Справа № 369/1354/24
Провадження № 2/369/3908/24
Іменем України
01.05.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
при секретарі Лоу А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Даний позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебувають у зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований 02 червня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, про в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 50 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 31, та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 136.
Наразі сторони проживають окремо, та позивачем ОСОБА_1 подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області позовну заяву про розірвання шлюбу.
При цьому, малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , знаходиться на її утриманні та на час запровадження воєнного стану в Україні вимушені були виїхати за межі України, де тимчасово проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
З часу припинення спільного проживання відповідач самоусунувся та абсолютно ніяк не піклується про доньку, матеріальної допомоги не надає та ухиляється від її утримання.
При цьому, відповідач є працездатною особою, працює водієм автотранспортних засобів від 3 до 5 тон у КП «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, та отримує стабільний дохід у вигляді заробітної платні, має у приватній власності дві земельні ділянки загальною площею 5,0486 га., які передано в оренду ТОВ «ТАС АГРО ЦЕНТР», з яких також відповідач отримує стабільний дохід у вигляді орендної плати.
Крім того, відповідача інших малолітніх та/або неповнолітніх дітей чи непрацездатних членів сім'ї на утримані немає, його стан здоров'я дозволяє йому працювати, а отже і сплачувати аліменти у розмірі 5 000 грн, щомісячною.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
У судове засідання позивач не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. При цьому, надіслала до суду заяву, згідно з якою, просила суд проводити судовий розгляд справи за її відсутності, де також вказала, що позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. При цьому, подав до суду заяву, згідно з якою проти задоволення позовних вимог не заперечував та просив суд проводити судовий розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30.09.2022 № 761/38266/14 (61-1091св21) роз'яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За правилами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи зі змісту ст. 181 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими остання проживає.
Положеннями ст. 185 СК України передбачено, що той з батьків, з якого присуджено стягнення аліментів на дитину. А також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.01.2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 31.01.2024 року у справі було відкрито позовне провадження та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Під час судового розгляду, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьками - неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 02 квітня 2010 року Виконкомом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 136.
Наразі сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на стадії розірвання шлюбу та проживають окремо, а їх неповнолітня донька ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.
Більше того, на час запровадження воєнного стану в Україні позивач з донькою вимушено виїхали за межі України, де наразі тимчасово проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
З часу припинення спільного проживання відповідач абсолютно ніяк не піклується про доньку, матеріальної допомоги не надає та ухиляється від її утримання, будь-яких доказів протилежного суду не надано.
У зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду та просить стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
На підтвердження фінансового стану відповідача та його платоспроможності позивачем до суду надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, довідку про доходи ОСОБА_2 .
Так, у відповідності до ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дітей.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дітей (аліменти) присуджуються у частці від доходу їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов'язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України№ 789-XIIвід 27.02.1991 року Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
У відповідності до ст.182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Тому, вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує приписи ч. 1 ст. 141 СК України, згідно якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).
Таким чином, підстав для відмови у задоволенні позовних вимог судом не встановлено.
При цьому, враховуючи досліджені судом докази, доводи позивача та відсутність заперечень щодо позовних вимог з боку відповідача, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на користь позивача на утримання їх спільної доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн, щомісячно до досягнення нею повноліття.
На думку суду, такий розмір аліментів, виходячи з обставин справи, є збалансованим та відповідає інтересам дітей.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, ч.1 ст. 430 ЦПК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову, а рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Також, суд вважає за можливе роз'яснити сторонам, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них (ст. 192 СК України).
Крім того, згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 180-182 СК України ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 206, 223-258, 259, 263-265, 266, 268, 274 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі, у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок з подальшою індексацією щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
Допустити негайне виконання судового рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Андрій ВОЛЧКО