Справа № 283/1815/21
Провадження №1-кп/283/48/2024
29 серпня 2024 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст.289, КК України,-
В провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч. 4 ст. 185 КК України.
26.08.2024 від прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки ризики, які передбачені ст.177 КПК України, не зменшились. ОСОБА_4 на даний час може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки підстави застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором необґрунтовані. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки в обвинуваченого є постіне місце проживання та малолітня дитина.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Суд, заслухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з статтею 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
В статті 199 КПК України зазначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 судимий вироком Малинського районного суду Житомирської області від 17.01.2023 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
ОСОБА_4 має не зняту та непогашену судимість, підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України оголошена йому під час перебування на випробуванні з іспитовим строком, також ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, будучи засудженим 17.01.2023 вироком Малинського районного суду за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком 3 роки, та за короткий проміжок часу вчинив ряд суспільно-небезпечних діянь.
Ухвалою судді Малинського районного суду Житомирської області 02.07.2024 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів. Дата закінчення дії ухвали 29.08.2024.
На даний час ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України. Це свідчить про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
За вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч.4 ст.185 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Тяжкість передбаченого покарання може змусити ОСОБА_4 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, і на даний час наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом не встановлено будь-яких обставин, які б вказували на те, що більш м'який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Таким чином, суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні безпеки потерпілих та інших осіб, переважають над інтересами обвинуваченого перебувати на волі. У зв'язку з цим ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177,183,194 - 197 КПК України,-
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
Дата закінчення дії ухвали 27 жовтня 2024 року.
Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченому - з дня отримання її копії.
Суддя: ОСОБА_1