Справа №463/7971/24
Провадження №1-кс/463/6429/24
слідчого судді
28 серпня 2024 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області щодо нерозгляду клопотання від 22 січня 2024 року вих. №266,-
встановила:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з скаргою на бездіяльність слідчого Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області щодо нерозгляду клопотання від 22 січня 2024 року вих. №266.
Скарга обґрунтована тим, що в провадженні СВ Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження. ОСОБА_3 подано клопотання від 22 січня 2024 року вих. №266. Подання клопотання на його думку підтверджується листом Галицької окружної прокуратури м. Львова від 19.07.2024, який долучено до скарги. Однак уповноваженою особою Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області дане клопотання не розглянуто та рішення по ньому не прийнято, чим допущено бездіяльність.
Скаржник у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, тому слідча суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Представник суб'єкта оскарження - Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження на підставі наявних доказів. Крім того, в силу ч.3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
За таких обставин, враховуючи нетривалість пропуску строку, відсутність можливих негативних наслідки його відновлення для інших осіб, слід виходити з того, що у цій справі підстави для поновлення строків для оскарження рішення слідчого виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, що не свідчить про його порушення, а тому суд поновляє строки на звернення зі скаргою.
З матеріалів скарги вбачається, що в провадженні Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження.
ОСОБА_3 подано до Галицької окружної прокуратури звернення від22 січня 2024 року вих. №266, яке в подальшому перенаправлено начальнику ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, підтвердженням чого є лист Галицької окружної прокуратури м. Львова від 19.07.2024, який долучено до скарги.
Слід зазначити, що скаржником до матеріалів скарги не долучено копії клопотання, на яке він посилається в скарзі.
Скаржник свою скаргу обґрунтовує статтями 220, 223, 303, 304, 307 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Отже, з скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк може звернутись сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представник.
Виходячи з зазначених норм законодавства, скаржник при подачі скарги, повинен зазначити свій процесуальний статус в кримінальному провадженні та надати документи, які підтверджують зазначений статус, або зазначити причини не можливості подачі таких документів, оскільки процесуальний закон покладає право подачі такої скарги лише на потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисником чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншу особу, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, а на слідчого суддю обов'язок перевірки чи скаргу подано особою, яка має право подавати скаргу.
ОСОБА_3 в своїй скарзі зазначає, що в даному кримінальному провадженні він являється потерпілим, однак до матеріалів скарги не додає жодного доказу на підтвердження цього. Тобто скарга не містить даних підставності її подання. Крім цього, скаржник в скарзі зазначає, що звернувся з клопотанням, однак не зазначає, що це за клопотання та в межах якого кримінального провадженян подане. Відсутність клопотання, процесуальна поведінка скаржника та суб'єкта оскарження, позбавляє слідчу суддю можливості надати оцінку мотивам та підставності подачі скарги. Крім цього, матеріали скарги не містять доказів подачі клопотання в межах кримінального провадження, про яке він вказує в своїй скарзі.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, скаржником не доведено підставність звернення з даною скаргою до слідчого судді, тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 220, 303-307, 376 КПК України, слідча суддя,-
постановила:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області щодо нерозгляду клопотання від 22 січня 2024 року вих. №266, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1