Справа № 462/5536/24
Іменем України
29 серпня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
встановила:
ОСОБА_1 30.06.2024 року о 23 год. 08 хв. у м. Львові на вул. Кульпарківська, 226А керував транспортним засобом - автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Аlcotest Drager 7510, тест № 435. Результат огляду - 2,39 ‰. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином 2-чі повідомлявся про розгляд справи, працівниками УПП у Львівській області йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова. Окрім того, як зазначено у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та наголошено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі. Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про дане адміністративне правопорушення не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та інші, наявні у суду докази, суд дійшов наступного висновку.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 569031 від 30.06.2024 року, протокол тесту №435 за результатом огляду ОСОБА_1 із застосуванням приладу Drаger, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зокрема зафіксовано ознаки, присутні у водія, на підставі яких було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, рапорт від 01.07.2024 року, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 25.05.2024 року, оглянувши відеозаписи нагрудної камери патрульного поліцейського, суд дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступних обставин.
З відеозапису нагрудної камери патрульного поліцейського вбачається, що працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, на що останній погодився пройти вказаний огляд за допомогою приладу «Drаger» на місці зупинки транспортного засобу (clip-1, 23:41 хв. час з нагрудних камер поліцейських, 05:08 хв. запису відео). В результаті продування, прилад «Drаger» відобразив результат - 2,39 ‰ (clip-1, 23:43 хв. час з нагрудних камер поліцейських, 07:41 хв. запису відео), з результатами огляду із застосуванням приладу «Drаger» ОСОБА_1 погодився, що також підтверджується його підписом в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5).
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівниками поліції УПП у Львівській області роз'яснено особі усі права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та дотримано інші вимоги законодавства.
Із протоколу тесту № 435 за результатом огляду ОСОБА_1 із застосуванням приладу «Drager» в організмі останнього виявлено 2,39 ‰ алкоголю.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 569031 від 30.06.2024 року вбачається, що у ОСОБА_1 вилучалось посвідчення водія НОМЕР_2 та був виданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ТЗ 250333.
Таким чином, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 р. № 1452/735, а оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснено згідно із чинним законодавством.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафуз позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із вимогами п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, (в останній діючій редакції) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, а тому дана сума підлягає стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605 грн 60 коп судового збору в дохід держави.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Д. Іванюк