Справа № 347/2014/24
Провадження № 1-кс/347/594/24
29.08.2024 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 від 19.08.2024 року на бездіяльність Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
28.08.2024 року скаржник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду його скарги від 19.08.2024 року на бездіяльність Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, мотивуючи тим, що слідчим суддею ОСОБА_4 під час розгляду вказаної скарги було допущено порушення кримінального процесуального законодавства щодо строків її розгляду, а також - суддя ОСОБА_4 попередньо розглядала цивільні спори між тими ж сторонами, де, зокрема, ОСОБА_3 був відповідачем, під час розгляду яких, на його думку, суддя ОСОБА_4 допустила порушення цивільного процесуального законодавства, що викликає у заявника сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 та виключає її участь у даному кримінальному провадженні, вбачаючи упередженість та односторонність слідчого судді ОСОБА_4 при ухваленні рішення під час розгляду його скарги.
В судове засідання ОСОБА_3 не прибув, подав до суду заяву із проханням розглядати заяву про відвід судді у його відсутності.
За змістом ст.35 КПК України: усі матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та нею ж здійснюється розподіл цих матеріалів між суддями відповідного суду в порядку ч.3 ст.35 цього Кодексу. Саме у такому порядку було визначено слідчого суддю ОСОБА_4 для здійснення судового провадження по скарзі ОСОБА_3 від 19.08.2024 року.
Суддею встановлено, що 19.08.2024 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, яка автоматизованою системою документообігу суду визначена для здійснення судового провадження слідчому судді Косівського районного суду ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 від 20.08.2024 року скаргу ОСОБА_3 було призначено до розгляду на 21.08.2024 року на 09:00 годину, а у подальшому її розгляд було відкладено до 28.08.2024 року 09:30 години у зв'язку із невиконанням ухвали слідчого судді щодо надання перевірочного матеріалу.
За змістом ч. 1 ст. 75 КПК України: суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації. Перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід, за цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно ст.75 КПК України перелік підстав для відводу (самовідводу) судді є вичерпним, а також ст.76 КПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Вище наведені обставини, які виключають участь судді у даному кримінальному провадженні, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а також судом не встановлено обставин, які викликали б у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості або об'єктивності слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду скарги заявника щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Так, слідчим суддею було призначено розгляд скарги ОСОБА_3 в межах передбаченого ст.306 КПК України строку, але у подальшому було відкладено її розгляд у зв'язку із ненаданням перевірочного матеріалу, що не є порушенням кримінального процесуального законодавства.
Незгода із рішеннями, прийнятими під час розгляду цивільних справ за участі заявника може бути вирішена у порядку апеляційного перегляду прийнятого головуючою суддею процесуального рішення.
Натомість - порушення норм матеріального та/або процесуального права можуть бути виправлені шляхом апеляційного перегляду відповідного рішення слідчого судді чи судді. Отже, посилання скаржника на обставини, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді його скарги - не обґрунтовані.
За змістом рішень Європейського суду з прав людини в справах «Білуха проти України» від 09.11.2006 року, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010 року: наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію береться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість чи безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про небезсторонність суду. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії».
Відповідно до поданої ОСОБА_3 заяви про відвід слідчого судді вбачається, що жодних підстав, зазначених в ст.ст. 75-76 КПК України, зокрема й які б викликали сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді в розгляді даної справи, не встановлено. Зазначені підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_4 у поданій заяві безпідставні та не обґрунтовані. Жодних порушень у розгляді даного кримінального провадження, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді, нею не допущено, а порушення норм процесуального права під час розгляду кримінального провадження можуть бути виправлені у передбачений КПК України спосіб та не можуть слугувати підставою для відводу судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, ОСОБА_5 проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі ОСОБА_5 проти України). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Враховуючи вказані у поданій заяві ОСОБА_3 підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_4 та їх обґрунтування в судовому засіданні - суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді, судом такі підстави не встановлені, а вказані у заяві обставини не можуть слугувати самостійною підставою для відводу слідчого судді, тому заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 82 КПК України, суддя
заяву ОСОБА_3 від 28.08.2024 року про відвід слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 від 19.08.2024 року на бездіяльність Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без задоволення, а зазначену скаргу передати слідчому судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 для продовження судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1