Єдиний унікальний номер: 379/917/24
Провадження № 3/379/457/24
28 серпня 2024 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, громадянку України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , адвокат, за вчинення правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 25.07.2024 о 00 год. 36 хв. в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 не виконала неодноразову законну вимогу поліцейського про пред'явлення нею посвідчення водія, згідно п.2.1 та 2.4 ПДР України, чим вчинила правопорушення передбачене ст.185 КУпАП.
В судове засідання 28.08.2024 о 13.00год. ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила дану справу закрити за відсутності складу та події даного адміністративного правопорушення. У своїх письмових пояснень вказала, що матеріали справи, а також надані відеоматеріали не містять жодних доказів про вчинення нею злісної непокори законному розпорядженню та вимогам поліцейського, оскільки як таких законних розпоряджень з боку поліції не було. Також вважає, що дії працівників поліції були незаконними та з перевищенням своїх службових повноважень.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , оглянувши відеозаписи з нагрудних камер 476746, 476734, суд вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також, необхідно зазначити, що ст. 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст.185 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст.185 КУпАП, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Разом з цим, зміст статті 185КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження, акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що законна вимога працівника поліції полягала в пред'явленні посвідчення водія.
Невиконання водієм такої вимоги тобто порушення вимог п. 2.4 ПДР України, як вважає суд, слід розцінювати як керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Крім того, як вбачається з постанови серії ББА № 126180 від 25.07.2024 ОСОБА_1 притягнена до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. У постанові зазначається, що 25.07.2024 о 00.36год в Київській області м. Тараща по вул. Богдана Хмельницького, 46, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містились в посвідченні водія відповідної категорії, чим порушила п.2.4А та 2.4ґ ПДР України.
Стаття 61 Конституції України, передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
Враховуючи викладене, провадження в справі підлягає закриттю з підстав передбачених п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки по тому самому факту щодо ОСОБА_1 вже винесена постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КК України.
Керуючись ст. ст.221,247,280,283,284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 8 ч. 1ст. 247 КУпАП.
П останова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О. В. Разгуляєва