79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.11.10 Справа№ 31/119-2010
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір», м. Київ
до відповідача:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Жидачів Львівської області
про:стягнення 516525,80 грн.
Суддя: Артимович В.М.
При секретарі: Хрунь І.Ю.Хрунь І.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Хуткий А.Я. -представник;
від відповідача:ОСОБА_1 -підприємець; ОСОБА_4 -представник.
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подала відповідне клопотання.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір», м. Київ, надалі -позивач, до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Жидачів Львівської області, надалі -відповідач, про стягнення коштів в сумі 516525,80 грн., в тому числі 435688,48 грн. основного боргу, 39854,99 грн. пені, 31455,33 грн. інфляційних нарахувань, 9527,00 грн. трьох процентів річних.
Ухвалою суду від 21.08.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.09.2010 р.
13.10.2010 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву. в якому відповідач позовні вимоги заперечує повністю, зокрема, з тих підстав, що 02.09.2010 р. між сторонами спору укладено договори про відступлення прав вимоги на загальну суму 442172,40 грн.
У запереченні на відзив позивач підтвердив укладення договорів про відступлення прав вимоги та просив позов задоволити повністю.
Позивачем 26.10.2010 р. подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 74353,40 грн., яка згідно з письмовими поясненнями до уточнених позовних вимог складається з 39854,99 грн. пені, 31455,33 грн. інфляційних нарахувань та 9527,00 грн. трьох процентів річних за вирахуванням 6483,92 грн. перевищення розміру уступлених вимог над основним боргом. Також згідно письмових пояснень позивач просить суд стягнути з відповідача 5165,26 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У запереченні на додаткове заперечення на позовну заяву та уточнення до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 53754,66 грн., в тому числі 31455,33 грн. інфляційних нарахувань, 9527,00 грн. трьох процентів річних та 12772,33 грн. пені.
У додаткових запереченнях відповідач позовні вимоги заперечив з тих підстав, що на поставлену продукцію відсутні специфікації, в яких встановлені строки оплати, а також ствердив про сплату під час провадження у справі 26000,00 грн. заборгованості.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалами суду від 18.10.2010 р., 26.10.2010 р. та від 29.10.2010 р. строк вирішення спору в даній справі продовжувався.
В судове засідання 03.11.2010 р. з'явилися представники позивача і відповідача та відповідач, які надали пояснення по суті спору. При цьому представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в сумі 53754,66 грн. з підстав, викладених у запереченні на додаткове заперечення на позовну заяву та уточнення до позовної заяви від 28.10.2010 р. Відповідач та його представник позовні вимоги заперечили повністю, навівши доводи, аналогічні викладеним у відзиві та письмових запереченнях.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 03.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 08.11.2010 р.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:
Між позивачем та відповідачем 05.02.2009 р. було укладено договір поставки № 168/Ж/ГФ, згідно якого позивач, як постачальник, зобов'язався відповідно до умов договору поставити та передати у власність відповідача, як покупця, а відповідач в свою чергу зобов'язкується прийняти та оплатити товар, визначений специфікаціями та накладними, що є невід'ємними частинами договору.
Згідно п. 3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію відповідно до специфікації до цього договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах, визначених специфікаціями (п. 4.1 договору). Як передбачено п. 4.2 покупець щомісячно до 25 числа календарного місяця подає постачальнику письмове замовлення. На підставі замовлення покупця сторони підписують специфікацію на поставку товару на наступний місячний період (п. 4.3 договору).
У відповідності до п. 8.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2009 р. При цьому, як передбачено п. 8.4 договору, якщо жодна зі сторін до закінчення терміну дії договору не відмовилася від подальшої співпраці на умовах, визначених договором, дія договору продовжується на аналогічний термін на тих самих умовах.
Аналіз укладеного сторонами спору договору свідчить, що він є договором поставки. Згідно ж ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві у 2009 році товар на загальну суму 3248035,76 грн. До моменту подання позову відповідач здійснив оплату за товар в сумі 2812347,28 грн. У зв'язку з цим станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 435688,48 грн.
Після порушення провадження у даній справі 02.09.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого відповідач, як первісний кредитор, відступив, а позивач, як новий кредитор, набув право вимоги, належне відповідачеві у відповідності із договором № 8 від 01.05.2009 р., укладеним відповідачем із ПП «Владокс». Право вимоги оцінене сторонами спору в сумі 320691,60 грн. Також 02.09.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого відповідач, як первісний кредитор, відступив, а позивач, як новий кредитор, набув право вимоги, належне відповідачеві у відповідності із договором № 10 від 01.10.2009 р., укладеним відповідачем із ТзОВ «НЕЛІ Груп». Право вимоги оцінене сторонами спору в сумі 121480,80 грн.
У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Подавши заперечення на додаткове заперечення на позовну заяву та уточнення до позовної заяви від 28.10.2010 р. за № 643, позивач зменшив розмір позовних вимог, покликаючись при цьому на набуття прав вимоги в загальній сумі 442172,40 грн. та сплаті відповідачем коштів в сумі 20598,74 грн. під час провадження у справі.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження викладених у позовній заяві доводів позивач надав суду специфікацію № 1 на поставку продукції від 05.02.2009 р., яка підписана і скріплена печатками сторін спору. Вказана специфікація укладена на суму 96780,00 грн. Згідно п. 4 специфікації оплата товару проводиться на умовах відтермінування оплати на 14 календарних днів з моменту передачі (поставки) продавцем такої партії товару по купцю на підставі виставленого продавцем рахунку.
Подані позивачем специфікації № 2 -6 судом не беруться до уваги, оскільки вони підписані та скріплені печаткою лише позивача. Незважаючи на зазначення відповідачем у поданій суду довідці про наявність інших підписаних сторонами специфікацій по поставках товару, які врегульовують строки оплати товару, ні відповідачем, ні позивачем таких суду не представлено.
Зважаючи на відсутність належним чином оформлених сторонами специфікацій, суд дійшов висновку, що строк оплати отриманого відповідачем товару не був встановлений.
Згідно ж ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Матеріали справи свідчать, що 09.04.2010 р. позивачем направлялась відповідачеві лист-вимога № 131/1 від 19.03.2010 р. з вимогою протягом семи днів з моменту отримання листа сплатити заборгованість в сумі 574006,49 грн.
З огляду на терміни поштового обігу та норму ст. 530 Цивільного кодексу відповідач зобов'язаний був сплатити вартість отриманого товару не пізніше 21.04.2010 р. Отже, позивач набув право нараховувати пеню та три проценти річних із 22.04.2010 р., а інфляційні нарахування із травня місяця 2010 р.
Також слід зазначити, що позивачем не подано суду належних і допустимих доказів направлення відповідачеві вимоги від 02.12.2009 р. за № 1198.
У зв'язку з вищенаведеним, беручи до уваги, що за період із 22.04.2010 р. по 26.05.2010 р. заборгованість становила 438688,48 грн., із 27.05.2010 р. по 13.06.2010 р. - 437688,48 грн., із 14.06.2010 р. по 24.06.2010 р. - 436688,48 грн., із 25.06.2010 р. по 08.07.2010 р. - 435688,48 грн., враховуючи, що позивачем у розрахунку до позовної заяви пеня, три проценти річних та інфляційні нарахування нараховувались по 08.07.2010 р., судом проведено перерахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, згідно якого пеня та три проценти річних за період із 22.04.2010 р. по 08.07.2010 р. становлять відповідно 18592,23 грн. та 2805,67 грн. Виходячи з розмірів величини індексів інфляції у квітні 2010 р. (99,7%), травні 2010 р. (99,4%) і червні 2010 р. (99,6%) підстави для нарахування інфляційних нарахувань відсутні.
У відповідності до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.
Отже, в уточнених позовних вимогах про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 31455,33 грн. слід відмовити за безпідставністю.
Також не підлягають задоволенню уточнені позовні вимоги про стягнення пені в сумі 12772,33 грн., так як позивач зменшив позовні вимоги, зважаючи на набуття прав вимоги в загальній сумі 442172,40 грн. та сплаті відповідачем коштів в сумі 20598,74 грн. під час провадження у справі, що в загальній сумі перевищує основний борг. Тобто, позивач фактично провів зарахування пені, в тому числі і підставно нарахованої в сумі 18592,23 грн.
Із копії акту звірки від 02.09.2010 р. за період із 05.02.2010 р. по 02.09.2010 р., поданого позивачем, вбачається, що заслуговують на увагу доводи відповідача про сплату ним під час провадження у справі коштів в сумі 26000,00 грн., а не 20598,74 грн., як зазначає позивач.
У зв'язку з цим суд встановив, що сума сплачених відповідачем коштів під час розгляду справи в суді та зарахована за договорами відступлення права вимоги є достатньою для погашення наявної заборгованості по підставно нарахованих трьох процентах річних в сумі 2805,67 грн., а тому провадження у даній справі в цій частині уточнених позовних вимог підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а в стягненні трьох процентів річних в сумі 6721,33 грн. слід відмовити за безпідставністю.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати пропорційно розміру обґрунтованих позовних вимог у відповідності до норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 78, 82, 82-1, 84, 85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В частині уточнених позовних вимог про стягнення трьох процентів річних в сумі 2805,67 грн. провадження у справі № 31/119-2010 припинити.
2. В задоволенні решти уточнених позовних вимог відмовити за безпідставністю.
3. Стягнути із Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (81700, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»(01010, м. Київ, вул. Московська, 29А; код ЄДРПОУ 33939476) 4570,86 грн. сплаченого державного мита та 208,84 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.
Суддя