Справа № 579/1003/24
2/579/293/24
16 серпня 2024 року м. Кролевець
Кролевецький районний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Придатка В.М.,
за участі: секретаря судового засідання Клишкової Ю.В.,
представника позивача - адвоката Окатого М.Г.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою Акціонерного товариства «РВС Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2024 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «РВС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що 29.07.2019 року та 03.10.2019 року між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №0036777 та № 1036777 відповідно. Підписанням вищезазначених Заяв-Договорів Відповідач акцептував Публічну пропозицію Банку щодо укладення договору (оферту) та уклав, таким чином, з АТ "РВС Банк" Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Договір), зміст якого викладений у Заяві-Договорі, Публічній пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Публічна пропозиція) та Тарифах Банку, що розміщені на сайті Банку.
Крім того, підписанням Заяви-Договору Відповідач надав підтвердження, що ознайомлений з інформацією, що міститься в Тарифах Банку та Правилах користування платіжними картками АТ "РВС Банк", що є складовою частиною Публічної пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6, 10 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Як вбачається з Паспортів споживчого кредиту від 29.07.2019 року та 03.10.2019 відповідно, своїм підписом Відповідач письмово підтвердив, по-перше, отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надану, виходячи з обраних умов кредитування, по-друге, отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано Договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної ситуації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за Договором.
Відповідно до Договору про надання банківської послуги, сума кредиту становить 30769,23 грн. за договором №0036777 та 20512,82 грн. за договором № 1036777 терміном на 24 місяці Процентна ставка за користування кредитом становить 18,00% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Заборгованість за Договором погашається Позичальником щомісячно, у вигляді обов'язкового платежу в розмірі передбаченому у Заяві-договорі №0036777, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , та у у Заяві-договорі №1036777, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім'я Позичальника в Банку. Кредит надається Клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок Клієнта.
Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує, у зв'язку з чим у нього наявна прострочена заборгованість за договором №0036777 у розмірі 23959,78 гривень та за договором № 1036777 у розмірі 14364,23 грн. Вказана заборгованість складається з основної заборгованості за кредитом, заборгованості за комісією, заборгованістю за процентами.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
На підставі наведеного, позивач просить стягнути на його користь вказані суми з відповідача та судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, щодо підстав для сплати комісії повідомив, що це плата за супроводження кредиту, зняття коштів з карткового рахунку, обслуговування карткового рахунку.
Відповідач в судовому засіданні просила у позові відмовити. Пояснила, що дійсно брала кредити і дійсно відповідально їх платила, але потім внаслідок збігу скрутних життєвих обставин (дитина потрапила у лікарню, була дуже побита, потім сама відповідач потребувала операцій з заміни суглобів, потім у відповідача розвинулася катаракта, яка наразі теж вимагає оперативного втручання хірургів) деякий час не могла платити. Вважала протиправним відсутність звернень з боку позивача із пропозиціями реструктуризації та надання розстрочки з урахуванням її персональної фінансової та життєвої ситуації, адже інші кредитори таку реструктуризацію їй запропонували. Вона згодна платити позивачу, але не більше ніж 1000 грн щомісяця з урахуванням скрутного фінансового становища, стану здоров'я та похилого віку. Їй здається, що з неї вимагають забагато, адже вона вже заплатила більше половини боргу.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Встановлено, що 29.07.2019 року та 03.10.2019 року між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №0036777 та № 1036777 відповідно. Підписанням вищезазначених Заяв-Договорів Відповідач акцептував Публічну пропозицію Банку щодо укладення договору (оферту) та уклав, таким чином, з АТ "РВС Банк" Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Договір), зміст якого викладений у Заяві-Договорі, Публічній пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Публічна пропозиція) та Тарифах Банку, що розміщені на сайті Банку.
Крім того, підписанням Заяви-Договору Відповідач надав підтвердження, що ознайомлений з інформацією, що міститься в Тарифах Банку та Правилах користування платіжними картками АТ "РВС Банк", що є складовою частиною Публічної пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6, 10 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Як вбачається з Паспортів споживчого кредиту від 29.07.2019 року та 03.10.2019 відповідно, своїм підписом Відповідач письмово підтвердив, по-перше, отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надану, виходячи з обраних умов кредитування, по-друге, отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано Договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної ситуації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за Договором.
Відповідно до Договору про надання банківської послуги, сума кредиту становить 30769,23 грн. за договором №0036777 та 20512,82 грн. за договором № 1036777 терміном на 24 місяці Процентна ставка за користування кредитом становить 18,00% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Заборгованість за Договором погашається Позичальником щомісячно, у вигляді обов'язкового платежу в розмірі передбаченому у Заяві-договорі №0036777, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , та у Заяві-договорі №1036777, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім'я Позичальника в Банку. Кредит надається Клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок Клієнта.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №0036777, станом на 28.02.2024 р. заборгованість відповідача складає 23959,78 гривень, в тому числі: 21431,73 грн. основної заборгованості за кредитом, 7172,75 грн. заборгованості за комісією, 275,19 грн. заборгованістю за процентами.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №1036777, станом на 28.02.2024 р. заборгованість відповідача складає 14364,23 гривень, в тому числі: 13244,62 грн. основної заборгованості за кредитом, 1119,61 грн. заборгованості за комісією.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Виходячи з того, що використані відповідачем кошти в добровільному порядку в повному обсязі не повернуті, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що доказів повернення використаних коштів станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати вказаних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "РВС БАНК" заборгованості за кредитним договором №0036777 від 29.07.2019 в розмірі 21706 (двадцять одна тисяча сімсот шість) грн 92 коп., яка складається із 21431,73 грн основної заборгованості за кредитом, 275,19 грн заборгованості за процентами, та заборгованості за кредитним договором №1036777 від 03.10.2019 в розмірі 13244 (тринадцяти тисяч двохсот сорока чотирьох) грн 62 коп., яка складається з 13244,62 грн основної заборгованості за кредитом, а всього заборгованості у сумі 34951 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят однієї) грн 54 копійок є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Водночас щодо нарахування боргу по комісії та задоволення позову в цій частині, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту - за Заявою-Договором № 0036777 від 29.07.2019 та за Заявою-Договором № 1036777 від 03.10.2019 щомісячних сум у розмірі 18 % на залишок за кредитом, тип процентної ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту - 2,5% від суми кредиту, щомісячна комісія за супроводжування кредиту - 3% від суми кредиту.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні вищевказаних оспорюваних кредитних договорів, то положення відповідного пункту в кожній Заяві-договорі щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в загальному розмірі 8292,36 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь АТ "РВС БАНК" судові витрати по справі, пов'язані зі сплатою судового збору при подачі ними позову до суду в сумі 1957,89 гривень.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, код ЄДРПОУ 39849797) заборгованість за кредитним договором №0036777 від 29.07.2019 в розмірі 21706 (двадцять одна тисяча сімсот шість) грн 92 коп., яка складається із 21431,73 грн основної заборгованості за кредитом, 275,19 грн заборгованості за процентами, та заборгованість за кредитним договором №1036777 від 03.10.2019 в розмірі 13244 (тринадцяти тисяч двохсот сорока чотирьох) грн 62 коп., яка складається з 13244,62 грн основної заборгованості за кредитом, а всього заборгованість у сумі 34951 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят однієї) грн 54 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме стягнення заборгованості по комісії у розмірі 8292,36 грн відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1957 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 89 коп.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 26.08.2024
Суддя В. М. Придатко