Справа №295/10602/24
Категорія 307
3/295/2820/24
28.08.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнецов Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №137826 від 03.07.2024 року, ОСОБА_1 03.07.2024 року знаходячись за адресою:
АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно чоловіка ОСОБА_2 , фізичного і психологічного характеру, що призвело до пошкодження майна та психологічному здоров'ю заявника.
ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не визнала, пояснила, що будь-якого домашнього насильства по відношенню до чоловіка не вчиняла, а навпаки захищалася від свого чоловіка ОСОБА_2 , який перебував у нетверезому стані, все громив та вчиняв відносно неї домашнє насильство. На підтвердження отриманих тілесних ушкоджень від чоловіка надала дві виписки із медичної картки за №4401 від 12.07.2024 та №2703 за фактами нанесення їй тілесних ушкоджень 11.05. та 07.07.2024р.
Суддя, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі внаслідок відсутності складу правопорушення з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного та психологічного характеру, пошкодження майна, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, а саме умисних діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин до матеріалів справи додані рапорт чергового Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення або іншу подію у ОСОБА_1 , а також її письмові пояснення.
Також в матеріалах справи маються письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких останній власноруч вказав, що 03.07.2024 року дружина ОСОБА_1 вчиняла відносно нього домашнє насильство, що було виражено у тілесних ударах, ображала дочок нецензурними словами та погрожувала фізичною розправою.
Натомість будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства суду, зокрема відео- або фото-фіксації наслідків пошкодження майна або письмових показів свідків, дочок заявника (потерпілого) про обставини вчинення правопорушення, до матеріалів справи не надано. Так само такі докази не були представлені і в ході судового розгляду справи.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини ,що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.280, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП України закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя: Д.В.Кузнецов
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.