91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
08.11.10 Справа № 01-10/15-92.
Суддя господарського суду Луганської області Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Райзон», м. Лисичанськ Луганської області
до Закритого акціонерного товариства «Лисичанський м'ясокомбінат», м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 15 300 грн. 60 коп.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- стягнути з відповідача за договором про надання послуг № 5 від 10.02.2009
суму боргу в розмірі 2 649 грн. 60 коп.;
суму нарахованої пені в розмірі 269 грн. 08 коп.;
інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 290 грн. 00 коп.;
3 % річних в розмірі 73 грн. 83 коп.;
- стягнути з відповідача за договором про надання послуг на технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів № б/н від 02.03.2009
суму боргу в розмірі 5 877 грн. 00 коп.;
суму нарахованої пені в розмірі 1 057 грн. 86 коп.;
інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 649 грн. 74 коп.;
3 % річних в розмірі 162 грн. 78 коп.;
- стягнути з відповідача за видатковою накладною № РН-0000001 від 01.10.2009
суму боргу в розмірі 3 600 грн. 00 коп.;
суму нарахованої пені в розмірі 181 грн. 97 коп.;
інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 374 грн. 82 коп.;
3 % річних в розмірі 113 грн. 92 коп.
Розглянувши матеріали позову, суд встановив:
Позивачем порушено правила поєднання позовних вимог. Так, з матеріалів справи вбачається, що поєднано позовні вимоги по стягненню заборгованості за різними видами послуг, наданими на підставі договору про надання послуг № 5 від 10.02.2009 та договору про надання послуг на технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів № б/н від 02.03.2009, та заборгованості з поставки за видатковою накладною № РН-0000001 від 01.10.2009, що призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору. Тому, позивач має звертатися до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів з позовними заявами окремо по кожному договору та накладній.
Враховуючи наведене, підлягають ретельному дослідженню (доказуванню позивачем) обставини щодо невиконання умов договорів за різними видами правовідносин (договір про надання послуг № 5 від 10.02.2009, договір про надання послуг на технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів № б/н від 02.03.2009 та видаткова накладна № РН-0000001 від 01.10.2009).
З наданих до позовної заяви договорів та накладної вбачається, що
- за договором про надання послуг № 5 від 10.02.2009 оплата наданих послуг здійснюється замовником щомісячно в розмірі вартості наданих за місця послуг згідно актів наданих послуг на підставі виставлених рахунків в термін до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (5 актів наданих послуг);
- за договором про надання послуг на технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів № б/н від 02.03.2009 розрахунки проводяться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 днів з моменту здачі заказнику результатів робіт грошових коштів в сум, погодженій сторонами (9 актів наданих послуг);
- за видатковою накладною № РН-0000001 від 01.10.2009 строк виконання зобов'язань настає відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Крім того, на заборгованість за кожним з договорів та накладною позивачем нараховано штрафні санкції, інфляційні втрати та 3 % річних.
Таким чином, розгляд заявлених у позові вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призведе до суттєвого утруднення, правильного і своєчасного вирішення господарського спору. Тому, позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів з позовними заявами окремо по кожному договору.
За таких обставин, керуючись п. 5 ст. 63 ГПК України дану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути без розгляду.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до підпункту а пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. № 2505-I\/, що набули чинності до подачі позовної заяви) розмір державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн. і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Проте, платіжне доручення про сплату державного мита від 27.10.2010 № 159 свідчить про сплату держмита в сумі 153 грн. 00 коп., тоді як слід було сплатити 153 грн. 01 коп.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути без розгляду.
На підставі викладеного, дану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути без розгляду.
Керуючись п. 5 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.
2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Додаток (тільки позивачу): -на «34»аркушах, у тому числі платіжне доручення від 27.10.2010 № 159 про сплату державного мита на суму 153 грн. 00 коп. та платіжне доручення № 160 від 27.10.2010 про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 грн. 00 коп..
СуддяЄ.Ю.Пономаренко