73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
02.11.2010 Справа № 9/126-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в
інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в
Херсонській області м.Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" смт.Нововоронцовка
Херсонської області
про стягнення 9753грн.30коп.
за участю помічника природоохоронного прокурора Іщенко І.О.
та представників сторін:
від позивача - юрист Грек С.І.
від відповідача - директор ОСОБА_2
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Херсонської області від 13.10.2010року №430 справа передана на розгляд судді Ємленіновій З.І.
Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави, в особі державної екологічної інспекції в Херсонській області (позивач у справі) до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" (відповідач) про стягнення з відповідача 9753грн.30коп. шкоди у зв'язку з незаконним промислом риби та порушенням ним вимог ст.63 Закону України Про тваринний світ України”, пункту 6.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України.
Підставою позовних вимог прокурор зазначає ч.1 ст. 1172 ЦК України та посилається на те, що ланковий ТОВ “Фрегат” ОСОБА_1, який є працівником відповідача, при виконанні ним трудових (службових) обов'язків здійснював промисел риби в водоймах Херсонської області з промисловими документами які мають чинність в межах Дніпропетровської області. За посиланням прокурора вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 08.07.2010року №003828/4558, актом зважування та оцінки водних живих ресурсів, накладною №2588, витягом із журналу обліку вилучених водних живих ресурсів №14.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, але обґрунтування позовних вимог не надав, посилаючись на те, що порушення було виявлено не позивачем, а старшим державним інспектором відділу оперативної роботи “Херсондержрибоохорони” Тахтамишом В.М. і матеріали щодо зазначеного правопорушення у нього відсутні.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим? що він не може відповідати за шкоду яка завдана ОСОБА_1, оскільки він не перебуває в трудових відносинах з ТОВ “Фрегат”. Крім цього, за посиланням відповідача, протокол про адміністративне правопорушення від 08.07.2010року не є належним доказом вини в спричиненні шкоди, оскільки в протоколі не зазначено яке саме правопорушення пункту 6.1.1 Правил було допущено, зазначений протокол складений з порушенням вимог чинного законодавства, він не розглядався судом і ОСОБА_1 за цим протоколом не притягувався до адміністративної відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про тваринний світ»до повноважень спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, зокрема, належить: розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об'єктів тваринного світу, а також забезпечення видачі таких документів на право використання об'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення; встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення полювання, рибальства та інших видів використання об'єктів тваринного світу.
Звертаючись з позовом в інтересах позивача, прокурор просить стягнути з відповідача шкоду, завдану її працівником -ОСОБА_1, під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків -здійснення незаконного вилову риби в Каховському водосховищі.
Відповідно до статті 96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, а також за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.
За приписами статті 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, цією нормою закріплено загальні підстави відповідальності юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду.
Частиною 1 статті 1172 Цивільного Кодексу України, на яку посилається прокурор як на підставу позову, передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У пункті 6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 року (з послідуючими змінами) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди»зазначається, що відповідно до ст.1172 Цивільного Кодексу України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір шкоди.
Особливості відшкодування шкоди, завданої працівником юридичної особи під час виконання ним свої трудових (службових) обов'язків, полягають в тому, що протиправне діяння має бути вчинене заподіювачем за таких умов: коли між ним та відповідною юридичною особою є трудові (службові) правовідносини; коли шкода завдається безпосередньо під час виконання трудових (службових) обов'язків.
Під виконанням трудових (службових) обов'язків слід розуміти, що особа здійснює обумовлену трудовим договором (контрактом), іншим локальним чи адміністративним актом роботу, як правило на території юридичної особи протягом робочого часу.
Згідно з приписами ч.3 ст. 92 ЦК України орган, або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, які визначаються законом чи установчими документами юридичної особи.
Присутній в засіданні суду директор відповідача ОСОБА_2 заперечував той факт, що ОСОБА_1 знаходився на час здійснення правопорушення в трудових правовідносинах з ТОВ “Фрегат”, про що до матеріалів справи надана відповідна довідка, підписана директором ТОВ “Фрегат” та завірена печаткою.. Керівник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 не є працівником ТОВ “Фрегат”, наказу або контракту про прийняття ОСОБА_1 на роботу немає. Крім того, представник відповідача пояснив, що наданий прокурором наказ №1 від 05.01.2010року про призначення відповідальним за лов риби ОСОБА_1 не свідчить про наявність трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем, так як між ними склалися цивільно-правові відносини на підставі договору підряду №1 від 04.01.2010року відповідно до якого ТОВ “Фрегат” доручило, а ОСОБА_1 зобов'язався виконати роботу по вилову риби власним трудом згідно з доведеною квотою на умовах зазначених договором підряду. Однак договір підряду не свідчить про існування між відповідачем та ОСОБА_1 трудових правовідносин.
Ні прокурором, ні позивачем не спростовано вищезазначене та не обґрунтовано належними засобами доказування в розумінні ст. 32, 34 ГПК України, що шкода була заподіяна ОСОБА_1 безпосередньо під час виконання ним своїх трудових обов'язків в межах повноважень, якими він був наділений ТОВ “Фрегат”.
Так, прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває в трудових правовідносинах з відповідачем, однак ні наказу, ні трудового договору про прийняття ОСОБА_1 на роботу в ТОВ “Фрегат” суду не надано. Не надано і доказів того, що ОСОБА_1 під час виявлення правопорушення здійснював обумовлену трудовим договором (контрактом) роботу за завданням відповідача.
Крім того, прокурор зазначає, що вина ОСОБА_1 в порушенні вимог закону та здійсненні незаконного промислу риби в водоймах Херсонської області, а відповідно і в спричиненні шкоди державі, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №003828/4558 від 08.07.2010року, але зазначений протокол є лише підставою для звернення до суду та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського Процесуального Кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду має лише рішення з цивільної справи, вирок суду з кримінальної справи, що набрали законної сили, щодо певних подій та фактів.
Документального підтвердження того, що на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 08.07.2010року ОСОБА_1 притягувався до відповідальності і з цього приводу судом приймалося рішення чи постанова господарському суду не надано. Навпаки, із наданої до матеріалів справи копії постанови Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 07.09.2010року по справі №3-545/2010 вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення №003828/4558 від 08.07.2010року про порушення ОСОБА_1 вимог ч.4 ст.85 КУпАП та інший адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 було повернуто до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури для усунення порушень які виявлені при складанні протоколу.
При цьому господарським судом відхиляється усне клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, оскільки згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Доказів, які б свідчили про розгляд іншим судом справи, яка пов'язана зі справою, що розглядається, прокурор суду не надав, як і не надав доказів повторного надіслання до суду протоколу про адміністративне правопорушення №003828/4558 від 08.07.2010року для притягнення до відповідальності винних осіб.
Посилання прокурора на те, що наявність трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем підтверджується договором підряду від 04.01.2010року є безпідставним, оскільки зазначений договір є цивільно-правовою угодою, а наявність трудових відносин може підтверджуватися наказом або контрактом відповідача про прийняття ОСОБА_1 на роботу . Таких доказів суду не надано, а довідкою відповідача спростовуються посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем та спричинив шкоду під час виконання ним трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 діяв в межах повноважень, від імені юридичної особи, безпосередньо під час виконання ним трудових (службових) обов'язків, а також того, що вина ОСОБА_1 в незаконному вилові риби в водоймах Херсонської області підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №003828/4558 від 08.07.2010року не є належними та допустимими засобами доказування відповідно до ст. 34 ГПК України.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про тваринний світ»та ст. 68 «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оскільки в ході розгляду справи не було доведено, що саме з вини ТОВ “Фрегат”, або його працівника під час виконання ним трудових (службових) обов'язків була заподіяна шкода в розмірі 9753грн.30коп., відповідальність за ці дії не може бути покладена на відповідача, як юридичну особу.
На підставі вищезазначеного позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 9753грн.30коп. задоволенню не підлягають.
В засіданні суду 02.11.2010року оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до ст. 84
ГПК України і підписано 04.11.2010року.