Справа № 560/498/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
27 серпня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування, бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати у повному розмірі грошового забезпечення за період з 17.02.2023 по 12.08.2023 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку його грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення за 2023 рік), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти з 17.02.2023 по 12.08.2023 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити недоплачені з 17.02.2023 по 12.08.2023 включно суми грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік з врахуванням раніше виплаченого грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати, а військову частину НОМЕР_2 виплатити додаткову грошову винагороду за участь у бойових діях з 11.03.2023 по 24.03.2023, з 04.04.2023 по 15.04.2023, з 06.05.2023 по 09.05.2023, з 19.05.2023 по 29.05.2023, з 29.05.2023 по 12.08.2023 з врахуванням раніше виплачених сум пропорційно часу участі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати, а військову частину НОМЕР_2 виплатити грошове забезпечення з 17.02.2023 по 12.08.2023 у повному розмірі з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік з врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати, а військову частину НОМЕР_2 виплатити моральну шкоду у розмірі невиплаченого вчасно грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди за дні участі у бойових діях у період з 17.02.2023 по 12.08.2023 включно.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2023 № 48 ОСОБА_1 з 17.02.2023 прибув до військової частини для подальшого проходження військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2023 № 224 (по стройовій частині) позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 12.08.2023.
Зі змісту наказу встановлено, що ОСОБА_1 вирішено виплатити щомісячну премію, надбавку за особливості проходження служби; щорічна основна відпустка за 2022 не надавалась, одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2023 не виплачувалась, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 не виплачувалась.
Зі змісту довідки Військової частини НОМЕР_1 від 15 серпня 2023 № 45/1576 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 11.03.2023 по 24.03.2023, з 04.04.2023 по 15.04.2023, з 06.05.2023 по 09.05.2023, з 19.05.2023 по 29.05.2023, з 29.05.2023 по теперішній час брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Часів Яр Донецької області. Підстава видачі: накази Головнокомандувача ЗСУ про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 01.04.2023 №89, від 01.05.2023 №111, від 01.06.2023 №147, від 01.07.2023 №183, від 01.08.2023 №210; накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.03.2023 №70, від 24.03.2023 №83, від 04.04.2023 №94, від 15.04.2023 №105, від 06.05.2023 №126, від 09.05.2023 №129, від 19.05.2023 №139, від 29.05.2023 №149.
Як видно зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.03.2023 №83, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що в умовах воєнного стану відмовився від виконання наказу щодо виконання бойових завдань. З 24 березня 2023 припинено виплату грошового та здійснення речового забезпечення. Згідно з наказом від 04.04.2023 №94 позивач вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків.
Зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.03.2023 №121 "Про результати службового розслідування за фактом відмови від виконання наказів та самовільного залишення військової частини військовослужбовцями" вбачається, що за фактом відмови ОСОБА_1 від виконання наказу та самовільного залишення військової частини проведене службове розслідування. За відмову від виконання бойового завдання, самовільне залишення місця несення служби, порушення вимог ст. 11, 13, 16, 49, 127, 128 Стату Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
Таким чином, після встановлення відповідачем факту відмови ОСОБА_1 від виконання бойового наказу у відповідача були правові підстави для невключення останнього до наказу про виплату додаткової винагороди у березні 2023.
Відтак, невиплата додаткової винагороди є прямим наслідком відмови від виконання бойового наказу, що узгоджується з положеннями Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29. Зазначене не спростовано належними доказами і не доведено протилежне.
Водночас, невиплата додаткової винагороди застосовується за місяць, у якому здійснене відповідне порушення, проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач позбавив позивача права на виплату додаткової винагороди не лише за березень 2023, але і за квітень - травень 2023, що не є обґрунтованим.
Відтак, за період з 04.04.2023 по 15.04.2023, з 06.05.2023 по 09.05.2023, з 19.05.2023 по 29.05.2023, з 29.05.2023 позивач мав право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Що стосується виплати грошового забезпечення з 17.02.2023 по 12.08.2023, суд виходить з такого.
Позивач посилається на те, що за період з 17.02.2023 по 12.08.2023 він отримував грошове забезпечення з розрахунку, затвердженого Постановою у редакції від 21 лютого 2018 №103 (розміри посадових окладів, окладів військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та навчальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14) проте доказів цього не надає.
Відповідач посилається на те, що позивачу за березень 2023 та квітень 2023 не було нараховано жодних грошових коштів.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з пунктами 1, 3 Розділу XVI Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Відповідно до вимог пункту 4 Розділу XVI Порядку №260 При порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, незадовільному виконанні службових обов'язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від одного до трьох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від чотирьох до семи прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від восьми до одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від дванадцяти до п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання в зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення (за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято в установленому законодавством порядку у цьому самому місяці)) або за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.
Таким чином, у період з 01.04.2023 по 12.08.2023 позивач має право на нарахування та виплату йому грошового забезпечення.
Що стосується компенсації моральної шкоди, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як встановлено зі змісту позову, позивач обґрунтовує заподіяння моральної шкоди неповною виплатою йому грошового забезпечення. Разом з цим, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження причинного зв'язку між діями відповідача та завданням позивачу моральної шкоди у вказаному ним розмірі, як і безпосередніх доказів заподіяння такої шкоди. З огляду на це, позовні вимоги в цій частині не є обґрунтованими належними доказами, отже задоволенню не підлягають.
Водночас, покладати відповідні обов'язки щодо проведення позивачу належних йому виплат слід на особу, яка не виконала такі обов'язки/вчинила необґрунтовані або протиправні дії. Та обставина, що військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , що вбачається з виписок банківської установи, дає підстави для зобов'язання останньої провести виплату коштів, які повинні бути нараховані позивачу військовою частиною НОМЕР_1 , проте не дає підстав для встановлення протиправності дій останньої.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.