Справа № 181/935/24
Провадження №3/181/477/24
27 серпня 2024 року смт. Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, являється фізичною особою-підприємцем, мешканка АДРЕСА_1 , притягнутої по ч.1 ст.156 та ч.1 ст.164 КУпАП,
23 червня 2024 року приблизно о 12.20 годині ОСОБА_1 по проспекту Незалежності, 4, смт.Межова у магазині «Військторг» здійснила продаж тютюнових виробів (куріння через кальян), марки «ВИТА» без марок акцизного збору та без відповідної ліцензії на право продажу тютюнових виробів, чим своїми діями порушила вимоги ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала. Вказала, що господарською діяльністю вона не займається, а доказів реалізації забороненої продукції суду не надано. Просить закрити провадження по ставі.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про адміністративні правопорушення за правопорушення, передбачені ч.1 ст.156 КУпАП та ч.1 ст.164 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 вважаю, що згідно ст. 36 КУпАП, вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти загальний номер справи №181/935/24 (провадження №3/181/477/24).
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності інкримінується діяння як продаж тютюнових виробів (куріння через кальян), марки «ВИТА» без марок акцизного збору та без відповідної ліцензії на право продажу тютюнових виробів.
Згідно із п.п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
У п. 4 постанови Пленуму від 25 квітня 2003 року № 3 Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року).
Отже, даних на підтвердження систематичного здійснення господарської діяльності без одержання ліцензій на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Факт одноразового провадження господарської діяльності без одержання ліцензій на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню ОСОБА_2 не може кваліфікуватись як заняття господарською діяльністю.
Суд звертає увагу, що у протоколах про адміністративні правопорушення не розкрито об'єктивну сторону правопорушень по ч.1 ст.156 КУпАП та ч.1 ст. 164 КУпАП, а саме, що продаж мав систематичний характер, та мав місце факт отримання доходу, документальним доказом чого мали бути касові чеки, платіжні доручення, квитанції тощо.
Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення . Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку . Згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі Малофєєва проти Росії (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі Карелін проти Росії (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, з огляду на наведене, протоколи про адміністративні правопорушення, у такому вигляді не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколах не містять належних та допустимих доказів та всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП та ч.1 ст.164 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, на підставі ч.2 ст.36, ч.1 ст.156, ч.1 ст.164 КУпАП та, керуючись ст.ст.221, 249, 252, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП , -
Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 №181/935/24 (провадження №3/181/477/24) по ч.1 ст.164 КУпАП та №181/934/24 (провадження №3/181/476/24) по ч.1 ст.156 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №181/935/24 (провадження №3/181/477/24).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.156 КУпАП та ч.1 ст.164 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Cуддя Л. Ф. Літвінова