Справа № 405/4820/24
провадження № 1-кс/405/2437/24
23.08.2024 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121060001233 від 01.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про скасування арешту майна, -
встановив:
20.08.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про скасування арешту з транспортного засобу Mitsubishi L200, червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , в частині заборони користування цим транспортним засобом.
Обґрунтовуючи клопотання про скасування арешту майна представник власника майна зазначив, що ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2024 накладено арешт на тимчасово вилучений слідчим на транспортний засіб Mitsubishi L200, червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , в частині заборони користування цим транспортним засобом.
На обґрунтування клопотання про скасування арешту майна представник зазначив, що на теперішній час вказаний транспортний засіб наразі оглянутий співробітниками поліції, всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження з ним проведені. Вказаний автомобіль не був знаряддям вчинення злочину, не може бути конфіскований, на нього не може бути звернене стягнення, а отже, жодної цінності для органів досудового розслідування він не становить.
Зазначений транспортний засіб використовується ним як військовослужбовцем під час несення служби та захисту Батьківщини, з огляду на що ОСОБА_3 має нагальну необхідність у його використанні, а накладений на нього арешт суттєво звужує можливості заявника та перешкоджає у виконанні його конституційного обов'язку.
30.06.2024 близько 22 год 40 хв невстановлена особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підпалу пошкодила авто марки Mitsubishi L200, червоного кольору, д.н.з НОМЕР_3 , який був у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим причинив останньому майнову шкоду, тобто користувач даного транспортного засобу не є підозрюваним у кримінальному провадженні та оскільки на теперішній час відпала потреба у накладенні арешту на транспортний засіб, оскільки з ним вже проведені всі необхідні слідчі дії. Просив скасувати арешт на зазначений транспортний засіб у частині заборони у користуванні ним.
Від представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 до суду надійшла заява, про розгляд клопотання без участі заявника та його представника, заявлене клопотання про скасування арешту з транспортного засобу підтримували та просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Від старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області підполковника юстиції ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі та проти задоволення клопотання про скасування арешту не заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, повно та всебічно дослідивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовується клопотання про скасування арешту майна, в тому числі і письмову позицію слідчого щодо заявленого клопотання, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що слідчими відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені № 12024121060001233 від 01.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2024 накладено арешт на тимчасово вилучений слідчим на транспортний засіб Mitsubishi L200, червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , із забороною у його користуванні та розпорядженні. Арешт на вказаний транспортним засіб накладено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В клопотанні про скасування арешту майна представника заявника не наголошувалось на тому, що арешт на транспортний засіб накладено необґрунтовано, а тому, слідчим суддею не досліджуються обставини обґрунтованості накладення арешту на транспортний засіб Mitsubishi L200, червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , а лише визначається необхідність подальшого утримання транспортного засобу під арештом.
При вирішенні питання про скасування арешту майна слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а саме те, що вказаним транспортним засобом користується ОСОБА_3 ; наслідки арешту для власника транспортного засобу, а саме те, що подальше утримання майна під арештом не дає змогу власнику майна використовувати транспортний засіб.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За практикою ЕСПЛ будь-яка міра втручання у право власності повинна бути співмірною. Тому арешт майна має обмежуватися тим обсягом, який є чітко необхідним для досягнення конкретних профілактичних завдань, і метою будь-якого заходу втручання у право власності має бути суспільний інтерес в контексті конкретної справи (див. Рішення ЄСПЛ від 05.07.2001 у справі "Аркурі та інші проти Італії", параграф 5).
У пункті 167 рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 (остаточне 02.06.2014) у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» (Заява № 19336/04) Європейський Суд підкреслив, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У справі «Кудла проти Польщі» від 26.10.2000 суд сформулював принцип, згідно з яким внутрішній суд зобов'язаний гарантувати введення окремої судової процедури, яка стане ефективним засобом правового захисту при подачі скарги на тривалий розгляд справи, а неможливість внутрішнього законодавства забезпечити подібний засіб правового захисту прирівнюється до порушення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимогами якої передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Ураховуючи практику ЕСПЛ, положення КПК, можна визначити, що під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення кримінальної справи, проведення процесуальної дії або винесення процесуального рішення, який достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод і інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що на даний час відпала необхідність у подальшій забороні користування транспортним засобом Mitsubishi L200, червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , оскільки в судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування проведені всі необхідні слідчі дії, в тому числі, і з арештованим транспортним засобом.
Слідчий суддя вважає, що у застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відносно транспортного засобу - Mitsubishi L200, червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , відпала потреба, та приходить до висновку про задоволення клопотання, а саме, скасування арешту з зазначеного транспортного засобу в частині заборони у його користуванні.
Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України,
постановив:
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121060001233 від 01.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2024 по справі №398/3388/24, провадженні 1-кс/398/1240/24, з транспортного засобу Mitsubishi L200, червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1