Справа № 595/1350/24
Провадження № 3/595/721/2024
29.08.2024 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 163778 від 06 серпня 2024 року, 03 серпня 2024 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме на вул. Центральна, що в с. Білявинці Чортківського району, виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , шарпав за верхній одяг, чим своїми діями принижував людську честь та гідність останнього, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Присутній в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, заперечив, пояснив, що із ОСОБА_2 вони тривалий час перебувають у неприязних відносинах. 03 серпня 2024 року між ними виник конфлікт, ініціатором якого став ОСОБА_2 .
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що протокол було складено за відсутності достатніх фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №19 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих, головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к роз'яснено, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
В той же час дії ОСОБА_1 при складанні протоколу працівниками поліції кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.
У протоколі про прийняття заяви ОСОБА_2 від 03 серпня 2024 року, він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , який 03 серпня 2024 року близько 10 год. в с. Білявинці обзивав його та невістку ОСОБА_3 нецензурними словами та в подальшому шарпав з верхній одяг.
ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях від 03 серпня 2024 року вказав, що 03 серпня 2024 року біля 11 год. він приїхав маршрутним автобусом з м. Бучач в с. Білявинці, де в центрі села до нього підійшла невістка ОСОБА_3 , щоб допомогти нести додому сумки. Коли йшли додому, то на мості зустріли сусіда ОСОБА_1 , який став обзивати їх нецензурними словами. Коли він підійшов до ОСОБА_1 , той схопив його за верхній одяг, після чого він пішов додому. Він раніше також звертався в поліцію стосовно неправомірних дій ОСОБА_1 .
Згідно показів ОСОБА_3 від 06 серпня 2024 року, 03 серпня 2024 року біля 10 год. в с. Білявинці на вул. Центральна вона зустріла свекра, який приїхав автобусом з м. Бучач. По дорозі додому вони зустріли в нетверезому стані ОСОБА_1 , з яким перебувають у неприязних відносинах, який став обзивати ОСОБА_2 нецензурними словами та шарпати за верхній одяг.
З письмових показів ОСОБА_4 слідує, що вона неодноразово чула як її чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, сварився з сусідом ОСОБА_2 , обзивав його нецензурними словами. Про конфлікт між чоловіком та сусідом, який мав місце 03 серпня 2024 року, їй нічого невідомо.
За даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 06 серпня 2024 року такий пояснив, що 03 серпня 2024 року біля 11 год. він перебував на АДРЕСА_2 . Між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої останній вдарив його палкою по голові, після чого він сказав в сторону ОСОБА_2 декілька нецензурних слів та шарпав його за верхній одяг.
Згідно характеристики характеристика № 303, виданої 06 серпня 2024 року Бучацькою міською радою Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 по місцю проживання в с. Білявинці Чортківського району, характеризується негативно.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до переконання, що у матеріалах справи немає даних, які б характеризували об'єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушив громадський порядок та спокій громадян чи намагався це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань, оскільки очевидців обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, не встановлено.
Висловлювання нецензурних слів під час сварки або конфлікту та інші дії описані у протоколі, утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити громадський порядок, проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з ОСОБА_2 був зумовлений не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження вчинення правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.
За наведених обставин, факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, суд вважає за необхідне провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 173, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська