79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.09.10 Справа № 2/90
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Чабана О.М., представника відповідача Бойка А.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Львівська фабрика паперово-білових виробів “Бібльос”, м. Львів до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №8 по вул. Японській у м. Львові “Наша хата”, м. Львів про усунення перешкод у володінні та користуванні майном
Відкрите акціонерне товариство “Львівська фабрика паперово-білових виробів “Бібльос”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №8 по вул. Японській у м. Львові “Наша хата”, м. Львів про усунення перешкод у володінні та користуванні майном.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.06.2010р. призначив розгляд справи на 22.06.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 06.07.2010р., 20.08.2010р., 07.09.2010р., в судовому засіданні 07.09.2010р. оголошувалась перерва. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 29.08.2007р. було укладено договір оренди нерухомого майна, за яким позивачу передано у користування підвальні нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Японська, 8. Позивачем було отримано відповідні дозволи на здійснення ремонту та переобладнання цих приміщень з метою влаштування магазину. Однак, відповідачем чиняться перешкоди в належному використанні позивачем орендованого майна. Зокрема, відповідачем встановлено на дверях під'їзду кодовий замок, внаслідок чого позивач не має доступу до орендованих ним підвальних приміщень. Незважаючи на неодноразові прохання позивача, відповідач не повідомив йому номер коду замка на дверях під'їзду. У зв'язку з цим, просив суд зобов'язати правління ОСББ “Наша хата” створити позивачу безперешкодний доступ до орендованого майна шляхом повідомлення позивачу номера коду замка на дверях під'їзду і шляхом зняття власного замка з вхідних дверей до майна орендаря, а також заборонити відповідачу здійснювати перешкоди позивачу у користування підвальними приміщеннями.
Позивачем подано клопотання про залучення Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Оскільки позивачем не обґрунтовано, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Управління комунальної власності щодо однієї із сторін, з матеріалів справи таких обставин не вбачається, судом відмовлено в задоволенні цього клопотання.
В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 07.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2010р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
29 серпня 2007р. між позивачем та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики було укладено договір оренди №Ф-5509-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).
За цим договором орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП “Старий квартал”.
Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Японська, 8, загальною площею 47,6 кв.м.
Згідно п. 2.1. договору оренди №Ф-5509-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для фірмового магазину.
27.08.2003р. ОКП ЛОР „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” було виготовлено технічний паспорт на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Японська, 8.
Листом за вих. 12-1357 від 18.05.2005р. Управління комунальної власності надало згоду на проведення реконструкції об'єкта оренди.
Листом за вих. №2-5920/2401 від 05.07.2007р. Управління архітектури Львівської міської ради повідомило позивача про погодження проекту перепланування нежитлових приміщень будинку №8 на вул. Японській під об'єкт торгівлі.
10.04.2008р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області було видано ВАТ “Бібльос” дозвіл на виконання будівельних робіт щодо перепланування нежитлових приміщень будинку №8 на вул. Японській під об'єкт торгівлі.
12.03.2010р. на звернення позивача щодо забезпечення доступу до нежитлових приміщень за адресою вул. Японська, 8 м. Львів Управління комунальної власності надало письмову відповідь, в якій запропонувало позивачу вжити дієвих заходів щодо усунення перешкод в користуванні орендованим майном з боку третіх осіб.
На аналогічне звернення щодо забезпечення доступу, подане до ЛКП “Старий квартал”, останнє повідомило листом від 13.05.2010р. про наявність фактів, наведених у зверненні, зазначило, що мешканці перешкоджають користуватись даним приміщенням.
Актом від 25.03.2010р., складеним представниками ЛКП “Старий квартал”, встановлено, що мешканці будинку №8 по вул. Японській м. Львова не допустили представників ВАТ “Львівська фабрика паперово-білових виробів “Бібльос” до орендованих приміщень за адресою: м. Львів, вул. Яопнська, 8.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Відповідно до ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позивач просить суд зобов'язати правління ОСББ “Наша хата” створити позивачу безперешкодний доступ до орендованого майна шляхом повідомлення позивачу номера коду замка на дверях під'їзду і шляхом зняття власного замка з вхідних дверей до майна орендаря.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Статтею 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” встановлено, що об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.
Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Однак, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що саме відповідачем - ОСББ “Наша хата” створюються перешкоди в доступі до орендованого ним майна. Зокрема, не підтверджено, ким саме та коли встановлено замки на дверях під'їзду та вхідних дверях до майна орендаря, що ОСББ “Наша хата” має інформацію про код замка на дверях під'їзду.
З наданих позивачем доказів, зокрема листа Управління комунальної власності від 12.03.2010р., листа ЛКП “Старий квартал” від 13.05.2010р., акту від 25.03.2010р., складеного представниками ЛКП “Старий квартал” вбачається, що перешкоди позивачу у належному користуванні орендованим майном створюються мешканцями будинку за адресою м. Львів, вул. Японська, 8.
Згідно ст. 9 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Позивачем не надано доказів того, хто саме з мешканців будинку за адресою м. Львів, вул. Японська, 8 чинив перешкоди в користуванні майном, чи є вказані мешканці членами ОСББ “Наша хата” та чи такі перешкоди здійснювалися ними від імені ОСББ “Наша хата”.
Слід також зазначити, що позивач просить суд покласти обов'язок з усунення перешкод у користуванні на правління ОСББ “Наша хата”.
Згідно ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено вимогу.
Статтею 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” встановлено, що правління є виконавчим органом об'єднання.
З наведеного вбачається, що позивач, в разі створення йому ОСББ “Наша хата” перешкод в користуванні, може звернутися з вимогою про усунення перешкод лише до ОСББ “Наша хата” як юридичної особи, а не до його виконавчих органів.
Позивачем також заявлено вимогу про заборону відповідачу здійснювати перешкоди позивачу у користування підвальними приміщеннями.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На думку суду, позивач невірно визначився щодо змісту правовідносин, які склалися у нього з відповідачем і тому невірно обрав спосіб захисту свого порушеного права. Вищевказана вимога, яка заявлена позивачем до відповідача носить загальний характер. Позивачем не додано жодних доказів, які б підтверджували, що відповідачем вчинені неправомірні дії, які направлені на порушення його прав та інтересів і що є підстави для звернення до суду за їх захистом чи поновленням прав. При цьому, суд також зазначає, що встановлення судом обмежень, зокрема, заборони відповідачу вчиняти дії невизначеного характеру на майбутнє, є обмеженням прав відповідача як суб'єкта права, його компетенції. Позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав в майбутньому при наявності факту їх порушень конкретними діями чи рішеннями відповідача, обравши належний спосіб захисту, направлений на реальне відновлення його прав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 96, 321, 386, 391, 396 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 9, 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, ст.ст. 1, 4, 21, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя