73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
04.11.2010 Справа № 13/137-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зоря Плюс"
про стягнення 34482,90 грн,
за участі представників:
позивача - Бонтлаб В.В. (представника за дорученням),
відповідача - не з'явився,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 34482,90 грн, з яких 26920 грн основного боргу, 639,81 грн пені, 1216,05 грн річних, 323,04 грн інфляційних, 5384 грн штрафу та 1500 грн витрат на послуги адвоката, обґрунтовуючи вимоги невиконанням останнім взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу № 14-04-2010Х від 12.04.2010 р.
Відповідачем зазначені вимоги визнаються частково - лише в сумі 10000 грн та відповідно штрафних санкцій від цієї суми з посиланням на наявну на даний час заборгованість за договором.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що слідує з повідомлень про вручення поштової кореспонденції № 7/1010 (а.с. 32) та № 27100 (а.с. 46). У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався відповідною ухвалою від 26.10.2010 р.
Крім викладеного судом встановлено, що 12 квітня 2010 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 14-04-2010Х, за умовами якого позивач зобов'язався продати відповідачу засоби захисту рослин, мінеральні добрива та насіння на умовах відстрочення платежу в асортименті, кількості та ціні, які визначаються у додатках до договору та котрі є невід'ємними його частинами. В свою чергу відповідач зобов'язався здійснити оплату товару в наступному порядку: 20% вартості сплатити у строк до 19 березня 2010 року, 80% вартості сплатити у строк до 30 липня 2010 року.
На виконання умов договору позивач відповідно до видаткових накладних № ХН/13-0019 від 12.04.2010 р. на суму 36800 грн, № ХН/13-0029 від 20.04.2010 р. на суму 8120 грн та довіреностей серії НБИ № 348655 від 12.04.2010 р., б/н від 20.04.2010 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 44920 грн.
За твердженнями та обліковими даними позивача відповідач умови договору в повному обсязі не виконав, вартість отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не сплатив, погасивши лише її частину, а саме 18000 грн, у зв'язку з чим на даний час заборгував позивачу 26920 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем сплачено на розрахунковий рахунок позивача платіжним дорученням № 27 від 02.07.2010 р. 5000 грн, № 72 від 23.07.2010 р. -3000 грн, №77 від 05.08.2010 р. -6000 грн, № 18 від 25.06.2010 р. -4000 грн, № 242 від 09.09.2010 р. -6920 грн, № 249 від 16.09.2010 р. -10000 грн, а всього 34920 грн, що не відповідає даним позивача, але враховується судом як доведеність факту сплати боргу у вказаній сумі оплати, а тому заборгованість на даний час складає 10000 грн.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 16920 грн основної заборгованості підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України - за відсутності предмету спору.
Аналіз правовідносин, які існують між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір купівлі-продажу, за яким згідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань за вказаним договором позивачем нараховані 323,04 грн інфляційних за серпень 2010 року та 1216,05 грн річних за період з 31.07.2010 р. по 24.09.2010 р., у зв'язку з чим суд зазначає, що згідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних та 3% річних, від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В даному випадку в пункті 8.6. договору сторонами визначено нарахування 30% річних.
Разом з тим, позивачем помилково обраховано вказані суми, оскільки взято заборгованість, яка не існувала, а саме 26920 грн. Як зазначено вище, заборгованість складає 10000 грн, а тому:
правильним обрахунком інфляційних є: 10000 грн х 101,2% = 10120 грн, 10120 грн -10000 грн = 120 грн; у зв'язку з чим інфляційні складають 120 грн;
правильним обрахунком річних є:
Сума боргу
(грн.)Період прострочення Кількість днів
прострочення Розмір процентів річних Загальна сума
процентів
10000 31.07.2010-
24.09.2010 56 30% 460.27
таким чином, загальна сума процентів за договором складає 460,27 грн.
За таких обставин вимоги в цій частині позову є обґрунтованими в розмірі 120 грн інфляційних та 460,27 грн річних, які підлягають задоволенню.
Водночас, з посиланням на пункт 8.2. договору, за яким: „За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення”; позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 639,81 грн.
Проте, її нарахування є неправомірним виходячи з наступного. Згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В даному випадку позивачем у договорі не передбачено розмір пені, виходячи з того, що не встановлено який саме розмір облікової ставки НБУ підлягає застосуванню при її нарахуванні, тобто, фактично, не вказано словесної формули нарахування пені, а тому вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Разом з тим, позивачем на підставі пункту 8.4. договору, за яким покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, нарахований до сплати відповідачу штраф у розмірі 5384 грн, який підлягає стягненню в частині обрахунку: 10000 грн х 20% = 2000 грн, виходячи з тієї ж норми статті 230 ГК України.
З урахуванням викладеного судові витрати, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Суд також зазначає, що позивачем не надано належним чином засвідчену копію платіжного доручення про перерахування коштів в розмірі 1500 грн за послуги адвоката, а тому ці витрати не є доведеними.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України,
1.Провадження у справі в частині стягнення 16920 грн припинити.
2.Позовні вимоги задовольнити частково.
3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Зоря Плюс” (розташованого за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Кучерявоволодимирівка, вул. Леніна, 51; код 33172420; розрахунковий рахунок 2600010134 в ХОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 352093) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Технік Енерджі” (розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 28А; код 35076670; розрахунковий рахунок 26008014736001 в АТ „Укрінбанк” у м. Києві, МФО 300142) -10000 грн основної заборгованості, 460,27 грн річних, 120 грн інфляційних, 2000 грн штрафу, 125,80 грн компенсації по сплаті державного мита, 86,09 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дата підпису рішення -4 листопада 2010 року
Суддя М.К. Закурін