Справа № 591/3591/24
Провадження № 1-кс/591/2496/24
29 серпня 2024 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 42024202350000010,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором, про арешт майна з метою збереження речових доказів, яке в письмовій заяві підтримав та мотивував тим, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024202350000010, відкритого за ознаками ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 388, ч. 1 ст. 263 КК України, за фактами привласнення та реалізації майна, незаконних дій з арештованим майном, одержання неправомірної вигоди, вчиненого службовими особами ДФТГ м. Суми, а також за фактом виявлення предметів схожих на набої та на пістолет.
Враховуючи, що вилучені під час обшуку 21 серпня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 мобільний телефон, предмети схожі на набої, на магазин, на пістолет, на ножі мають доказове значення, просив накласти на них арешт.
Сторона володільця майна в письмовій заяві заперечила проти клопотання, надавши копії документів про отримання ОСОБА_4 на законних підставах набоїв, як керівником ДФТГ.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали подані сторонами, вважає, що клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з наступним.
Встановлено, що слідчим розслідується наведене кримінальне провадження, по якому 21 серпня 2024 року під час обшуку було вилучено зазначене майно, відшукання частини з якого застережено в ухвалі слідчого судді, а з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся у встановлені законом терміни, в тому числі в розумінні ст. 116, ч. 5 ст. 171 КПК України.
Ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту наданих слідчим протоколу обшуку та копій процесуальних документів вбачається, що мобільний телефон та предмет схожий на пістолет відповідають критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, оскільки вони безпосередньо стосуються предмета розслідування кримінального провадження, можуть містити інформацію (в тому числі знищену) стосовно контактів, зв'язків, листування, спілкування, переміщення фігурантів провадження, виготовлення документів тощо за їх допомогою можливо встановити обставини події, а законність володіння предметом схожим на пістолет підлягає перевірці.
Вважаючи обґрунтованим клопотання слідчого щодо вказаних фактів, суд виходить і з того, що наведене майно може бути використане як доказ на підтвердження чи спростування тієї чи іншої позиції сторони в справі, надати можливість встановити її суттєві обставини, а також зазначене майно може бути предметом експертних досліджень та використовуватись під час проведення слідчих та процесуальних дій.
Отже, на підставі ст. 98, ч. 1 ст. 100, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, вказане слідчим майно (мобільний телефон та предмет схожий на пістолет) належить арештувати з метою запобігання його приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження саме в спосіб заборони відчуження, розпорядження та користування ним, оскільки лише цей захід здатен запобігти псуванню або зміненню доказів в справі.
Відтак, клопотання слідчого в частині арешту мобільного телефону та предмету схожого на пістолет належить задовольнити, врахувавши в тому числі, що потреби кримінального провадження, зумовлені необхідністю збереження речових доказів, виправдовують такий ступінь втручання в право власності особи, а менш обтяжливі способи арешту, з урахуванням характеристик доказів, не виключають можливості їх зміни.
Водночас, клопотання слідчого в частині арешту предметів схожих на набої, на магазин та на ножі не підлягає задоволенню, оскільки клопотання та долучені матеріали не містять переконливого обґрунтування відповідності цих вилучених предметів критеріям, які застережені в ст. 98 КПК України, так само як і не обґрунтовано та не доведено їх значення для справи в обсязі внесених до ЄРДР, як і незрозуміло в чому полягає незаконність їх зберігання, а законність походження предметів схожих на набої стороною володільця майна, який є керівником воєнізованого формування, підтверджена копіями відповідних документів та не спростованих поза розумним сумнівом органом досудового розслідування.
В цьому випадку арешт такого майна в умовах війни може призвести до більш негативних наслідків для безпеки суспільства, ніж сприятиме досягненню мети провадження, тому, врахувавши положення п. 1 ч. 3 ст. 132, ч. 1, п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, в задоволенні клопотання слідчого про арешт предметів схожих на набої, на ножі та на магазин слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку 21 серпня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме на: мобільний телефон Xiaomi Hyper OS ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та на предмет схожий на пістолет 1 шт.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1