Справа № 385/1050/24
Провадження № 1-кп/385/119/24
28.08.2024 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження № 12024121120000081 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бандурове Гайворонського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 2011 року народження та ОСОБА_8 2009 року народження, працездатного, який не працює та не навчається, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ст. 126-1 КК України,
05 травня 2024 року близько 09 години 50 хвилин ОСОБА_6 перебував у кімнаті відпочинку приміщення тимчасової дислокації роти охорони розташованої по АДРЕСА_2 . У цей час ОСОБА_6 в кімнаті відпочинку на стільці виявив військову форму, належну ОСОБА_9 , та у нього виник раптовий злочинний умисел на незаконне таємне викрадення майна, належного ОСОБА_9 , а саме берців військових, коричневого кольору, штанів військових з візерунком «піксель», кепки з візерунком «піксель», кітеля військового з візерунком «піксель».
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення майна ОСОБА_6 , діючи невідкладно, під час дії правового режиму воєнного стану , введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який неодноразово продовжено, востаннє до 13 травня 2024 року,умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, упевнившись у відсутності власника і сторонніх осіб, перебуваючи в кімнаті відпочинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно, викрав чуже майно, а саме: берці військові коричневого кольору, вартістю 1900 грн.; штани військові з візерунком «піксель», вартістю 1000 грн.; кепку з візерунком «піксель», вартістю 300 грн.; кітель військовий з візерунком «піксель», вартістю 2700 грн., належні ОСОБА_9
Одержавши можливість вільно розпоряджатися викраденим майном ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 5900 гривень, що становить середньо-ринкову вартість викраденого майна.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_6 проживає разом зі своєю дружиною - ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , пов'язаний з останньою спільним побутом, має при цьому взаємні права та обов'язки.
Починаючи з 04.05.2024 ОСОБА_6 вирішив стати на шлях систематичного вчинення психологічного насильства у відношенні своєї дружини - ОСОБА_10 , в межах їх сумісного місця проживання.
Так, ОСОБА_6 04.05.2024о 21.20 год., за місцем сумісного проживання з ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто домашнє насильство психологічного характеру, а саме вчинив сварку в ході якої ображав її словами нецензурної лайки та виганяв з будинку, що призвело до заподіяння шкоди її психічному здоров'ю. У зв'язку із зазначеними подіями у відношенні нього співробітниками відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №916401 та згідно постанови Гайворонського районного суду від 21.05.2024 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.
Крім того, ОСОБА_6 , не дивлячись на притягнення його до адміністративної відповідальності за допущене домашнє насильство, продовжуючи нехтувати честю та гідністю своєї дружини, 05.05.2024 близько 09.00 год. перебуваючи за місцем сумісного проживання з ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , знову вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,тобто домашнє насильство психологічного характеру, в ході якого її ображав, принижував чим міг завдати психологічної шкоди її здоров'ю. У зв'язку із зазначеними подіями у відношенні нього співробітниками відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №918155 та згідно постанови Гайворонського районного суду від 21.05.2024 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.
Після цього, ОСОБА_6 будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, належних висновків для себе не зробив, та продовжив свої протиправні дії, спрямовані на психологічне насильство у відношенні своєї дружини ОСОБА_10 , в межах їх сумісного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 11 червня 2024 року близько 11.50 годин ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , знову став ініціатором сварки на побутовому ґрунті зі своєю дружиною ОСОБА_10 , в ході якої у нього виник умисел на вчинення психологічного насильства щодо останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи той факт, що перед ним його дружина, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді погіршення її психологічного стану, нехтуючи її честю і гідністю, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співмешкання, ображаючи та залякуючи останню, почав висловлювати погрози фізочної розправи на її адресу, поєднані з ненормативною лексикою, внаслідок чого ОСОБА_10 відчувала психологічний дискомфорт, зазнавши при цьому психологічного приниження та була змушена звертатися із письмовою заявою до поліції з метою припинення протиправних дій останнього.
В подальшому 11 червня 2024 року близько 16.10 год. ОСОБА_6 незважаючи на раніше прийняту працівниками поліції щодо нього заяву про вчинення ним відносно своєї дружини ОСОБА_10 систематичного домашнього насильства перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , знову спровокував конфлікт на побутовому ґрунті зі своєю дружиною ОСОБА_10 , в ході якого ображав ОСОБА_10 , звертався до неї лайкою та погрожував фізичною розправою.
Таким чином ОСОБА_6 будучи раніше неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, вчинив кримінально-карані дії - умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї дружини, що призвело до психологічних страждань, основними складовими якого є:
- психологічне насильство у відношенні своєї дружини ОСОБА_10 в межах їх сумісного місця проживання;
- насильницька агресія, що виразилася у вмотивованій деструктивній поведінці, яка спричинила психологічних страждань потерпілій, викликавши у неї психологічний дискомфорт, тобто негативні переживання, стан напруженості, страху та пригніченості.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї дружини, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 185 та ст. 126-1 КК України, визнав повністю, детально розповів про мотиви та обставини їх вчинення, пояснив, що щиро розкаюється.
Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в яких висловились щодо можливого покарання обвинуваченому на розсуд суду, а також представник потерпілої - адвокат ОСОБА_11 в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, суд, з врахуванням думки сторін кримінального провадження, вважав за можливе проводити судовий розгляд за їх відсутності на підставі вимог ст. 325 КПК України.
Прокурор ОСОБА_5 просив застосувати до ОСОБА_6 покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України остаточно застосувати покарання у виді 5 років позбавлення волі, застосувавши іспитовий строк 2 роки з покладенням обов'язків, відповідно до ст. 75 та ст. 76 КК України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 та ст. 126-1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї дружини, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених 336 та ст. 126-1 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого і нетяжкого злочинів, відповідно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує роз'яснення п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, де вказано, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 - визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Обвинувачений ОСОБА_6 не працює, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення за кожним з епізодів вчинення кримінальних правопорушень.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 при призначенні покарання за ч. 4 ст. 185 КК України судом не встановлено, при призначенні покарання за ст. 126-1 КК України - суд враховує - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ст. 126-1 КК України, суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви. Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, те, що він на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вважає правильним застосувати покарання у вигляді позбавлення волі.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України, суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви. Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, те, що він на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин та вважає правильним застосувати покарання у вигляді позбавлення волі на мінімально визначений санкцією статті строк.
При обранні покарання суд також враховує висновки досудової доповіді Голованівського РС № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області щодо обвинуваченого, згідно якої обвинувачений має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, середній рівень небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
При вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд враховує обставини провадження, особу обвинуваченого, визнання своєї вини у скоєному і вважає за доцільне визначити остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Підстав для призначення покарання відповідно до ст. 69 КК України судом не встановлено.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи винного, який на час розгляду справи повністю визнав свою вину, а, отже, готовий нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків, заподіяних кримінальними правопорушеннями, позиції потерпілих, які просять призначити покарання на розсуд суду, при цьому потерпілий ОСОБА_9 претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням максимального іспитового строку з покладенням обов'язків, визначених в ст. 76 КК України.
Саме такий вид покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, та є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід на досудовому розслідуванні до ОСОБА_6 не застосовувався, клопотань про застосування такого не надходило та суд не вбачає необхідності для його застосування до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. 368, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та 126-1 КК України та призначити покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі;
- за ст. 126-1 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно призначити ОСОБА_6 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Речові докази по справі - берці військові коричневого кольору, штани військові з візерунком «піксель», кепку з візерунком «піксель» та кітель військовий з візерунком «піксель», що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишити йому за належністю .
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Роз'яснити обвинуваченому, потерпілим, представнику потерпілої право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1
Дата документу 28.08.2024