Справа № 749/420/24 Суддя (судді) першої інстанції: Шаповал З.О.
28 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2024 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій незаконними, скасування постанов та закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Щорського районного суду Чернігівської області з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати дії інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Москаленка Олександра Миколайовича щодо складання постанови серії ЕНА № 1593807 від 05 березня 2024 року про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 гривень за порушення ст. 121-3 ч.1 КУпАП, незаконними;
- визнати постанову серії ЕНА № 1593807 від 05 березня 2024 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити;
- визнати дії поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області рядового поліції Комар Данила Володимировича щодо складання постанови серії ЕНА № 1593834 від 05 березня 2024 року про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за порушення ст. 122 ч.1 КУпАП, незаконними.
- визнати постанову серії ЕНА № 1593834 від 05 березня 2024 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2024 року адміністративний позов - задоволено частково.
Скасовано постанову серії ЕНА № 1693834 від 05 березня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його частково, а саме: в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання постанови серії ЕНА № 1593807 від 05 березня 2024 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі за ч.1 ст. 121-3 КУпАП закрити. Ухвалити нове рішення у цій частині, яким задовольнити вимоги позивача у цій частині, а саме: визнати постанову серії ЕНА № 1593807 від 05 березня 2024 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі за ч.1 ст. 121-3 КУпАП закрити.
Скаргу обґрунтовано тим, що висновки суду та посилання судом на порушення позивачем п. 31.4.3 ПДР України як обґрунтування вини позивача у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП не відповідають обставинам справи. Позивач зазначає, що може припустити, що можливо мало місце тимчасово хвилинне миготіння (вимкнення) лампочки освітлення заднього номерного знаку, але позивач не міг знати про це, бо: виїхав на технічно-справному автомобілі; у момент зупинки автомобіля поліцейськими, лампочка працювала. Вважає, що даний випадок не свідчить про закінчений склад правопорушення, оскільки позивач не міг знати про можливу мерехтливу роботу освітлення заднього номерного знаку під час руху (за умови що вона була). Крім того, зазначає, що враховуючи, що тривалість світлового дня у березні закінчується приблизно о 18 год (захід сонця о 17.48), то позивач рухався з ввімкненим освітленням заднього номерного знаку мінімум годину. Вказує, що за цей час він міг раніше бути зупинений працівниками дорожньої поліції за вказане порушення.
Крім того, позивач наполягає, що працівниками поліції порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення і відповідно права позивача, в тому числі на правову допомогу.
Відповідно до норм статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
На виконання вимог зазначеної статті дану справу терміново призначено до розгляду.
Відповідно до ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами статті 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 159834 від 05.03.2024 р., на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 340, 00 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається із вказаної постанови, 05.03.2024 р. о 19 год. 30 хв. в м. Чернігів, проспект Перемоги, 47, водій, керуючи тз при розвороті перетнув подвійну суцільну лінію розмітки (1.3), що поділяє транспортний поток і протилежних напрямків, чим порушив п. 8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
У графі «до постанови додаються» зазначено: відео з пв 471159 та реєстратора 70маі.
У графі права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статею 289 КУпАП мені роз'яснено» та в графі «Копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови» зазначено «відмовився» (а. с. 11, 14).
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1593807 від 05.03.2024 р., на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 1190 грн за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Як вбачається із вказаної постанови, 05.03.2024 р. о 19 год. 30 хв. в м. Чернігів, проспект Перемоги, 47, водій, керував тз, у якого був неосвітлений задній державний номерний знак в темну пору доби, чим порушив п. 2.9в ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.
У графі «до постанови додаються» зазначено: відео з пв 471159 та реєстратора 70маі.
У графі права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статею 289 КУпАП мені роз'яснено» та в графі «Копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови» зазначено «відмовився» (а. с. 12, 15).
Також позивачем надано копію його заяви від 05.03.2024 р., адресованої начальнику управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, майору поліції Миколі Прищепі, в якій він просить скасувати оскаржувані постанови (а. с. 20).
Також позивачем надано відеозапис, на якому позивач демонструє працівникам поліції, що номерний знак підсвічено, зазначає, що «це буде відеодоказ», в свою чергу працівник поліції запевняє про те, що ведеться відеофіксація.
На іншому наданому позивачем відеозаписі зафіксовано, як позивач демонструє дорожню розмітку, яка частково стерта.
На наданому відповідачем відеозаписі зафіксовано рух автомобіля поліції, зупинку автомобіля позивача на вимогу поліції. Рух автомобіля позивача зафіксовано, місце розвороту - не зафіксоване. З відеозапису вбачається, що номерний знак позивача не підсвічений. Під час виконання розвороту автомобілем поліції на відповідній ділянці дороги видно що подвійна суцільна лінія переривається у декількох місцях (права лінія розмітки подвійної лінії).
На зображенні, наданому відповідачем, із назвою «стоп кадр із місця розвороту» зазначено «орієнтовне місце розвороту». На фото також видно подвійну суцільну лінію розмітки по центру дороги, зліва на зображенні міститься автомобіль білого кольору, номерний знак якого не видно. Автомобіль позивача містить позначку про те, що його номерний знак неосвітлений. Світло від підсвітки номерного знаку відсутнє.
На зображенні, наданому відповідачем, із назвою «стоп кадр неосвітленого номерного знаку» містяться зображення трьох автомобілів. Ліворуч знаходяться два автомобілі з освітленими номерними знаками.
Рішенням щодо залишення постанов про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення бзпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1593834 та ЕНА № 1593807 від 05.03.2024 р. без змін, а заяви без задоволення, зазначені постанови було залишено без змін, а заяву ОСОБА_1 - без задоволення (а. с. 124-125). Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом від 14.03.2024 р. № 18164/41/22/01-24 (а. с. 126-128).
Не погоджуючись із діями відповідача щодо прийняття вказаних постанов, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є, зокрема, керування водієм транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком.
Предметом розгляду даної справи є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Підставою для прийняття спірної постанови було порушення позивачем вимог п.п. «в» п.2.9 ПДР, а саме: керування транспортним засобом з неосвітленим (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) номерним знаком.
Відповідно до п.п. «в» п. 2.9. ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно п. 30.2 ПДР забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
У даному випадку закінчений склад правопорушення, з огляду на конструкцію правової норми, настає з того моменту коли особа рухалась на транспортному засобі з неосвітленим номерним знаком.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2798 цього Кодексу.
За правилами ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Із наявного у справі відеозапису, наданого відповідачем, колегією суддів підтверджено, що номерний знак позивача освітлений не був в зафіксований момент руху. Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, на зображенні, наданому відповідачем, із назвою «стоп кадр неосвітленого номерного знаку» містяться зображення трьох автомобілів. При цьому, ліворуч знаходяться два автомобілі з освітленими номерними знаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем підтверджено правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вина у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності, а адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП накладається, серед іншого, саме за керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.
Щодо посилань позивача на те, що працівниками поліції порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення і відповідно права позивача, в тому числі на правову допомогу, слід зазначити, що оскаржувана постанова не містить зауважень позивача щодо її прийняття. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови» зазначено «відмовився». Інших доказів на підтвердження зазначеного позивачем не надано.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев