29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" жовтня 2010 р.Справа № 13/1473-10
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Приватцентр- Арго”
м. Київ
до фермерського господарства „Мир” смт Білогір'я
про стягнення суми 652 717,44 грн., з якої 83 598,37 грн. пені, 70 383,73 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 22 253,47 грн. 3% річних, 120426,4 грн. процентів за користування товарним кредитом та 356055,47 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами
Суддя Матущак О.І.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Трубач О.А. по довіреності від 01.10.2010р.
Рішення приймається 19.10.2010р., оскільки в судовому засіданні 18.10.2010 р. оголошувалась перерва.
Позивач у позові, з урахуванням заяви від 18.10.2010р. про зменшення позовних вимог просить господарський суд прийняти рішення, яким стягнути з відповідача на його користь штрафні санкції та інші кошти, нараховані згідно договору поставки № 183-08/з від 18.03.2008р. у сумі 652 717,44 грн., з якої 83 598,37 грн. пені відповідно до п. 8.3.2. вказаного договору, 70 383,73 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 22 253,47 грн. 3% річних відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, 356 055,47 грн. - 48% за неправомірне користування чужими коштами згідно п. 8.3.2. зазначеного договору та 120 426,40 грн. процентів за користування товарним кредитом згідно п. 4.9 укладеного договору.
Оскільки заява про зменшення позовних вимог подана з дотриманням вимог чинного законодавства, вона господарським судом приймається.
Представник позивача в попередньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення, вважає їх обґрунтованими і усно висловив заперечення про зменшення пені та рострочення виконання судового рішення.
Крім цього висловив заперечення на доводи відповідача про пропуск річного строку позовної давності на частину періоду нарахування пені, оскільки посилаючись на ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України вказує, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову.
Відповідач у відзиві на позов, а також його представник в судовому засіданні не заперечували щодо існування заборгованості перед позивачем за отриманий товар згідно договору поставки від 18.03.2008р., проте заперечували щодо розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій.
Крім цього, відповідачем подано заяву у відповідності до п. 3 ст. 267 ЦК України про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені а також у зв'язку із скрутним фінансовим становищем просить застосувати норми п.3 ст. 83 ГПК України і зменшити розмір
стягуваної пені до 10000 грн. та розстрочити його виконання строком на 10 місяців рівними щомісячними платежами.
Крім зазначеного вище, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.
18.03.2008 р. між сторонами було укладено договір поставки № 183-08/з.
У відповідності до п. 1.1 вказаного договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання передати (поставити) в обумовлений строк покупцю (відповідачу) продукцію для сільгоспвиробництва, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, а також проценти за користування товарним кредитом у сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків за отриманий товар належним чином не виконав.
03.03.2009 р. господарським судом прийнято рішення у справі № 5/5337 за позовом ТзОВ „Приватцентр-Агро” м. Київ до ФГ „Мир” смт Білогір'я про стягнення суми 602 046,79 грн., яким позов задоволено частково.
У зв'язку із набранням рішенням законної сили, 16.03.2009 р. господарським судом видано наказ про стягнення з ФГ „Мир” смт Білогір'я на користь ТзОВ „Приватцентр-Агро” м. Київ суму 430 640,79 грн. основного боргу за поставлений товар, 6 300,54 грн. пені, 9 694,10 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 44 064,08 грн. штрафу, 24 448,19 грн. процентів за користування товарним кредитом, 63 696,59 грн. дооцінки ціни товару за зростанням курсу долара США, 792,34 грн. 3% річних та 12 410,16 грн. процентів за неправомірне користування коштами.
Предметом позовних вимог та підстава у даній справі є аналогічною внаслідок невиконання відповідачем одних і тих же зобов'язань що і у вказаній вище справі цього ж суду № 5/3337, проте за виключенням основного боргу та інших нарахувань, проте за інші періоди.
У відповідності до п. 2.1 Договору, договір поставки від 18.03.2008р. набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 15 листопада 2008р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності -до повного їх виконання.
Згідно п. п. 8.3.2, 8.3.4 вказаного вище договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує на користь постачальника (позивача) штраф у розмірі 10% та пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, а також сплачує на користь постачальника проценти за неправомірне користування грошима у розмірі 48% річних з простроченої суми.
Пеня за цим договором нараховується на весь строк прострочення.
У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 4 ст. 231, п. 6 ст. 232 зазначеного кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до п. 3 ст. 549, ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 83 598,37 грн. пені за період з 29.07.2009 р. по 01.10.2010р. з урахуванням спеціального річного строку позовної давності з урахуванням його зупинення з дати подання позову та 356 055,47 грн. -48 процентів за неправомірне користування чужими грошима за період з 17.11.2008 р. по 01.10.2010 р.
Згідно п.п 4.7,4.9 та 4.11 укладеного договору, розмір процентів, які покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача) за користування товарним кредитом, становить подвійну облікову ставку НБУ (на дату підписання договору) від ціни товару, переданого на умовах товарного кредиту.
Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті остання сума відстроченого платежу.
Початок нарахування процентів -день наступний за днем фактичної передачі товару покупцеві, закінчення нарахування процентів - день (включно) зарахування грошей покупця з оплати ціни отриманого ним від постачальника без попередньої оплати товару, на який нараховувалися проценти.
Помилковим у даному разі є твердження відповідача, що такі проценти повинні нараховуватися лише за період з дня отримання товару по дату оплати його повної вартості у відповідності до строку, встановленого договором.
Таке твердження було б обґрунтованим у разі відсутності положень, передбачених п.4.11 договору. Укладаючи угоду з урахуванням п. 4.7, сторони мали на увазі належність виконання зобов'язання у строк, визначений за домовленістю сторін. А саме п. 4.11 передбачає наслідки порушення строків розрахунків, і як наслідок, можливість нарахування процентів за користування товарним кредитом до дати повної сплати основного боргу.
Таким чином позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 120 426,40 грн. процентів за користування товарним кредитом за період з 15.11.2008р. по 01.10.2010р. При цьому нарахування таких процентів здійснювалося на залишок непогашеного боргу з урахуванням періодів, в яких такі часткові проплати здійснювалися.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 70 383,73 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з грудня місяця 2008р. по серпень місяць 2010р. включно та 22 253,47 грн. 3% річних за період з 17.11.2008р. по 01.10.2010р.
Приймаючи рішення господарським судом враховується, що згідно ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У відповідності до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на суму 20 000 грн. та відмовити у позові в частині її стягнення.
Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми 63 598,37 грн. пені, 70 383,73 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 22 253,47 грн. 3% річних, 356 055,47 грн. процентів за користування чужими коштами та 120 426,40 грн. процентів за користування товарним кредитом, тому в цій частині позов підлягає задоволенню у повному об'ємі.
Приймаючи рішення про стягнення пені за період з 29.07.2009 р. по 01.10.2010 р., заперечення відповідача про пропуск позивачем річного строку позовної давності за період з 29.07.2009 р. по 01.10.2010 р., передбаченого п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до уваги не приймається, оскільки у відповідності до ч.2 ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Також підлягає відхиленню клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення з огляду на заперечення представника позивача а також з урахуванням того, що у разі відсутності згоди кредитора на таке розстрочення, втрачається в цілому сутність реалізації відновлення його порушеного майнового права, складовою та невід'ємною ознакою якого враховуючи наявність договірних відносин та норм чинного законодавства, є строки Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов'язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обгрунтовано заявленим та задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231, ст. 233 Господарського кодексу України, п.1 ч.2 ст. 258, ч.2 ст. 264, п. 3 ст. 549, п. 2 ст. 625, ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 22, 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фермерського господарства „Мир” смт Білогір'я, вул. Ломоносова, 15 (ідентифікаційний код 32191855) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Приватцентр-Агро” м. Київ, вул. Васильківська, 31/17 (ідентифікаційний код 34397543) суму 63 598,37 (шістдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень 37 коп.) пені, 70 383,73 (сімдесят тисяч триста вісімдесят три тисячі 73 грн.) заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 22 253,47 (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят три гривні 47 коп.) 3% річних, 356 055,47 (триста п'ятдесят шість тисяч п'ятдесят п'ять гривень 47 коп.) процентів за користування коштами, 120 426,40 (сто двадцять тисяч чотириста двадцять шість гривень 40 коп.) процентів за користування товарним кредитом, 6 327,17 (шість тисяч триста двадцять сім гривень 17 коп.) державного мита та 228,92 (двісті двадцять вісім гривень 92 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позовних вимог у сумі 20 000 грн. пені у позові відмовити а також відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.
Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача.
Оскільки в судовому засіданні 19.10.2010 р. оголошувалась вступна та резолютивна частина, його повний текст виготовлений та підписаний 25.10.2010 р.
Суддя