Справа № 172/1268/23
Провадження № 2/172/327/23
26.08.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г. за участю секретаря судового засідання - Лук?яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі її посольства в Україні про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з ивщевказаним позовом, в обгрунтування якого вказує, що він народився у смт. Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області і все життя, до квітня 2022 року, проживав там. У смт. Тошківка у нього у власності перебували два житлових будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що підтверджується рішеннями судів. Він проживав у будинку АДРЕСА_2 , а сусідній будинок під № 14 разом із земельною ділянкою використовував як дачну ділянку. У цьому ж селищі на сусідній вулиці проживали діти та онуки позивача. Він мав з ними тісні сімейні стосунки. Його життя було організовано та побудовано на мирному житті у колі своєї родини у рідному селищі. Однак, з весни 2014 року у селищі зявилися невдіомі особи , які фактично захопили владу у селищі, діяли з використанням прапору російської федерацї та проголошували, що смт. Тошківка тепер є росією. Фактично селище опинилося під окупацією. 26.07.2014 року селище було звільнене від проросійських окупантів, однак з цього часу селище потерпало від артилерійських обстрілів. Позивач був змушений часто ховатися від обстрілів у сховищах, нормальнее життя фактично припинилося з весни 2014 року. Водночас позивач не виїжджав з рідного селища, бод уже звик до свого рідного селища, свого звичного оточення, своєї рідної землі, не дивлячись на періодичні обстріли. Однак 24.02.2022 року ситуація кардинально змінилася, російська федерація, здійснивши повномасштабне вторгнення в Україну, почала завдавати масованих ракетних ударів по смт. Тошківка, обстрілів з тяжкого артилерійського озброєння, наносити авіаційні удари. Селище зазнавало майже безперервні бомбардування. Надалі ворог почав прямий наступ з використанням значної кількості озброєння, танків, піхоти, авіації. Сховатися вдома вже було неможливо, тому позивач був змушений переховуватися у бомбосховищі на промисловій території місцевого підприємства - ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля». При цьому проводити у темряві доводилося по декілька діб. Залишатися в смт. Тошківка було небезпечно, тому позивач у квітні 2022 року евакуювався у більш безпечне місце в Україні. взяти з собою бодай щось, що було нажите протягом усього життя, у нього не було можливості. У червні 2022 року смт. Тошківка було повністю окуповане загарбниками, росіяни вщент зруйнували усе рідне селище, всю інфраструктуру, підприємство, майже повнітю зруйновані житлові квартари та вулиці, селище росіянами перетворене на руїни. Все чим жив позивач було знищене, він втратив не тільки будинок, але і свою батьківщину, втратив можливість відвідати могили батьків, пройтись рідними вулицями, втратив зв'язок з близькими йому людьми, друзями, тобто фактично зруйноване усе його звичне життя до якого повернутися неможливо, бо неможливо відновити все те, що зруйнувала росія. Позивач постійно перебуває у пригніченому стані, у нього знизився життєвий тонус і погіршилося самопочуття, що негативно позначилося на стосунках з оточуючими, призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків, чим особисто йому завдано моральної шкоди, яка підлягає стягненню з російської федерації. Враховуючи характер душевних страждань, яких він зазнав у зв'язку зі збройною агресією рф проти України та, приймаючи до уваги факт протиправної окупації частини території України і беззаконня, яке панує на цій частині території України, вважає, що у результаті протиправних дій російською федерацією особисто йому завдана моральна шкода. Ті душевні страждання, які він отримав є наслідком протиправних дій російської федерації, за відсутні соті яких шкода не була б заподіяна. Дії росії мали істотний вплив на його психічний, фізичний та моральний стан, оскільки за час його перебування у Тошківці він неодноразово був свідком загибелі та поранення його знайомих - мирних громадян, особисто постійно піддавався ризику поранення і загибелі, був змушений по декілька днів перебувати у бомбосховищі та зазнавав інших множинних грубих порушень його конституційних прав, зокрема, гарантованих Конституцією України, права на життя, адже він постійно реально сприймав загрозу бути вбитим або пораненим. Просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 1400000,00 грн.
Ухвалою від 18.07.2023 року провадження у справі відкрито і постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтвердлжєується рішенням васильківського районного суду Дніпропетровської області від 07.09.2022 року.
Позивач народився в смт. Тошківка, Первомайськ, Лауганська область та зареєстрований за вищевказаною адресою.
Відповідно до довідки № 1248-5001250318 з 13.04.2024 року ОСОБА_1 , 1958 року народження є внутрішньо переміщеною особою.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, де відповідачем зазначив державу російська федерація в особі її посольства в Україні.
Відповідно до заяви Міністерства закордонних справ України, що розміщена 24.02.2022 року об 11:52 год. на офіційному сайті міністерства та є у вільному доступі, Президент України ОСОБА_2 підтримав пропозицію Міністерства закордонних справ України про розрив дипломатичних відносин України з російською федерацією у відповідь на акт збройної агресії рф проти України, вторгнення російський військ задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю.
Згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 13.10.2022 року № 72/11-612/1-81401 адресованого Міністерству юстиції України, Кабінету міністрів України, Офісу Президента України, Апарату Верховної Ради України, що також розміщений на офіційному сайті міністерства та є у вільному доступі, після повідомлення російській стороні про рішення української сторони розірвати дипломатичні відносини, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і російською федерацією, здійсненим у м. мінську 14 лютого 1992 року, зазначений міжнародний договір припинив свою дію 24 лютого 2022 року.
Щодо належного відповідача у справах, де відповідна держава є учасником цивільних правовідносин Касаційний господарський суд Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2023 року у справі № 910/5699/23 висловив позицію, що у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою/іноземною державою (органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою/органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою іноземної держави); відповідачем є відповідна держава як учасник цивільних правовідносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав. Держава Україна, як і іноземна держава бере участь у справі у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою (іноземною державою) як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. А тому у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою (іноземною державою) на позивача, відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини третьої статті 162 ГПК України, покладено обов'язок зазначити, окрім безпосередньо держави, яка за його ствердженням завдала йому шкоди, також орган (органи) відповідної держави, якого (яких) позивач зазначає порушником своїх прав. При цьому, закон не вимагає конкретизації вимог (визначення сум, що підлягають стягненню тощо) до кожного із відповідачів - представницьких органів держави, якщо позивач визначив їх більше одного. У справах про відшкодування шкоди, завданої військової агресією російської федерації, як відповідачів слід зазначати представницькі органи вказаної держави (Міністерство юстиції російської федерації та Міністерство оборони російської федерації).
В ході розгляду справи позивач з клопотанням про заміну неналежного відповідача до суду не звертався.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, оскільки держава російська федерація в особі її посольства в Україніне є належним відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі її посольства в Україні про відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк