73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
26.10.2010 Справа № 12/99-ПД-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Чернявській О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Генічеське АТП-16539" м. Генічеськ Херсонської області
до відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції м. Херсон
Третьої особи ОСОБА_2, м. Херсон
про визнання недійсним договорів іпотеки і поруки
за участю
представників сторін:
від відповідача: - ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”-Міщенко С.І.- дов. від 05.11.2009р.
Від позивача -Тищенко В.В. - керівник
Третьої особи -не прибули
Позивач звернувся до господарського суду із заявою визнання недійсними договорів іпотеки і поруки, укладених сторонами та третьою особою. Позовні вимоги позивач мотивував наступним.
19 лютого 2008 року між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»і ВАТ «Генічеське АТП-16539»був укладений договір поруки, згідно з умовами якого ВАТ «Генічеське АТП-16539»виступило поручителем перед Банком за виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 010/04-02/2032 від 19 лютого 2008 року у сумі 297 000 доларів США.
У відповідності з договором іпотеки від 30 березня 2008 року, укладеного між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», як Іпотекодержателем і ВАТ «Генічеське АТП-16539»як Іпотекодавцем, наше підприємство, в якості забезпечення вимог Банку до ОСОБА_2 по кредитному договору № 010/04-02/2032, передало в іпотеку нерухоме майно - нежитлові будівлі, загальною площею 6434,9 кв.м., що знаходяться за адресою: 75500, АДРЕСА_1 заставною вартістю 3 923 780 гривень (п. 1.8 Договору). При цьому, згідно з п. 6.5. Договору, вказаний договір, у відповідності зі ст. 36 Закону України «Про іпотеку», містить умови щодо задоволення вимог Іпотекодержателя позасудовому порядку шляхом продажу майна Банком.
У відповідності зі ст. 215 ЦКУ України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, у тому числі зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства
Позивач вважає, що вказані Договори не відповідає вимогам діючого законодавства України і , як наслідок, повинен бути визнаний недійсними з наступних підстав:
1. У відповідності зі ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочинну цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Відповідно до Закону України „Про господарські товариства" установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут, який повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості.
Згідно зі ст. 99 ЦК України і ст. 47 Закону України “Про господарські товариства” виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради) (ч. З ст. 47 Закону).
Відповідно до статуту ВАТ «Генічеське АТП-16539»виконавчим органом, який керує його поточною діяльністю є директор, який вправі без доручення здійснювати представництво товариства без доручення. Інші члени правління можуть бути наділені такими повноваженнями лише загальними зборами акціонерів.
Відповідно до ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” і п. 8.6.2. статуту Позивача до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариство відноситься питання щодо зміни розмірів статутного фонду товариства.
Як вбачається з п. 5.2. Статуту товариства його статутний фонд склав 1250720 гривень, сформований за рахунок викупленого у держави майна Генічеського автотранстного підприємства 16539, до складу якого ввійшла і вартість нежитлової будівлі, загальною площею 6434,9 кв. м., що знаходяться за адресою: 75500, АДРЕСА_1.
Таким чином, передана майна в іпотеку, вартість якого увійшло до статутного фонду акціонерного товариства, з безумовним правом Банку на його реалізацію призводить фактично, на переконання позивача, до зменшення власного капіталу ВАТ «Генічеське АТП-16539»і, як наслідок, до зменшення статутного фонду товариства.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” і пп. „а" п. 8.6.2. статуту Позивача, рішення щодо відчуження спірного нерухомого майна (у тому числі й передача! заставу з безумовним правом Іпотеко держателя на укладання договору купівлі-продажу від імені позивача ) відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів «Генічеське АТП-16539».
З наведеного вище, на переконання позивача, вбачається, що під час укладання спірного договору було порушено вимоги ст. ст. 41, 47 Закону України „Про господарські товариства", п.п. 5.2, 8, 8.6.2. Статуту ВАТ «Генічеське АТП-16539».
На підставі викладеного, керуючись ст. 203, 215, 241, Закону України «Про господарські товариства»позивач просить суд визнати недійсним договір іпотеки від 30 березня 2008 року, укладеного між «Райфайзен Банк Аваль», як Іпотекодержателем і ВАТ «Генічеське АТП-16539», як іпотекодавцем, визнати недійсним договір поруки від 19 лютого 2008 року, укладеного між «Райфайзен Банк Аваль»і ВАТ «Генічеське АТП-16539».
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Херсонської обласної дирекції розглянув позовну заяву позивача та надав до суду письмовий відзив, яким вважає її безпідставною та необґрунтованою з наступних підстав:
Позивач стверджує, що відповідно до п.5.2. Статуту товариства його статутний фонд складав 1250720 грн. і був сформований за рахунок викупленого у держави майна Генічеського автотранспортного підприємства 16539 до складу якого ввійшла і вартість нежитлової будівлі, загальною площею 6434,9 кв. м., що знаходиться за адресою: 75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул.Леніна,87 та у зв'язку з передачею в іпотеку Банку цього майна з безумовним правом Банку на реалізацію цього майна на думку позивача призводить до фактичного зменшення капіталу ВАТ «Генічеське АТП -16539»і як наслідок до зменшення статутного фонду товариства.
Однак відповідно до п.5.2. Статуту позивача, Розмір статутного фонду товариства становить не 1250720 грн. як зазначив Позивач, а 312 680 гри. та поділений на 1 250 720 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна. На час створення товариства всі акції належали засновникові.
Крім того, відповідно до п.8.1. Статуту до органів управління та контролю товариства належать:
- Загальні збори акціонерів товариства - вищий орган товариства;
- Наглядова рада акціонерів товариства - колегіальний представницький орган управління та контролю за діяльністю виконавчого органу;
- Директор - одноосібний виконавчий орган управління.
Відповідно до п.9.1. Статуту Наглядова рада акціонерного Товариства є постійно діючим колегіальним представницький органом управління, який обирається загальними зборами з числа акціонерів для здійснення управління та контролю за діяльністю виконавчого органу товариства та захисту прав акціонерів товариства до компетенції якої відповідно до п.9.4.Статуту зокрема входить:
надання письмової згоди Директору на укладання договорів поручительства
Товариства на будь-яку суму;
надання письмової згоди Директору на укладання договорів кредиту та
застави майна Товариства на будь-яку суму;
надання письмової згоди Директору на відчуження або придбання
нерухомого майна, будівель, споруд, основних засобів на будь-яку суму.
Відповідно до п.4.1. Положення про Наглядову раду ВАТ «Генічеське АТП-16539»до компетенції Наглядової ради зокрема належить: погодження проведення операцій розпорядження нерухомим майном АТ на будь-яку суму, в тому числі: купівлі-продажу майна, здавання майна в оренду, передача в заставу, виступ майновим і фінансовим поручителем майном підприємства за кредитами юридичних осіб та фізичних осіб ( в тому числі і членів Наглядової ради).
Перед укладенням спірних договорів Банк отримав від Позичальника протокол №16/01/08 зборів Наглядової ради ВАТ «Генічеського АТП-16539»від 16.01.2008 р. на якому було вирішено питання про майнову та фінансову поруку ВАТ «Генічеське АТП-16539»за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль»на суму 297 тис. дол. США, передати в іпотеку цілісний майновий комплекс ВАТ «Генічеське АТП-16539», розташований за адресою: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Леніна,87А та наділити директора товариства ОСОБА_6 правом на підписання договору поруки та іпотеки.
Відповідно до ст.39 Закону «України «Про господарські товариства»та ст. 87 ГК України зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.
Таким чином, договір іпотеки від 13.03.2008 р. укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль»та ВАТ «Генічеське АТП -16539»з дотриманням вимог чинного законодавства та Статуту ВАТ «Генічеське АТП -16539»і жодним чином не призводить до зменшення статутного фонду товариства.
Позивач просить суд визнати недійсним договір поруки укладений 19.02.2008 р. між Банком та ВАТ «Генічеське АТП -16539»однак, Позивачем в обґрунтування своєї позиції не наведено жодної правової норми, як підстави для недійсності договору поруки, в зв'язку з чим вона є необґрунтованою.
Позивач просить суд визнати недійсними договір іпотеки від 13.03.2008р. та договір поруки від 19.02.2008 р. які укладені між Банком та ВАТ «Генічеське АТП -16539»однак, Позивачем в обґрунтування своєї позиції не наведено жодної правової норми, як підстави для їх недійсності.
Згідно з частиною 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів. Між тим визнання господарським судом спірних договорів недійсними, на думку Банку, є по своїй правовій суті встановленням судом факту, який має юридичне значення.
Як вбачається із змісту статті 12 ГПК України спори про встановлення факту, що має юридичне значення, не підвідомчі господарським судам України.
Такий факт може бути встановлений господарським судом, якщо у рамках справи вирішується спір про право матеріальне, зокрема, спір про стягнення з поручителя ВАТ «Генічеське АТП -16539»заборгованості за кредитним договором.
Оскільки на теперішній час в провадженні Дніпровського районного суду м.Херсону знаходиться позовна заява Банку до ОСОБА_2, ВАТ «Генічеське АТП -16539»та ВАТ «Херсонбудтранс»про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 4 052908,70грн. то позовні вимоги про визнання недійсними договору іпотеки від 13.03.2008р. та договору поруки від 19.02.2008 р. повинні бути розглянуті в процесі цього судового провадження шляхом подання зустрічної позовної заяви.
Позиція Банку підтверджується постановою Запорізького апеляційного господарського суду по справі №9/36-ПД-10.
Відповідно до ч.1 ст. ЗЗ ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень На підставі викладеного в зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог відповідач просить відмовити ВАТ «Генічеське АТП-16539»в задоволені позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін у судовому засіданні суд зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976року N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Надаючи правову оцінку доводам позивача про необхідність визнання недійсними спірних договорів , суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України .
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочинну, а саме:
- зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У даному випадку позивач вважає, що при укладенні спірного договору було перевищено власні повноваження Керівника , який на момент вчинення правочину не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не довів фактів існування обставин, передбачених ст. 512 Цивільного кодексу України для визнання спірних договорів недійсними. При цьому позивач помилково вважає правочини договір поруки від 19 лютого 2008 року та договір іпотеки від 30 березня 2008 року, укладеного між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», як Іпотекодержателем і ВАТ «Генічеське АТП-16539» різновидами договорів відчуження майна.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені представникам сторін в судовому засіданні, після перебування суду у нарадчій кімнаті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
2. Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Суддя Т.Г. Пінтеліна
Повний текст рішення
виготовлено 04.11.2010р