Справа № 573/2157/23
Номер провадження 2/573/187/24
(повний текст)
15 серпня 2024 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
представника відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позиції.
АТ «Райффайзен Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яка виникла за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту. Вимоги вмотивовані тим, що 05.01.2018 ОСОБА_3 звернувся до Банку і підписав Угоду про акцепт публічної пропозиції/Угоди № PDV2-2267940, відповідно до якої відповідач прийняв/акцептував публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку www.aval.ua, висловив повну та безумовну згоду з її умовами. 20.01.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», повним правонаступником якого за Статутом є Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_3 було укладено у формі електронного документу з використанням електронного цифрового підпису Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-43078329, за яким Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 51 998,37 гривень, строком на 48 місяців, до 20.01.2024 з фіксованою процентною ставкою - 52,90% річних, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні цим договором. У процесі кредитування було капіталізовано прострочену заборгованість у сумі 86 981,14 гривень (відображено у Преамбулі Розрахунку заборгованості та у відповідних строчках розрахунку заборгованості). Всупереч вимогам п.2.2, п. 2.3 Заяви-Договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно умов Договору погашення кредиту та відсотків за користування кредитним коштами, у зв'язку з чим станом на 12.09.2023 виникла заборгованість перед Банком за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» » №014-RO-82-43078329 від 20.01.2020 у розмірі 158 842,02 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом -132 544,45 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 634,12 гривень; заборгованості за відсотками у розмірі - 26 297,57 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 21 879,30 гривень. У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення заборгованості, АТ «Райффайзен Банк» просить стягнути з ОСОБА_3 вказану заборгованість та судові витрати.
Процесуальні дії у справі.
Заочним рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 18 січня 2024 у справі № 573/2157/23 позов задоволено та стягнуто із ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» достроково заборгованість за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-43078329 від 20.01.2020 в сумі 158 842 гривні 02 копійок та судовий збір у сумі 2 684 гривень (а. с. 75-77).
Ухвалою від 21 березня 2024 за клопотанням представника відповідача скасовано заочне рішення суду від 18.01.2024, а справу призначено до судового розгляду (а. с. 120-121).
Короткий зміст відзиву на позовну заяву.
04.04.2024 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Яресько Т.В. надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, позовні вимоги Банку підлягають частковому задоволенню, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Щодо неврахування Позивачем факту зміни Позивачем строку кредитування шляхом надсилання Вимоги про дострокове повернення боргу.
11.01.2022 АТ «Райффайзен Банк» було направлено на адресу Відповідача Вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 014-RO-82-43078329 в розмірі 94 376,57 грн., у тому числі простроченої заборгованості станом на 22.12.2021 р. в розмірі 15 363,95 грн.
Направленням вимоги про дострокове повернення кредиту, сплату відсотків, штрафних санкцій, АТ «Райффайзен Банк» відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України змінило строк виконання основного зобов'язання. На власний розсуд банком було також змінено умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Всі наступні розрахунки Позивач мав здійснювати враховуючи те, що строк кредитування по Кредитному договору змінився, період правомірного користування грошовими коштами закінчився з 11.01.2022. Дану вимогу про дострокове повернення коштів Відповідач отримав 20.01.2022.
Щодо неналежності Витягу з Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» як доказу заборгованості.
Відповідач не заперечує, що 20.01.2020 р. між ним та Позивачем було укладено Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-43078329, підписану електронним підписом з боку Відповідача.
Крім того, Відповідачем підписано Додаток 1 до Заяви-Договору «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супутніх послуг)».
В якості підтвердження позовних вимог посилається на п.1.5 розділу 6 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», яким нібито врегульований порядок «Реструктуризації/Капіталізації» простроченої заборгованості. Даний витяг є неналежним та недопустимим доказом. Доданий в якості доказів Витяг з Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» не містить жодного підпису Відповідача. Більше того, Відповідач стверджує, що це не ті Правила, які надавалися йому при підписанні Кредитного договору і з якими ознайомився Відповідач.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Щодо неправомірності здійснення Позивачем реструктуризації/ капіталізації простроченої заборгованості.
Зазначена реструктуризація проведена дистанційно без підписання паперових угод, без особистого звернення клієнта до відділення банку в період воєнного часу, направлена на зменшення фінансового навантаження на Відповідача в односторонньому порядку за ініціативою Банку у порядку встановленому п. 1.5 Розділу 6 Правил. Таким чином, Позивач посилався на п.1.5 Розділу 6 Правил як на підставу правомірності застосування реструктуризації та капіталізації стосовно поточних та прострочених відсотків до суми кредиту. Проте, в жодному із підписаних Відповідачем документів, не міститься встановленого порядку можливості застосування банком таких інструментів, як капіталізація та реструктуризація.
Більше того - в долученому Позивачем Витягу з Правил взагалі відсутній пункт 1.5 Розділу 6 Правил, на який посилається Позивач.
Позивач стверджує в Позовній заяві, що «всього в процесі кредитування було капіталізовано простроченої заборгованості в сумі 86 981,14 гривень».
Проте, такі дії Позивача, по-перше, суперечать змісту та умовам укладених домовленостей із Відповідачем, по-друге - Відповідач стверджує, що не звертався до Позивача із зверненням про реструктуризацію та/або капіталізацію простроченої заборгованості.
Враховуючи, що на копії Витягу з Правил, наданих Позивачем, немає підпису Відповідача, що свідчив би про його згоду на застосування саме цієї редакції Правил у відносинах із Банком щодо виконання умов кредитного договору, і крім того - взагалі відсутній пункт, що регулює порядок реструктуризації/капіталізації заборгованості, це унеможливлює застосування Банком процедур, не передбачених ним, без попереднього узгодження своїх дій з Відповідачем.
За таких обставин, проведення Позивачем реструктуризації боргу та капіталізації відсотків у тіло кредиту з власної ініціативи суперечить досягнутим між сторонами домовленостям, а тому утворена внаслідок таких дій заборгованість не може бути стягнута з Відповідача, тому відсутні підстави для стягнення з Відповідача капіталізованої простроченої заборгованості у сумі 86 981,14 гривень.
Щодо розрахунків Позивача.
Згідно Розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, загальна сума заборгованості складає 158 842,02 грн. та складається з: 132 544,45 грн. - заборгованість за кредитом; 26 297,57 грн. - заборгованість за відсотками.
Даний розрахунок є помилковим з огляду на наступне.
Згідно п.1.2 Кредитного договору, Позивач зобов'язаний надати Відповідачу кредит в сумі 51 998,37 грн. Ця сума є тілом кредиту. В матеріалах справи відсутні довідки чи інші докази про збільшення тіла кредиту. Проте, банк стягує тіло кредиту 132 544,45 грн. Даний розмір тіла кредиту є необгрунтованим та таким, що суперечить тим доказам, які надав банк.
Так, з таблиці Додатку 1 Загальна вартість кредиту становить 125 561,73 грн., що складається з суми кредиту в розмірі 51 998,37 грн. та суми відсотків в розмірі 73 563,36 грн.
Таким чином, протягом всього строку кредитування Відповідач мав сплатити 125 561,73 грн. і саме дані істотні умови кредитування є узгодженими між сторонами.
Як було обґрунтовано вище, є незаконним та безпідставним включення прострочених та поточних відсотків до суми тіла кредиту в порядку капіталізації та реструктуризації. Із наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість Відповідача за тілом кредиту складає 132 544,45 грн., що є значно більшою сумою, ніж зазначено в самому кредитному договорі та додатку до нього № 1 - 51 998,37. Доказів того, що банк надавав додаткові кредитні кошти, які в подальшому було включено до тіла кредиту, Позивачем не надано.
Із викладеного слідує, що розрахунок заборгованості Відповідача, наданий Позивачем, містить нарахування, які не передбачені умовами кредитного договору та додатку № 1 до нього, а тому розрахунок заборгованості є недопустимим доказом у справі в частині нарахування тіла кредиту та, відповідно, процентів по кредиту, які розраховуються від тіла кредиту.
На виконання приписів цього закону АТ «Райффайзен Банк» надіслало вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 014-RO-82- 43078329 в розмірі 94 376,57 грн., у тому числі простроченої заборгованості станом на 22.12.2021 р. в розмірі 15 363,95 грн.
Відповідно, станом на дату 22.12.2021 р. загальна вартість кредиту становила 99 487,83 грн. згідно із Додатком 1, враховуючи те, що з цієї дати право нараховувати відсотки у Позивача припинилось у зв'язку із пред'явленням дострокової вимоги погасити заборгованість станом на 22.12.2021 р.
Крім того варто зауважити, що відповідно припису абз.2 п.1.1. Кредитного договору поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно Кредитного договору, А ТАКОЖ ДЛЯ ВНЕСЕННЯ КЛІЄНТОМ ГОТІВКОВИХ ТА БЕЗГОТІВКОВИХ КОШТІВ НА ДАНИЙ ПОТОЧНИЙ РАХУНОК ВИКЛЮЧНО З МЕТОЮ ПОГАШЕННЯ КРЕДИТУ.
Як підтверджено банківськими виписками, Контррозрахунком та визнано самим Позивачем при створенні Розрахунку заборгованості, Відповідач здійснив поповнення поточного рахунку на загальну суму 41 887,08 грн.
Проте, у розрахунках Позивача та банківських виписках не відображено поповнення поточного рахунку на загальну суму 6 065,16 грн. Відповідачем долучено копії квитанцій, що підтверджують факт поповнення поточного рахунку на загальну суму 6065,16 грн.
Таким чином, сума заборгованості, яку мав право заявляти на стягнення Позивач, не може перевищувати: 51 535,59 грн. Отже, Відповідач звертає увагу Суду, що він визнає частково позовні вимоги у загальному розмірі 51 535,59 грн.
Щодо витрат на правничу (правову) допомогу.
У даному випадку представництво інтересів Відповідача здійснював адвокат Яресько Т.В. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 24040 від 29.02.2024 року.
Відповідно до п.2 Додатку №1 до Договору Вартість послуг за домовленістю Сторін складає фіксовану суму 15 000,00 грн. 29.03.2024 адвокат Яресько Т.В. та Відповідач підписали Акт приймання- передачі послуг №1 від 29.03.2024 року тим самим підтвердивши, що послуги адвокатом Яресько Т.В. були надані в повному обсязі. Відповідач оплатив послуги шляхом авансування у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджено розрахунковою квитанцією №29/03/24 від 29.03.2024 року, як це передбачено п.7.5 Додатку №1 до Договору.
Також, при винесенні рішення судом, врахувати позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 р. у справі №922/619/18, щодо розподілу та розміру витрат на правничу (правову) допомогу, а саме те, що відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуюче викладене, представник просить позовні вимоги АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 за Кредитним договором № 014-RO-82-43078329 від 20.01.2020 р. задовольнити частково та стягнути заборгованість у загальному розмірі 51 535,59 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовити, а також стягнути витрати на правничу (правову) допомогу пропорційно задоволеним вимогам (а. с. 131-145).
19 квітня 2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Представник АТ «Райффайзен Банк» заперечує проти відзиву, вважає його необгрунтованим, заявлені вимоги також необгрунтованими і незаконними, враховуючи наступне.
Зазначає, що позивач вірно визначив суму заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідача - 158 842,02 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 132 544,45 грн.; заборгованість за відсотками - 26 297,57 грн. Проценти нараховані і стягуються відповідно до умов договору та в межах строку позовної давності. Капіталізація заборгованості також проведена відповідно до умов договору.
Позивач заперечує проти задоволення клопотання представника відповідача про стягнення 15 000 грн. за надання правової допомоги.
АТ «Райффайзен Банк» вважає, що відповідач і його представник, заявляючи у відзиві клопотання про стягнення 15 000 тис. грн. за надання правової допомоги, порушили вимоги ст. 157 ЦПК України, а саме:
- належні та допустимі докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, не надані;
- докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат, не надані.
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не надані.
- справа відповідно до ухвали суду від 21.03.2024 р. розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, що характеризує справу як нескладну.
- відповідач та його представник не надали до суду розрахунок часу, що витратив адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг), відсутність такого розрахунку не дає підстави стверджувати, що ним затрачено той чи інший певною мірою значний обсяг часу, який потребує оплати у визначеному розмірі;
- відповідач та його представник не надали до суду відомості із переліком наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що також не дає підстави стверджувати, що ним надані конкретні послуги та виконані роботи.
АТ «Райффайзен Банк» в цілому заперечує про наявність обгрунтування та правових підстав задовольняти клопотання відповідача про стягнення 15 000 тис. грн. за надання правової допомоги.
Із урахуванням викладеного представник позивача просить позов АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі. У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_1 про стягнення із позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу - відмовити повністю, незалежно від рішення, прийнятого по суті позовних вимог (а. с. 160-161).
З додаткових поясненнь у справі, які надійшли 24.05.2023 від представника відповідача - адвоката Яресько Т.В. вбачається наступне.
Щодо аргументів Відповідача при складенні контр-розрахунку.
Відповідач не заперечує, що ним підписано Кредитний договір та Додаток №1 до Заяви-Договору «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супутніх послуг)» (надалі - «Додаток №1»).
Проте, Відповідач категорично заперечує щодо того, що саме наявний в матеріалах справи Витяг з Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» (надалі - «Правила») є тими самими Правилами, з якими ознайомлювався Відповідач при укладенні Кредитного договору.
Крім того, Відповідач заперечує щодо правомірності здійснення Позивачем реструктуризації/капіталізації простроченої заборгованості, оскільки вона ніяким чином не була погоджена Відповідачем навіть в тій редакції Правил, які наявні в матеріалах справи.
Також, Відповідач акцентує увагу, що Позивач нараховував відсотки та інші платежі після надсилання вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, що прямо суперечить чинному законодавству та сталій судовій практиці, наведеній у Відзиві.
Таким чином, Контр-Розрахунок Відповідача базується на умовах, викладених в Кредитному договорі, а саме в Додатку №1, з врахуванням платежів, зазначених у Виписках та тих платежів, докази яких Відповідач надав разом з відзивом.
Так, як вбачається з Додатку №1, Відповідач повинен був погашати щомісячно 20 (двадцятого) числа платіж в розмірі 2 623,02 грн. При цьому розподіл погашення тіла і нарахованих процентів відбувався згідно графіку погашення (п.1.2.4 Кредитного договору).
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору проценти нараховуються за фактичне користування кредитними коштами за фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів в періоді (місяці/ році).
З врахуванням положень п.1.2.3 Кредитного договору - процентна ставка є фіксованою та становить 52,90% річних.
Таким чином, враховуючи, що 2020 рік та 2024 рік є високосними, то процентна ставка вираховується з 366 днів в році, а в період з 2021 року по 2023 рік з розрахунку 365 днів в році.
Таким чином, денна процентна ставка за користування кредитними коштами за 2020 рік та 2024 рік становить: 52,90% / 366 днів = 0,1445355191256831% в день, а за період з 2021 року по 2023 рік: 52,90% / 365 днів = 0,1449315068493151% в день.
Звертають увагу суду, що Позивачем у банківських виписках взагалі не вказано та відповідно не враховано наступні платежі (докази сплати надані разом з відзивом):
- 20.07.2021 року платіж на суму 570,84 грн.
- 19.08.2021 року платіж на суму 1652,56 грн.
- 28.02.2022 року платіж на суму 3301,76 грн.
- 30.09.2023 року платіж на суму 108,00 грн.
- 31.09.2023 року платіж на суму 108,00 грн.
- 30.11.2023 року платіж на суму 108,00 грн.
- 19.12.2023 року платіж на суму 108,00 грн.
- 19.02.2024 року платіж на суму 108,00 грн.
Відповідно до Контр-Розрахунку, в графі «Заборгованість на початок періоду» порахована строкова заборгованість за тілом кредиту на початок кожного періоду користування кредитом. В графі «заборгованість за тілом кредиту на кінець періоду» вказано прострочену заборгованість за тілом кредиту.
В графі «заборгованість за процентами на кінець періоду» порахована прострочена заборгованість за процентами на кінець періоду.
Після направлення Вимоги про дострокове повернення кредиту:
1. «строкова заборгованість за тілом кредиту» у розмірі 39 158,37 грн. переходить в категорію «простроченої заборгованості за тілом кредиту», яка на той момент становила 12 627,98 грн. Таким чином, після направлення вимоги прострочена заборгованість за тілом кредиту становила 12 627,98 + 39 158,37 = 51 786,35 грн., що відображено в Контр-Розрахунку.
2. Прострочена заборгованість за процентами фіксується в розмірі 32 608,87 грн.,оскільки після направлення вимоги проценти більше не можуть нараховуватись.
3. 20.02.2022 року та в кожний наступний розрахунковий період будь-які платежі здійснені Відповідачем йдуть на погашення спочатку нарахованих прострочених процентів, а після їх погашення на погашення простроченого тіла кредиту.
Таким чином, як вбачається з наданого Контр-Розрахунку після направлення Вимоги, Відповідач спочатку погасив всю наявну заборгованість за простроченими процентами у розмірі 32 608,87, а також, погасив частину заборгованості за тілом кредиту зменшивши її з 51 786,35 грн. до 49 726,21 грн.
Отже, відповідно до банківських виписок та наданих Відповідачем платіжних інструкцій щодо неврахованих виплат, розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем наразі становить, як пересвідчився Відповідач, провівши детальний розрахунок - 49 726,21 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, яку Відповідач визнає.
На підставі викладеного, представник відповідача просить позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за Кредитним договором № 014-RO-82-43078329 від 20.01.2020 р. задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_3 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» заборгованість у загальному розмірі 49 726,21 грн., в іншій частині - відмовити, а також стягнути витрати на правничу допомогу (а. с. 189-198).
Заяви, клопотання.
Представник позивача АТ «Райффайзен Банк» надіслав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності (а. с. 208 ).
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, у минулих судових засіданнях позовні вимоги визнав частково, із підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача - адвокат Яресько Т.В., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив позовні вимоги позивача задовольнити частково з підстав, викладених у відзиві на позов та враховуючи письмові пояснення.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 05.01.2018 ОСОБА_3 звернувся до Банку і підписав Угоду про акцепт Публічної пропозиції/Угоди PDV2-2267940 (далі-«Угода»). Відповідно до цієї угоди відповідач прийняв/акцептував публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (надалі по тексту - «Правила»), що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку www.aval.ua, висловив повну та безумовну згоду з її умовами (а. с. 15).
20.01.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», повним правонаступником якого за Статутом є Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_3 було укладено у формі електронного документу з використанням електронного цифрового підпису Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-43078329, за яким Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 51 998,37 гривень, строком на 48 місяців, до 20.01.2024 з фіксованою процентною ставкою - 52,90% річних, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні цим договором (а. с. 10-12).
На підставі п. 1.1. Заяви-Договору, Банк відкриває Клієнту Поточний рахунок «Для виплат» (далі - Поточний рахунок) в гривнях та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб.
Відповідно до умов п. 1.2 на умовах цієї Заяви-Договору, з дати надання Кредиту, Банк зобов'язався надати Клієнту Кредит в сумі 51 998,37 грн. (далі - Сума Кредиту), а Клієнт зобов'язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування (далі - Проценти).
Згідно умов п. 2.1.-п. 2.2 Заяви-Договору, проценти сплачуються Клієнтом у визначену Графіком дату у складі Щомісячного ануїтети ого платежу, вказаного у Графіку, і розраховуються, виходячи з процентної ставки, передбаченої пунктом 2.3. Заяви-Договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту (включно) або з наступного за днем надання Кредиту Операційного дня (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт).
Сторони встановили, що проценти за користування Кредитом сплачуються Позичальником Кредигору у складі Щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку, і розраховується, виходячи з процентної ставки, передбаченої підпунктом 1.2.3 Заяви-Договору - за ставкою 52,90 % річних.
Також, Клієнт підтверджує, що перед підписанням Заяви-Договору він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування в AT «Райффайзен Банк Аваль» та орієнтовну загальну вартість Кредиту, що підтверджується підписом Клієнта про його ознайомлення з паспортом споживчого кредиту «Кредит готівкою», та не має зауважень, претензій щодо наданої інформації. Надана Клієнту інформація є повною, необхідною, доступною, достовірною та своєчасною (п. 4.2 Заяви- Договору).
Відповідно до п. 1.2. Розділу І. Правил; Правила застосовуються до відносин Сторін з дати прийняття (акцепту) Клієнтом Публічної пропозиції шляхом підписання Клієнтом Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди. Правила набувають сили у відносинах Сторін за Договором банківського обслуговування з дати набуття ними чинності. Чинна редакція Правил офіційно оприлюднюється на Сайті Банку та розміщується у відділеннях Банку.
З укладенням Заяви-Договору про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-43078329 від 20.01.2020 разом із Додатком № 1, у Позичальника виник обов'язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах встановлених умовами Договору.
Факт отримання відповідачем коштів в розмірі 51 998,37 гривень за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-43078329 від 20.01.2020 підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 і визнається позивачем (а. с. 17-24)
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.
Із позову встановлено, що в період карантину та воєнного стану за електронним зверненням Відповідача через офіційний сайт Позивача/в односторонньому порядку за ініціативою Банку у зв'язку із несплатою останнім прострочених та поточних відсотків за кредитом такі відсотки були капіталізовані до суми кредиту. Таке збільшення суми кредиту не супроводжувалося видачею кредитних коштів Позичальнику (відображено у Розрахунку заборгованості у рядку «РеструктуризаціяКапіталізація» за період з 24.07.2020 року по 20.09.2020 року, з 12.01.2021 року по 20.08.2021 року, з 26.02.2022 року по 21.06.2022 року, з 20.10.2022 року по 20.05.2023 року). Зазначена реструктуризація проведена дистанційно без підписання паперових угод, без особистого звернення клієнта до відділення банку в період воєнного часу, направлена на зменшення фінансового навантаження на Відповідача в односторонньому порядку за ініціативою Банку у порядку встановленому п. 1.5 Розділу 6 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», затверджених Правлінням АТ «Райффайзен Банк» 16.09.2013 року. Всього у процесі кредитування було капіталізовано простроченої заборгованості у сумі 86 981,14 гривень (відображено у Преамбулі Розрахунку заборгованості та у відповідних строчках розрахунку заборгованості). Факт капіталізації простроченої заборгованості у сумі 86 981,14 гривень підтверджується витягом із Правил Банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», Розрахунком заборгованості та Випискою по позичковому рахунку Відповідача.
Проте, сторона Відповідача заперечує щодо правомірності здійснення Позивачем реструктуризації/капіталізації простроченої заборгованості, оскільки вона не була погоджена Відповідачем навіть в тій редакції Правил, які наявні в матеріалах справи.
Також, представник відповідача акцентує увагу, що позивач нараховував відсотки та інші платежі після надсилання вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, що прямо суперечить чинному законодавству та сталій судовій практиці, наведеній у Відзиві.
Таким чином, контр-розрахунок відповідача базується на умовах, викладених в Кредитному договорі, а саме в Додатку №1, з врахуванням платежів, зазначених у Виписках та тих платежів, докази яких Відповідач надав разом з відзивом. Так, як вбачається з Додатку №1, Відповідач повинен був погашати щомісячно 20 (двадцятого) числа платіж в розмірі 2 623,02 грн. При цьому розподіл погашення тіла і нарахованих процентів відбувався згідно графіку погашення (п.1.2.4 Кредитного договору).
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору проценти нараховуються за фактичне користування кредитними коштами за фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів в періоді (місяці/ році).
З врахуванням положень п.1.2.3 Кредитного договору - процентна ставка є фіксованою та становить 52,90% річних. Враховуючи, що 2020 рік та 2024 рік є високосними, то процентна ставка вираховується з 366 днів в році, а в період з 2021 року по 2023 рік з розрахунку 365 днів в році.
Таким чином, денна процентна ставка за користування кредитними коштами за 2020 рік та 2024 рік становить: 52,90% / 366 днів = 0,1445355191256831% в день, а за період з 2021 року по 2023 рік: 52,90% / 365 днів = 0,1449315068493151% в день.
Крім того, представникомвідповідача долучено до відзиву квитанції щодо погашення платежів, які позивачем у банківських виписках взагалі не вказано, а саме :
- 20.07.2021 року платіж на суму 570,84 грн.
- 19.08.2021 року платіж на суму 1652,56 грн.
- 28.02.2022 року платіж на суму 3301,76 грн.
- 30.09.2023 року платіж на суму 108,00 грн.
- 31.09.2023 року платіж на суму 108,00 грн.
- 30.11.2023 року платіж на суму 108,00 грн.
- 19.12.2023 року платіж на суму 108,00 грн.
- 19.02.2024 року платіж на суму 108,00 грн. ( а.с. 94-96, 137-138).
Із Контр-Розрахунку представника відповідача вбачається, що в графі «Заборгованість на початок періоду» порахована строкова заборгованість за тілом кредиту на початок кожного періоду користування кредитом. В графі «заборгованість за тілом кредиту на кінець періоду» вказано прострочену заборгованість за тілом кредиту. В графі «заборгованість за процентами на кінець періоду» порахована прострочена заборгованість за процентами на кінець періоду.
Після направлення Вимоги про дострокове повернення кредиту:
1. «строкова заборгованість за тілом кредиту» у розмірі 39 158,37 грн. переходить в категорію «простроченої заборгованості за тілом кредиту», яка на той момент становила 12 627,98 грн. Таким чином, після направлення вимоги прострочена заборгованість за тілом кредиту становила 12 627,98 + 39 158,37 = 51 786,35 грн., що відображено в Контр-Розрахунку.
2. Прострочена заборгованість за процентами фіксується в розмірі 32 608,87 грн., оскільки після направлення вимоги проценти більше не можуть нараховуватись.
20.02.2022 року та в кожний наступний розрахунковий період будь-які платежі здійснені Відповідачем йдуть на погашення спочатку нарахованих прострочених процентів, а після їх погашення на погашення простроченого тіла кредиту.
Таким чином, як вбачається з наданого Контр-Розрахунку після направлення Вимоги, Відповідач ОСОБА_3 спочатку погасив всю наявну заборгованість за простроченими процентами у розмірі 32 608,87, а також, погасив частину заборгованості за тілом кредиту зменшивши її з 51 786,35 грн. до 49 726,21 грн.
Отже, відповідно до банківських виписок та наданих Відповідачем платіжних інструкцій щодо неврахованих Позивачем виплат, розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить - 49 726,21 грн. за простроченим тілом кредиту, яку відповідач визнає.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджується кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
У ч. 3 ст. 12, ст. ст. 76 - 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами ЦК України.
Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини щодо виконання зобов'язань, зокрема, за договором позики.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг Кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями ст. 634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Висновки суду.
Відповідач не заперечує, що 20.01.2020 р. між ним та Позивачем було укладено Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-43078329, підписану електронним підписом з боку Відповідача.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 132 544,45 грн., яку він не визнає, а доказів того, що банк надавав додаткові кредитні кошти, які в подальшому було включено до тіла кредиту до суду не надано.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, протягом 2020-2023 років позивач здійснював «реструктуризацію» та «капіталізацію» кредиту та включав додаткові суми до тіла кредиту, зокрема у графі «планове погашення», що суперечить умовам додатку № 1.
Із викладеного слідує, що розрахунок заборгованості позичальника містить нарахування, які не передбачені умовами кредитного договору та додатку № 1 до нього, а тому розрахунок заборгованості є недопустимим доказом у справі в частині нарахування тіла кредиту та відповідно процентів по кредиту, які розраховуються від тіла кредиту.
Надані позивачем Правила банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» також є неналежним доказом, оскільки вони не містять підпису відповідача та не підтверджують той факт, що саме з даними правилами був ознайомлений відповідач підписуючи вище вказаний договір.
Отже, відсутні підстави вважати, що під час укладення договору позивач повідомив споживача про умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, які вважав узгодженими банк, зокрема, щодо реструктуризації та капіталізації боргу позивачем в односторонньому порядку.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року N 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань'від 11.07.2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 № 342/180/17-ц зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить нарахування, які суперечать умовам кредитного договору та додатку № 1 та є недопустимим доказом у цій частині.
Штучне збільшення заборгованості за кредитом за рахунок самовільного списання банком з рахунку позичальника (відповідача) відсотків тобто здійснення «реструктуризації» та «капіталізації» кредиту є неприпустими з боку позивача як банківської установи.
Таким чином збільшення банком заборгованості за тілом кредиту за рахунок перенесення нарахованих процентів у тіло кредиту є неправомірним, оскільки банк не вправі самостійно здійснювати «реструктуризацію» та «капіталізацію» кредиту, з огляду на положення ст. 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1069 Цивільного кодексу України, який розмежовує такі категорії як кредит (грошові кошти у такій самій сумі, що були надані позикодавцеві) та проценти за користування кредитом.
За таких обставин, проведення Позивачем реструктуризації боргу та капіталізації відсотків у тіло кредиту з власної ініціативи суперечить досягнутим між сторонами домовленостям, а утворена внаслідок таких дій заборгованість не може бути стягнута з Відповідача, тому відсутні підстави для стягнення з Відповідача капіталізованої простроченої заборгованості у сумі 86 981,14 гривень.
АТ «Райффайзен Банк» надіслало вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 014-RO-82- 43078329 в розмірі 94 376,57 грн., у тому числі простроченої заборгованості в розмірі 15 363,95 грн. станом на 22.12.2021 р. ( а.с. 93).
Відповідно, станом на дату 22.12.2021 р. загальна вартість кредиту становила 99 487,83 грн. згідно із Додатком 1, враховуючи те, що з цієї дати право нараховувати відсотки у Позивача припинилось у зв'язку із пред'явленням дострокової вимоги погасити заборгованість.
Крім того відповідно припису абз.2 п.1.1. Кредитного договору поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно Кредитного договору, а також для внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на даний поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту.
Як підтверджено банківськими виписками, Контррозрахунком та визнано самим Позивачем при створенні Розрахунку заборгованості, Відповідач здійснив поповнення поточного рахунку на загальну суму 41 887,08 грн.
Проте, у розрахунках Позивача та банківських виписках не відображено поповнення поточного рахунку на загальну суму 6 065,16 грн., на підтвердження чого відповідачем долучено копії квитанцій, що підтверджують факт поповнення поточного рахунку щодо здійснення погашення ОСОБА_3 платежів, які не враховано позивачем : 20.07.2021 р. платіж на суму 570,84 грн., 19.08.2021 р. платіж на суму 1652,56 грн., 28.02.2022 р. платіж на суму 3301,76 грн., 30.09.2023 р. платіж на суму 108,00 грн., 31.09.2023 р. платіж на суму 108,00 грн., 30.11.2023 р. платіж на суму 108,00 грн., 19.12.2023 р. платіж на суму 108,00 грн., 19.02.2024 р. платіж на суму 108,00 грн.
Кредитор виконав свої зобов'язання за договором, надавши ОСОБА_3 кредит в розмірі 51 998,37 грн., строком на 48 місяців під фіксовану процентну ставку - 52,90%, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту.
Як вбачається з наданого Контр-Розрахунку після направлення Вимоги, Відповідач ОСОБА_3 спочатку погасив всю наявну заборгованість за простроченими процентами у розмірі 32 608,87, а також, погасив частину заборгованості за тілом кредиту зменшивши її з 51 786,35 грн. до 49 726,21 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягає до часткового задоволення у розмірі 49 726, 21 грн.
Судові витрати.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 840,23 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Представником відповідача заявлено вимогу про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
29.02.2024 між адвокатом Яресько Т.В. та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги № 24040.
Відповідно до п.3.1 Договору Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правничу (правову) допомогу, визначається Сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до п.2 Додатку №1 до Договору Вартість послуг за домовленістю Сторін складає фіксовану суму 15 000, 00 грн.
Пунктами 7.1-7.3 Додатку №1 до Договору встановлено, що правова допомога вважаються наданою після підписання Сторонами Акту приймання-передачі послуг, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Адвокат надає Клієнту Акт приймання-передачі послуг, в якому зазначається детальний зміст наданої правової допомоги (за необхідності), розмір Гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатом понад узгоджену суму Гонорару (якщо такі мали місце). Клієнт зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання Акту приймання-передачі послуг підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту.
29.03.2024 року адвокат Яресько Т.В. та Відповідач підписали Акт приймання- передачі послуг №1 від 29.03.2024 року тим самим підтвердивши, що послуги адвокатом Яресько Т.В. були надані в повному обсязі. Відповідач оплатив послуги шляхом авансування у розмірі 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) 29.03.2024 року, про що отримав від адвоката Яреська Т.В. відповідну розрахункову квитанцію №29/03/24 від 29.03.2024 року, як це передбачено п.7.5 Додатку №1 до Договору.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження даного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Такий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч.1, ч.2, ч.3ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18). Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові КГС ВС від 30.08.2023 по справі №911/3586/21.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши клопотання представника позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, складність справи, розмір послуг, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_2 слід стягнути 10 000,00 грн. судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а ЄДРПОУ: 14305909) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» достроково заборгованість за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-43078329 від 20.01.2020 в сумі 49 726, 21 грн. та судовий збір у сумі 840,23 грн.
Стягнути із Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 28.08.2024
Суддя