Справа № 347/1881/24
29 серпня 2024 року м. Косів
Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
13.07.2024 року близько 21:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме, виражався нецензурними словами та вчинив фізичний біль ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 навпаки будучи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до їх будинку, та кидав каменем в дітей. На крик дітей побігли його дочка, та дружина, і саме вони викликали працівників поліції, оскільки ОСОБА_2 постійно провокує конфлікти, вчиняє сварки із сусідами.
Свідок ОСОБА_3 ствердила, що була в домогосподарстві, коли почула крик дітей. Коли прибігла на крик дітей, побачила як ОСОБА_2 намагався кинути каменем в них. Конфлікт розбороняла її мати. Батько ОСОБА_1 прийшов в кінці конфлікту, і жодних дій не вчиняв. Свідку незрозуміло чому саме на її батька склали протокол, якщо саме вони викликали поліцію, через неправомірні дії ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, доходжу висновку про відсутність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є: суспільно-шкідливе діяння: нецензурна лайка, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії; суспільно шкідливі наслідки цього діяння: порушення громадського порядку і спокою громадян; причинний зв'язок між суспільно-шкідливим діянням та суспільно-шкідливим наслідком; місце вчинення: громадське місце.
Суб'єкт правопорушення загальний: фізична осудна особа, що досягла віку, з якого може наступати адміністративна відповідальність. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є вина у формі умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення також є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»).
У протоколі серії ВАД №207441 від 25.07.2024 року не міститься відомостей про порушення громадського порядку чи громадського спокою та в чому таке порушення виражалося. А у графі протоколу «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» працівниками поліції було зазначено місцем вчинення описаних в протоколі подій: « АДРЕСА_1 » без уточнення чи вказана подія відбувалась саме в громадському місці. Окрім того, ні в письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 , ні в інших матеріалах справи немає даних, що подія відбулась саме в громадському місці. Відтак, у протоколі не зазначено, що вказане у ньому місце події відноситься до громадського місця, що є обов?язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення, а також не долучено будь-яких доказів того, що в результаті вказаних у протоколі подій було порушено громадський спокій.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази побиття потерпілого. Натомість суд враховує письмові пояснення, усні пояснення ОСОБА_1 які узгоджуються між собою, та не місять суперечностей. Також суд враховує письмові пояснення свідка, яка є дочкою ОСОБА_1 , і яка ствердила, що в момент конфлікту, батька не було, і що саме вона викликала працівників поліції.
З п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно роз'яснень, які містяться в абз. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №207441 від 25.07.2024 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 - складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ю.С. Кіцула