01.11.10 Справа № 18/107-10.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго» в інтересах структурної одиниці «Кураховська ТЕС» Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго», м. Курахове, Донецька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш», м. Суми
про стягнення 3 117 грн. 99 коп.
Суддя С.В. ЗАЄЦЬ
секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко
За участі представників сторін:
від позивача - Фролова І.А., довіреність № 66 від 17.06.2010р.
від відповідача - Каратєєв А.Л., довіреність № 543 від 08.10.2010р.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 117 грн. 99 коп. штрафу за несвоєчасну поставлену продукцію в порушення умов договору № 240210-1К11/4.2.10.36/ТР від 24.02.2010р., а також стягнути витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за № 544 від 11.10.2010р. позовні вимоги не визнає з підстав того, що зазначене в договорі № 240210-1К11/4.2.10.36/ТР від 24.02.2010р. обладнання було готове до відправлення 29.03.2010р., про що було повідомлено співробітнику позивача Чеверді Олександру Миколайовичу телефоном та направлено факсимільним зв'язком листа № 191 від 29.03.2010р., в якому відповідач просив надати довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей для здійснення відвантаження обладнання. Відповідач зазначив, що у відповіді позивач посилався на неможливість надання довіреності та просив перенести відвантаження обладнання на початок квітня 2010 року.
У дане судове засідання від позивача надійшло клопотання № ЮР-9817 від 13.10.10р., в якому просить суд долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 399985, копію довідки АБ № 278271, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 307156, копію статуту позивача, копію положення про структурну одиницю «Кураховська ТЕС», копію довіреності № 176 від 28.12.2009р. Зазначене клопотання суд задовольняє, документи долучаються до матеріалів справи.
Крім того, від позивача надійшла заява № ЮР-9818 від 13.10.2010р., в якій просить суд розглянути справу без представника позивача та винести заочне рішення. Суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено винесення заочного рішення, а також представник позивача присутній у даному судовому засіданні.
У судове засідання представник відповідача для огляду надав реєстр вихідних факсограм, де зазначено про направлення листа № 191 від 29.03.2010р. позивачу. Також представник позивача надав суду для огляду журнал вхідних факсів за 2010 рік, в якому була відсутня реєстрація листа відповідача № 191 від 29.03.2010р. про готовність обладнання до відправлення. Зазначені документи були оглянуті судом та сторонами у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив:
24.02.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки за № 240210-1К11/4.2.10.36/ТР, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник (відповідач) зобов'язується поставити у власність Покупця (позивача) продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки, по ціні і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
У відповідності до п. 1 специфікації № 1 до договору № 240210-1К11/4.2.10.36/ТР від 24.02.2010р. відповідач зобов'язувався забезпечити поставку позивачу агрегату електронасосного К80-50-200 з електродвигуном 15 кВт/3000 об/хвил. та агрегату електронасосного К200-150-315 з електродвигуном 45кВт/1500об/хвил. загальною вартістю 31 179 грн. 90 коп. в строк до 30.03.2010р.
Згідно п.п. 3.4 та 3.5 договору поставки датою поставки продукції є дата оформлення товарно-транспортної накладної на продукцію. Зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в обумовленому пункті призначення полставки.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором поставки виконав несвоєчасно, продукція, вказана у специфікації № 1 до договору № 240210-1К11/4.2.10.36/ТР від 24.02.2010р., була поставлена позивачу 07.04.2010р., що підтверджується видатковою накладною № 80 від 07.04.2010р. та довіреністю № 74 від 19.07.2010р.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов'язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це.
У дане судове засідання представник відповідача для огляду надав реєстр вихідних факсограм, де зазначалось про направлення листа № 191 від 29.03.2010р. позивачу. При цьому представник позивача надав суду для огляду журнал вхідних факсів за 2010 рік, в якому була відсутня реєстрація листа відповідача № 191 від 29.03.2010р. про готовність обладнання до відправлення. Зазначені документи були оглянуті судом та сторонами у судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був проінформований про наявність товару готового для відправлення відповідачем. Наданий відповідачем дублікат листа № 191 від 29.03.2010р. (а.с. 28) не є належним доказом повідомлення позивача про наявність готового для відправлення йому товару, оскільки відповідачем не подані суду належні докази відправлення та отримання цього листа позивачем.
Таким чином, відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки № 240210-1К11/4.2.10.36/ТР від 24.02.2010р., а саме допустив прострочення виконання зобов'язання щодо поставки продукції.
Крім того, у судовому засіданні представник позивача зазначав, що довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей видається при наявності інформації про готовність продукції для отримання, а оскільки позивачу не було відомо про готовність обладнання для відправлення йому відповідачем, довіреність видана не була.
Згідно п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Також пунктом 11 вказаної Інструкції передбачено, що особам, які не відзвітували про використання довіреності або не повернули невикористану довіреність, строк дії якої закінчився, нова довіреність не видається.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Так п. 5.2 договору передбачено, що в разі не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією, відповідач виплачує позивачу штраф в розмірі 10% від вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт порушення відповідачем строку поставки продукції.
Навпаки ж, відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у несвоєчасній поставці вказаної продукції та вжиття всіх можливих заходів для своєчасного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному розмірі.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» (40020, м. Суми, вул. Ковпака, 4, код 32318056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго» (83048, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 11, код 31831942) 3 117 грн. 99 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ
Повне рішення складене 05.11.2010р.
Суддя