Справа №466/6321/24
Провадження №2-а/443/24/24
про залишення позовної заяви без руху
29 серпня 2024 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до рядового 2 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Чопко Лілії Іванівни про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова із адміністративним позовом до рядового 2 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Чопко Лілії Іванівни про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 12.06.2024 року по справі №466/6321/24 матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до рядового 2 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Чопко Лілії Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направлено за підсудністю до Стрийського міськрайонного суду Львівської області .
31.07.2024 року матеріали справи №466/6321/24 надійшли на адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.08.2024 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до рядового 2 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Чопко Лілії Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направлено за підсудністю до Жидачівського районного суду Львівської області .
27.08.2024 року матеріали справи №466/6321/24 надійшли на адресу Жидачівського районного суду Львівської області.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Порядок звернення до суду з адміністративним позовом урегульований КАС України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема, щодо юрисдикції та інших.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Згідно вимог ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3,5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення до суду становить 605,60 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто вимогу немайнового характеру, з якої, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (ч.2 ст.161 КАС України).
Позовна заява надійшла до суду в електронній формі, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд».
Згідно ч.7 ст.44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.8 ст.44 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.9 ст.44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення (п.2 ч.9 ст.44 КАС України).
Згідно п.3 ч.9 ст.44 КАС України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
При цьому, як видно із поданої позовної заяви з додатками, до таких не додано доказів надіслання відповідачу по справі копій позовної заяви з додатками, тобто не виконано вимоги п.2 ч.9 ст.44 КАС України та ч.ч.1,2 ст.161 КАС України.
Суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст.ст. 44, 161 КАС України, а саме:
- до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору та/або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- у позовні заяві не викладено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- до позовної заяви не додано доказів надіслання відповідачу по справі копій позовної заяви з додатками.
Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Приписами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції (зокрема справи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною 3 статті 121 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачене частиною 3 статті 121 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Цей висновок повністю узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17.
Суд звертає увагу на те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов'язком суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що належним відповідачем/співвідповідачем у даній справі є відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Відповідно до ст.169 КАС України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених в ст.161 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Відтак, вважаю за необхідне залишити дану позовну заяву без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до рядового 2 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Чопко Лілії Іванівни про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки, вказані в ухвалі суду, не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сливка С.І.