Справа № 752/18641/23
про відмову у відкритті апеляційного провадження
26 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Маринчак Н.Є., суддів Черпака Ю.К. та Штульман І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року адміністративний позов задоволено: скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1162561 від 01 вересня 2023 року, винесену дільничним офіцером поліції - старшим лейтенантом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Поворознюком Ф.О. відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 89 КУпАП; у задоволенні позову ОСОБА_1 до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві відмовлено; стягнуто з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 536,80 грн судового збору.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 09 серпня 2024 року Головне управління Національної поліції у м. Києві звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 серпня 2024 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 286, пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що апелянтом було пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом було надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який обраховується з моменту отримання копії цієї ухвали, яку отримано відповідачем 16 серпня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
22 серпня 2024 року на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року, апелянтом подано клопотання про усунення недоліків, надано докази сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року.
Клопотання апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року мотивовано тим, що згідно трекінгу відправлень Укрпошти № 0600277576055 рішення суду було відправлено Голосіївським районним судом міста Києва на адресу Головного управління Національної поліції у м. Києві 17 липня 2024 року, а отримано ним 22 липня 2024 року, тобто останнім днем апеляційного оскарження є 31 липня 2024 року.
Однак, згідно наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27 червня 2024 року № 1196 о/с представник Головного управління Національної поліції у м. Києві Глущенко О. М., яка представляє інтереси у цій справі, з 22 липня 2024 року по 03 серпня 2024 року перебувала у щорічній черговій оплачуваній відпустці, тому апеляційна скарга на вказане рішення суду не була подана у строк, передбачений вимогами частини 4 статті 286 КАС України.
Відтак, за позицією апелянта, наявні підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши клопотання апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як встановлено матеріалами справи, 09 серпня 2024 року апеляційну скаргу від імені Головного управління Національної поліції у м. Києві подано представником Лаврінець Оксаною Олегівною у порядку самопредставництва.
Наведене в свою чергу спростовує доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду з підстав перебування Глущенко Оксани Миколаївни у щорічній черговій оплачуваній відпустці згідно наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27 червня 2024 року № 1196 о/с.
Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16 осіб уповноважені здійснювати представництво інтересів Головного управління Національної поліції у м. Києві в судах.
Разом з тим, належних та допустимих доказів представництва інтересів Головного управління Національної поліції у м. Києві у межах справи № 752/18641/23 лише Глущенко Оксаною Миколаївною , матеріали справи не містять.
Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року апелянтом не наведено.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Головним управлінням Національної поліції у м. Києві строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 грудня 2021 року у справі № 620/4510/20.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи частини 3 статті 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити.
Керуючись статтями 133, 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.