справа № 759/6806/23
провадження № 22-з/824/1109/2024
головуючий у суді І інстанції Горбенко Н.О.
27 серпня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Савченко К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року та на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 1 квітня 2024 року,
У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Немішаєвської селищної ради; Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, припинення стягнення аліментів, в якому просив:
- визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_2 ;
- визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_2 ;
- припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого 15 листопада 2018 року Святошинським районним судом м. Києва, та виконавчим провадженням № НОМЕР_1;
- стягнути з ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Немішаївської селищної ради; Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, припинення стягнення аліментів - залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 1 квітня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ільїної Д.В. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Немішаївської селищної ради; Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, припинення стягнення аліментів - задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Семенець Г.Л. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просив частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позову в частині припинення стягнення аліментів на дітей, стягнення з відповідача аліментів на дітей, звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам. Також просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року та додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 1 квітня 2024 року залишено без змін.
24 червня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ільїної Д.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, направлена до суду 24 червня 2024 року, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в апеляційному суді в розмірі 15 500 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що адвокат відповідача у відзиві на апеляційну скаргу заявляла про попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу та повідомляла суду, що докази понесених витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Вказує, що з метою ефективного захисту ОСОБА_1 звернулась за професійною правничою допомогою до адвоката Ільїної Д.В., в результаті чого ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу у апеляційному суді в розмірі 15 500 грн, які просить стягнути з ОСОБА_2 .
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до Київського апеляційного суду не надходили.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ільїна Д.В. просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в апеляційному суді в розмірі 15 500 грн.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу (а.с.158-172, Т.2), що підтверджується звітом про доставку. Клопотань про відкладення розгляду справи до Київського апеляційного суду не надходило.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача в порядку ч.1 ст.134 ЦПК України та ч.8 ст.141 ЦПК України було зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 очікує понести у зв'язку із розглядом справи у апеляційному суді.
24 червня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ільїної Д.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, направлена до суду 24 червня 2024 року, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в апеляційному суді в розмірі 15 500 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у апеляційному суді та їх відшкодування було надано: акт наданих послуг від 20 червня 2024 року за договором про надання правової допомоги № б/н від 11 лютого 2023 року на суму 15 500 грн; договір № б/н про надання правової допомоги від 1 лютого 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 доручила адвокату Ільїній Д.В. надавати їй правову допомогу; додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія КА № 5344/10 (а.с. 141-146, Т.2).
Матеріалами справи також встановлено, що всі докази понесення витрат на правову допомогу у апеляційному суді були направлені стороні позивача.
В той же час, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з урахуванням наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, апеляційний суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У справі, що переглядається відповідачка у відзиві на апеляційну скаргу заявляла попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн та вказала, що докази розміру витрат подасть до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
В той же час, зміст відзиву та заяви про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтування поважних причин неподання відповідачкою доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Тобто у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10 січня 2024 року (справа №285/5547/21).
Отже, законодавчо не визначено, що докази понесених витрат на правничу допомогу мають подаватись лише після ухвалення рішення суду.
Жодних доводів в обґрунтування неможливості подання доказів до ухвалення рішення стороною спору не надано, а суд не наділений повноваженнями встановлювати відповідні обставини за власною ініціативою.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, оскільки стороною відповідача не було доведено поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись ст. 133,134,174, 270 ЦПК України, апеляційний суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року та на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 1 квітня 2024 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба