Справа № 592/13378/24
Провадження № 2/592/2375/24
29 серпня 2024 року м. Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Литовченка О.В., розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рижова Сергія Євгеновича про відвід судді Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченка Олександра Володимировича у цивільній справі в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Сумської обласної прокуратури, Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,
установив:
13.08.2024 позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Державної казначейської служби України, Сумської обласної прокуратури, Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та просить: 1. Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 66310 грн. 00 коп., понесеної у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги. 2. Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. 00 коп. 3. Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 суддю Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченка О.В. визначено головуючим у даній справі.
Ухвалою суду від 20.08.2024 було відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого засідання на 09.09.2024.
29.08.2024 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рижова С.Є. про відвід судді Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченка О.В.
Підставою для відводу, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, вважає обставину, що у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми, головуючий суддя Литовченко О.В., перебуває справа № 592/12304/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України. Оскільки суд у тому самому складі здійснює розгляд справи за обвинуваченням особи, яка є позивачем у даній справі, з точки зору стороннього спостерігача наявні обставини, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді щодо результатів розгляду справи № 592/13378/24.
Розглянувши заяву суд дійшов такого висновку.
Статтями 36, 37 ЦПК України передбачено підстави відводу судді.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: - є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частинами 8 і 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема позиції висловленої у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява N 33949/02) від 09.11.2006 (п.п. 49 - 50), наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
З огляду на це навіть зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду.
Крім того, відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року N 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстави стверджувати, що суддя Литовченко О.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Судом встановлено, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми, головуючий суддя Литовченко О.В., на стадії судового розгляду (досліджуються докази сторони обвинувачення), перебуває кримінальне провадження № 22020200000000001, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204 КК України (справа № 592/12304/20).
Обґрунтовуючи позовні вимоги в цивільній справі представник позивача посилається на виправдувальний вирок Ковпаківського районного суду м. Суми у справі № 592/8124/21 від 06.03.2023, який набрав законної сили 28.02.2024. Згідно резолютивної частини вироку, ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 209 КК України визнано невинуватим та виправдано, у зв'язку з не доведенням, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України, в якому він обвинувачується.
З мотивувальної частини вироку вбачається, що судом досліджувались та оцінювались докази зібрані у кримінальному провадженні № 22020200000000001, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2020 та яке на даний час перебуває на судовому розгляді в Ковпаківському районному суді м. Суми під головуванням судді Литовченка О.В.
Предикатний злочин означає будь-який злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів» (Страсбург, 8 листопада 1990 року). Предмет легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, є досить специфічним, адже, щоб його визначити, попередньо необхідно ознайомитись із джерелом походження майна чи коштів. Так, законодавець чітко вказує на незаконний, злочинний шлях походження майна чи коштів. Тобто застосування статті 209 Кримінального кодексу України вимагало попереднього винесення обвинувального вироку за предикатний злочин, в редакції до внесених змін згідно Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-ІХ, який набрав чинності 28.04.2020.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Оскільки рішення в справі не повинно ставитись під сумнів, а в цій конкретній ситуації можна розцінити обставини як такі, що викликатимуть сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, щоб сторони були впевнені в тому, що їм забезпечено право на справедливий суд в цивільному аспекті ст. 6 ЄКПЛ, і у стороннього спостерігача не було сумніву в неупередженості суду, то справу має вирішити суд в іншому складі.
Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу, а тому, заяву про відвід слід задовольнити, а справу у відповідності до ч. 1 ст. 41 ЦПК України передати до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36-41, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
Задовольнити заяву про відвід судді Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченку Олександру Володимировичу, заявлений представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Рижова Сергія Євгеновича, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Сумської обласної прокуратури, Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Передати цивільну справу № 592/13378/24, провадження № 2/592/2375/24 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Сумської обласної прокуратури, Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Литовченко