Справа № 181/1080/24
Провадження №3/181/559/24
28 серпня 2024 року смт. Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, являється ФОП « ОСОБА_2 », мешканка АДРЕСА_1 , притягнутої по ч.1 ст.156 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №211013, складеного інспектором ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що 12 липня 2024 року о 10.40 годині ОСОБА_1 по вул.Свято-Успенська,25, смт.Межова здійснила продаж тютюнових виробів, а саме електронних цигарок «Ельфбар» без марок акцизного податку.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала.
Дослідивши матеріали справи оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також забезпечення виконання винесеної постанови.
Так, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.
За визначенням ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності інкримінується діяння як продаж тютюнових виробів без марок акцизного збору.
Відповідно до ч.1 ст.156 КУпАП відповідальність настає за роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як кримінального дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).
Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Виходячи із положень статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.
Оскільки ч.1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою та має відсилочний характер на Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19 грудня 1995 року, тому в протоколі необхідно було зазначити, яку саме норму вказаного Закону було порушено, чого не зроблено.
Крім цього матеріали справи не містять жодних належних доказів, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності зареєстрована як фізична особа-підприємець. Слід також зазначити, що ОСОБА_1 не роз'яснено прав, передбачених ст.63 Конституції України. У протоколі, що надійшов до суду, відсутні дані щодо отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності грошей від продажу тютюнового виробу, тобто, виручки, яка відповідно до санкції ч.1 ст.156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення. Відсутні такі дані і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення . Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку . Згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі Малофєєва проти Росії (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі Карелін проти Росії (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, з огляду на наведене, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №211013, у такому вигляді не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять належних та допустимих доказів та всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.62 Конституції України ч.1 ст.156, п.1 ч.1 ст.247, ст.280, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.156 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Вилучені (отримані) інспектором ВП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 12 липня 2024 року речові докази у вигляді: Ельфбар на 6000 - 36 штук, Ельфбар на 1500 - 6 штук, Ельфбар на 10000 - 3 штуки, Ельфбар на 5000 - 2 штуки, Ельфбар на 1800 - 1 штука, Ельфбар на 2500 - 1 штука, Ельфбар на 23000 - 28 штук та 41 кількість рідини для депера повернути ОСОБА_1 .
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Cуддя Л. Ф. Літвінова