Справа № 345/4895/24
Провадження № 2/345/1247/2024
про залишення позовної заяви без руху
29.08.2024 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Мигович О.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 інтересах якої дії адвокат Мушинський Віктор Володимирович до ОСОБА_2 , Калуської міської ради третя особа приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Локатир Марія Василівна про встановлення юридичного факту набуття у власність у період перебування в зареєстрованому шлюбі подружжям, визнання права власності на частини закладу громадського харчування, -
Позивач звернулася до суду з вище зазначеним позовом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, виходячи із наступного.
Згідно п.5,8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Ч. 5 ст.177 ЦПК України встановлено обов'язок позивача надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Всупереч вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України позивачем не обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на належні докази, не зазначено та не надано доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме, щодо набуття у власність в період перебування у зареєстрованому шлюбі подружжям - закладу громадського харчування.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Згідно з вимогами ст.69 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодекс України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК).
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт набуття спірного майна в період шлюбу, як на це вказує позивач, не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується набуття закладу громадського харчування, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка та відповідач ОСОБА_2 звертались до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Локатир М.В. із заявами про отримання свідоцтв про право власності на спадкове майно, проте нотаріус відмовила у видачі у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на майно. У відповіді нотаріуса згадується заява ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину від 08.04.2024 вхідний №20/01-16. Таким чином ОСОБА_3 висловила свою волю щодо успадкування майна, однак не залучена до вирішення цього позову. Враховуючи, що винесене судове рішення прямо впливає на права та законні інтереси ОСОБА_3 , слід вирішити питання щодо залучення її до справи.
Крім того, в порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не надано доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч.3ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185,258-261,353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 інтересах якої дії адвокат Мушинський Віктор Володимирович до ОСОБА_2 , Калуської міської ради третя особа приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Локатир Марія Василівна про встановлення юридичного факту набуття у власність у період перебування в зареєстрованому шлюбі подружжям, визнання права власності на частини закладу громадського харчування - залишити без руху з наданням позивачу строку для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали, п'ять днів з дня отримання ним копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: