Справа № 346/2660/24
Провадження № 2/346/1331/24
28 серпня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Тимошишин І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебувала з відповідачем в шлюбі, в якому у них народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 15.05.2014 року шлюб між сторонами розірвано. На утримання вказаних дітей згідно з рішенням цього ж суду від 31.07.2014 року присуджено з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі, а саме 500 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Однак, на даний час сума стягуваних аліментів на утримання дітей є недостатньо для забезпечення їх гармонійного розвитку, оскільки рівень витрат на їхнє утримання суттєво зріс та позивачу важко самостійно їх оплачувати. Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного і соціального розвитку. Такий рівень у будь-якому разі не повинен бути менший, ніж прожитковий мінімум. Тому батько дітей, який є здоровим та працездатним, має можливість їх утримувати шляхом сплати аліментів у частці від його доходу, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дітей. Тому позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання вказаних дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач в судове засідання не з'явилася, 13.06.2024 року її представник, адвокат Дикун І.В. подав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити в його та позивача відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи ( а.с. 29 ).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить поштове повідомлення про одержання ним судової повістки-виклику. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Згідно з даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00035672298 від 27.05.2022 року, ОСОБА_5 25.05.2008 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , у зв'язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 10).
Відповідно до даних свідоцтв про народження сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14, 17).
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.05.2014 року та додатковим рішенням вказаного суду від 28.05.2014 року шлюб між сторонами розірвано, малолітню ОСОБА_7 залишено проживати з позивачем (а.с. 8, 9).
Рішенням цього ж суду від 31.07.2014 року (справа № 346/3759/14-ц) з відповідача на користь позивача присуджено аліменти на утримання вказаних дітей в твердій грошовій сумі, в розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення ними повноліття (а.с. 11).
Факт реєстрації проживання вказаних дітей за місцем проживання позивача стверджується даними витягів з реєстру територіальної громади № 2024/003656478 та № 2024/003706157, виданих Коломийською міською радою відповідно 12.04.2024 року та 15.04.2024 року ( а.с. 15, 18).
03.09.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Слободою В.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП № 44572214 з примусового виконання виконавчого листа №346/3759/14-ц, виданого 11.08.2014 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області(а.с. 13).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Частиною першою статті 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно з положеннями ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у зв'язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру.
При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.
Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених в ст.182 - 184 СК України.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).
Отже, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов'язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».
В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України (в редакції Закону №2037-V-ІІІ від 17 травня 2017 року), право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Слід звернути увагу також на те, що з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, аліменти у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів на двох дітей можуть стягуватися навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні).
Суд враховує, що в матеріалах справи відсутня інформація про офіційне працевлаштування відповідача, а також відомості про його доходи. Водночас, він є працездатним, а тому може офіційно працевлаштуватися та отримувати гідну заробітну плату і виконувати передбачений законом обов'язок щодо утримання дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи вищевикладене, вік дітей сторін та пов'язані з цим витрати на їхнє харчування, лікування при необхідності, забезпечення найбільш необхідними речами, суд дійшов висновку про можливість зміни способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення їх у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості, та установленій судовій практиці.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач.
На підставі ст.ст. 180-184, 192 СК України та, керуючись ст.141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , аліменти на утримання їхніх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виконавчий лист по справі № 346/3759/14-ц, виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області на виконання рішення цього суду від 31.07.2014 року, відкликати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1 211 гривень 20 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Стягнення аліментів розпочати з дня набрання чинності рішенням суду і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 28 серпня 2024 року.
Суддя: Яремин М. П.