Справа №464/4716/24
Провадження №2-о/443/137/24
про відмову у відкритті провадження у справі
29 серпня 2024 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І. розглянувши матеріали заяви адвоката Юхименко Глєба Анатолійовича подану в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Адвокат Юхименко Глєб Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити факт перебування неповнолітніх осіб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні ОСОБА_1
Подану заяву мотивує тим, що 13.06.2023 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. В даному шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також у дружини заявника ОСОБА_2 є двоє неповнолітніх дітей у попередньому шлюбі від колишнього чоловіка - ОСОБА_6 , шлюб з яким розірвано рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 05.10.2022 по справі №464/4005/22, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, біологічний батько спільних з ОСОБА_2 дітей - ОСОБА_6 після розлучення ніякої участі у їхньому житті не бере, їхнім життям не цікавиться, проживає окремо, матеріальної допомоги дітям не надає, аліменти не сплачує, виконавчих листів до нього не було. Крім того, ОСОБА_2 у липні 2023 року подала до Перемишлянського районного суду Львівської області позовну заяву про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав. Вказана справа була призначена до судового розгляду по суту. Однак, на даний час ОСОБА_6 проходить військову службу у складі Збройних Сил України, а тому розгляд справи зупинено, згідно ухвали суду від 06.03.2024.
Натомість заявник повністю утримує, виховує і піклується як про спільну з ОСОБА_2 дитину - ОСОБА_7 , так і про дітей ОСОБА_8 від першого шлюбу - ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Заявник із дружиною є багатодітною сім'єю і мать право на пільги, та свідчить про наявність обставин, що зумовлюють статус багатодітної родини.
Зазначає, що встановлення цього факту має юридичне значення для заявника, з метою звільнення від призову під час мобілізації при перебуванні у нього на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, оскільки напряму впливає на його права й обов'язки та інтереси дітей та їхньої сім'ї. При цьому заявник не має іншої можливості підтвердити факт перебування дітей на його утриманні, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення даного юридичного факту.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 08.07.2024 року по справі №464/4716/24 передано на розгляд до Стрийського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
31.07.2024 року матеріали справи №464/4716/24 надійшли на адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.08.2024 року справу ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення передано за підсудністю до Жидачівського районного суду Львівської області .
27.08.2024 року матеріали справи №464/4716/24 надійшли на адресу Жидачівського районного суду Львівської області.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.2,7 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Частиною 1 ст.315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пленум Верховного Суду України у п. 1постанови № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснив, що відповідно до статей 255,271 ЦПК України (ст.294,315 ЦПК України в редакції після 15 грудня 2017 року) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, однією із умов встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження є відсутність спору про право, тобто якщо встановлення такого факту підтвердить наявність чи відсутність саме неоспорюваних прав особи.
Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова від 10.04.2019 у справі № 320/948/18).
За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Як видно із змісту заяви, заявник прагне встановити факт перебування неповнолітніх дітей дружини від попереднього шлюбу на його утриманні, з метою реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації, у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років.
Законами та Конституцією України визначається, що військова служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 (справа № 362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби належать до юрисдикції адміністративних судів.
Тобто встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника за своїми правовими наслідками призведе до публічно-правових відносин заявника з державою.
Встановлення цього факту не пов'язане з будь-якими цивільними правами та обов'язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням.
Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками вимога про встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника пов'язана з публічно-правовими відносинами заявника з державою щодо права на відстрочку від призову під час мобілізації, що свідчить про наявність спору про суб'єктивне матеріальне право між заявником та державою та відповідно виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства
Крім того, як вбачається із свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їхніми батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
За змістом положень ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
В частині 3 статті 155 СК України (здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків) зазначено, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
За вимогами статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ОСОБА_6 не позбавлений батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про наявність спору про право щодо здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків по утриманню та вихованню дитини.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права, спір є суттю суперечності, конфлікт сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Враховуючи викладене, у відкритті провадження за заявою адвоката Юхименко Глєба Анатолійовича подану в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою адвоката Юхименко Глєба Анатолійовича подану в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.І. Сливка