465/5543/24
2/465/2793/24
про повернення позовної заяви
29.08.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої сооби - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Петельки Ігоря Васильовича про визначення часток у праві спільної сумісної власності, -
встановив:
Позивачка звернулася у Франківський районний суд м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 16 липня 2024 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої сооби - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Петельки Ігоря Васильовича про визначення часток у праві спільної сумісної власності залишено без руху, надано позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Підстави такого рішення викладені в ухвалі.
В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначає свою електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала про залишення позовної заяви без руху доставлена на електронну скриньку представника позивачки 17 липня 2024 року.
У постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 Верховний Суд зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Отже, судом виконано обов'язок щодо повідомлення позивачки про наявність ухвали суду від 16 липня 2024 року, що узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) та від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зауважує, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001 ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Зважаючи на те, що станом на 29 серпня 2024 року ухвала про залишення позовної заяви без руху в частині виконання вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України не виконана, відтак дана обставина є підставою для повернення матеріалів позовної заяви позивачці.
У зв'язку із цим, приходжу до переконання, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачці.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у разі якщо позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України,-
постановив:
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої сооби - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Петельки Ігоря Васильовича про визначення часток у праві спільної сумісної власності - повернути позивачці.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя В. Кузь