Справа № 338/1162/24
29 серпня 2024 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , засудженої ОСОБА_4 , представника уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Богородчани клопотання начальника Івано-Франківського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Манява Богородчанського району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, з повною середньо освітою, непрацюючої, вдови, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої 20 листопада 2023 року вироком Червоноградського міського суду Львівської області за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
19 серпня 2024 року на адресу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшло вказане подання.
В поданні ставиться питання про звільнення засудженої ОСОБА_4 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09 серпня 2024 року.
В судовому засіданні представник Івано-Франківського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_5 подання підтримала та просила його задовольнити.
Засуджена ОСОБА_4 в судовому засіданні просила подання задовольнити та звільнити її від призначеного покарання.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення подання та звільнення засудженої від призначеного судом покарання, оскільки 09 серпня 2024 року набули чинність зміни до Закону щодо підвищення порогу кримінальної відповідальності за крадіжку, згідно яких викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Враховуючи, що сума викраденого майна у вказаному кримінальному провадженні становить менше, ніж два неоподатковувані мінімуми доходів громадян, а тому ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої єпокарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 20 листопада 2023 року в справі №459/490/22, ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. Вирок набрав законної сили 21 грудня 2023 року.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковиний мінімум доходів громадян , це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн. ( 2684 грн. - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %) . Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х2=2684 грн.
Згідно з ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 20 листопада 2023 року в справі №459/490/22, ОСОБА_4 викрала майно на загальну суму 595 грн. 97 коп. , 281 грн. 16 коп. та 368 грн. 16 коп., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684грн).
Таким чином, на засуджену ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керючись ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74, ст. 185 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.372,537,539 КПК України, суд-
ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання згідно вироку від 20 листопада 2023 року Червоноградського міського суду Львівської області за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України в справі №459/490/22 у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.
Матеріали особової справи засудженої повернути до Івано-Франківського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: