом.
Ураховуючи, що на момент розгляду справи, сплив строк накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 40-1, 247, 283, 284 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000 /п'ятдесят одна тисяча/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя О. Б. Гриновець