апеляційне провадження №22-ц/824/3715/2024
справа №757/32110/20-ц
04 липня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Скляр Марини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Батрин О.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири, -
встановив:
У липні 2020 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .
Вказує, що в ніч з 10 січня 2020 року на 11 січня 2020 року сталася аварія мережі водопостачання на верхньому технічному поверсі, внаслідок чого відбулось масштабне залиття квартири позивача, що призвело до значних ушкоджень майна.
13 січня 2020 року позивачем подано заяву до балансоутримувача ЖЕД "Печерськжитло" про складання відповідного акту про фіксацію факту залиття квартири. Проте, після візиту майстра ЖЕД "Печерськжитло" такий акт в порушення пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій складений не був.
Після звернення адвоката із адвокатським запитом 19 лютого 2020 року позивачем отримано акт про залиття квартири, підписаний та затверджений балансоутримувачем.
Позивач уважає, що залиття його квартири відбулося з вини відповідача - балансоутримувача будинку, через його недбале, халатне ставлення до наявних у багатоповерховому будинку АДРЕСА_2 мереж комунікацій.
Вказує, що внаслідок масштабного залиття квартира позивача потребує термінового поточного ремонту.
В період, коли трапилось залиття, квартира здавалась в оренду. З часу залиття і по теперішній час позивач не може здати в оренду квартиру, оскільки внаслідок значної шкоди, завданої залиттям, квартира повністю потребує відновлення.
Згідно висновку від 12 березня 2020 року, складеного експертом оцінювачем ТОВ "АЕЛЕКОН" Закір'яровою В.В., розмір матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , становить 129 669 грн.
Внаслідок масштабного залиття квартира позивача у значній мірі уражена пліснявою, що підтверджується висновком ТОВ "Центральна біохімічна лабораторія" щодо мікологічних випробувань від 22 липня 2020 року.
Відповідач має відшкодувати позивачу майнову шкоду у розмірі 129 669 гривень, витрати позивача у зв'язку із залученням експерта оцінювача за проведення експертизи у розмірі 4500 гривень, витрати позивача у зв'язку із залученням ТОВ "Центральна біохімічна лабораторія" щодо мікологічних випробувань у розмірі 3200 гривень, що разом становить 137 369 гривень.
Вказує, що внаслідок залиття квартири позивачу завдано моральної шкоди, розмір якої оцінює у 50 000,00 гривень.
Під час розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій вказав, що внаслідок залиття належної позивачу квартири позивач поніс додаткові витрати (реальні збитки), а саме:
- витрати на проведення відновлювальних ремонтних робіт за договором від 11 січня 2020 року та актом виконаних робіт на суму 115 000,00 гривень;
- витрати на будівельні матеріали для здійснення відновлювального ремонту квартири позивача на загальну суму 39 818,00 гривень;
- витрати на виконання робіт із виготовлення кухонних меблів, які були повністю зіпсовані через залиття квартири позивача з вини відповідача та потребували повного відновлення, на суму 40 050,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" збитки у розмірі 382 687,00 гривень, а саме:
- додаткові витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом квартири позивача, внаслідок її пошкодження через залиття з вини відповідача на суму 195 318,00 гривень;
- матеріальну шкоду у розмірі 137 369,00 гривень;
- моральну шкоду у розмірі 50 000,00 гривень.
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 24 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Скляр М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , подано апеляційну скаргу.
Вказує, що посилання місцевого суду на те, що вказаний Акт не містить будь-яких інших відомостей щодо особи, з вини якої сталося затоплення квартири позивача, відтак позбавляє відповідальності відповідача є помилковим, безпідставним і передчасним, оскільки у таких правовідносинах існує презумпція вини відповідача.
Вина відповідача підтверджується його статусом виконавця та статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відсутність коштів у балансоутримувача на своєчасне запобігання аваріям будь-якого плану не звільняє його від відповідальності. Відповідач як балансоутримувач, як виконавець послуг, зобов'язаний своєчасно вживати заходів по попередженню та уникненню аварійної ситуації, яка сталася внаслідок розриву навпіл дюймового крана в системі водопостачання.
Відповідач не спростовує по суті неналежне виконання своїх обов'язків щодо обслуговування внутрішньобудинкових мереж відповідно до актів чинного законодавства, стандартів та інших обов'язкових вимог у сфері житлово-комунальних послуг за даних конкретних обставин.
Судом першої інстанції не надано значення Звіту від 12 березня 2020 року про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 щодо розміру матеріальної шкоди. Цей документ складений належним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Аелєкон», ґрунтується на правдивих вихідних даних, що зібрані самостійно експертом згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Стверджує, що правових підстав для відмови у задоволенні позову не було.
Зазначає, що попередній розмір судових витрат становить 20 000,00 гривень.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15, від 08 травня 2018 року у справі № 922/2026/17, від 21 вересня 2018 року у справі № 910/19960/15, від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц, №911/4969/15 від 28 вересня 2016 року, 638/9832/15-ц від 06 березня 2017 року.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
15 серпня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Вказує, що апеляційна скарга не містить нормативного обґрунтування неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідач не відповідає критеріям балансоутримувача багатоквартирного будинку, оскільки будівля житлового будинку відсутня на бухгалтерському обліку відповідача; управління багатоквартирним будинком та його утримання - це різні види послуг; співвласники багатоквартирного будинку не приймали спільне рішення щодо визначення КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" управителем житлового будинку.
Вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження припущень позивача відносно аварійного стану внутрішньобудинкової системи теплопостачання.
У позивача відсутні належні докази того, що пошкодження майна відбулось внаслідок дій або бездіяльності саме КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
Зазначає, що складений суб'єктом оціночної діяльності Закір'яновою В.В. звіт про оцінку розміру матеріального збитку не є засобом доказування.
Вказує, що Акт комісії ЖЕД "Печерськжитло" від 07 лютого 2020 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, у ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири, та особи, які допустили таке залиття.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
11 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від адвоката Скляр М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , надійшли заперечення на відзив.
Вказує, що доводи відзиву в частині того, що відповідач не є управителем та не обслуговує житловий будинок АДРЕСА_2 спростовуються листом-відповіддю КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" №256 від 02 березня 2020 року.
Окрім цього, відповідачем не заперечується той факт, що він є виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Звертає увагу, що стосовно відповідача вже було винесено судове рішення про відшкодування майнової і моральної шкоди, внаслідок залиття квартири. У справі №757/23111/16-ц суд установив, що саме КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" несе відповідальність за шкоду, завдану внаслідок залиття квартири.
Уважає, що позиція відповідача, викладена у відзиві на апеляційну скаргу є хибною, необґрунтованою і бездоказовою.
Просить апеляційну скаргу задовольнити.
16 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва".
Вказує, що судове рішення у справі №757/23111/16-ц не може встановлювати факти, обставини та мати преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.
Вказує, що КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" надає позивачу (співвласнику) багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 послугу з утримання будинку та прибудинкової території на умовах перехідного періоду відповідно до пункту 3 з позначкою 1, розділу VI Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "2189-VIII від 09 листопада 2017 року "Про житлово-комунальні послуги" в межах вартості послуг. Відтак стверджує, що відповідач не є управителем будинку АДРЕСА_2 та не є балансоутримувачем.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Скляр М.С. доводи апеляційної скарги підтримала, просила суд її задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Лобіков Д.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Представник Житлово-експлуатаційної дільниці «Печерськжитло» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що доказів на підтвердження вини відповідача у завданні шкоди майну позивача матеріали справи не містять.
Окрім цього, суд вказав, що належних доказів, які б свідчили про те, що особою, винною у залитті квартири позивача, є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», суду не надано.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
У частинах 1, 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
Відповідальність є наслідком вини та означає законне зобов'язання фізичної або юридичної особи відшкодувати завдані збитки іншій фізичній або юридичній особі згідно із певними правовими принципами та правилами. Це зобов'язання може бути передбачене в угоді (договірне зобов'язання) або в правовій нормі (недоговірне зобов'язання).
За правилами статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Цивільне законодавства в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Обов'язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.
З даних договору купівлі-продажу від 26 серпня 2008 року убачається, що ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 9).
13 січня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив відповідача скласти акт про залиття водою квартири в результаті аварії труби з 10 січня 2020 року на 11 січня 2020 року за адресою Старонаводницька 8Б (том 1 а.с.10).
07 лютого 2020 року комісією у складі головного інженера ЖЕД "Печерськжитло", майстрів технічної дільниці ЖЕД "Печерськжитло", слюсаря-сантехніка 07 лютого 2020 року складено акт про те, що 11 січня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 трапилось залиття.
У графі причина залиття вказано, що залиття відбулось в результаті пошкодження мережі гарячого водопостачання на технічному поверсі невідомими особам, відламана частина труби та пошкоджена запірна арматура. Ключі від технічного поверху, підвалу знаходяться у консьєржа. Пошкодження мережі відбулось в ніч з 10 на 11 січня поточного року (том 1 а.с.13).
27 лютого 2020 року адвокатом Скляр М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , в КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" подано заяву з проханням з'явитися 28 лютого 2020 року о 12 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 на огляд для встановлення збитку внаслідок залиття квартири, яке сталося 11 січня 2020 року (том 1 а.с. 14).
02 березня 2020 року КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" надано відповідь, згідно якої відповідач вказав, що житловий будинок АДРЕСА_2 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та входить до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, перебуває на експлуатації ЖЕД "Печерськжитло". Працівники ЖЕД "Печерськжитло" 28 лютого 2020 року о 12:00 годині були присутні на комісії у складі майстра технічної дільниці №5 Савченко С.В. , інженер Гоженко В.О. за вищевказаною адресою (том 1 а.с. 15).
16 березня 2020 року ОСОБА_8 та ТОВ "Аелєкон" підписано акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки, відповідно до пункту 1 якого виконавець передав, а замовник прийняв виконаний згідно договору №00291/20 від 27 лютого 2020 року звіт про оцінку розміру матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 . Згідно пункту 3 акту вартість робіт з незалежної оцінки становить 4500,00 гривень без ПДВ (том 1 а.с. 18).
Згідно даних квитанції №0.0.1633673226.1 від 28 лютого 2020 року ОСОБА_8 на рахунок ТОВ "Аелєкон" сплачено 4500,00 гривень (том 1 а.с. 17).
03 липня 2020 року ОСОБА_8 сплачено на рахунок Центральної біохімічної лабораторії 3200,00 гривень за проведення екологічного дослідження (том 1 а.с. 20).
Згідно даних звіту про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , розмір матеріального збитку становить 129 669 гривень (том 1 а.с.25-64).
Згідно даних протоколу мікологічних випробувань від 22 липня 2020 року №55420 у квартирі позивача виявлено цвілевий гриб, що можуть викликати алергічну реакцію у людей, ураження шкіри, волосся, отруєння мікотоксинами. Рекомендовано провести антисептичну обробку приміщення (том 1 а.с. 102).
Окрім того, позивачем на підтвердження вимог позову надано договір підряду від 11 січня 2020 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , предметом якого є виконання певних ремонтно-будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 .
Розділ 2 укладеного договору містить перелік робіт, що виконуються підрядником: демонтаж стін, підлоги, стелі; проведення вимірювальних робіт; монтаж стан, стелі, підлоги, заміна електроприладів; шпаклівка, фарбування стелі та стін.
Згідно пункту 6.1 договору підряду вартість виконання робіт становить 115 000,00 гривень (том 1 а.с.118-121).
09 жовтня 2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт. Згідно пункту 2 сторони посвідчили, що вартість послуг у розмірі 115 000,00 гривень оплачена замовником у готівковій формі на користь підрядника в повному обсязі (а.с.122).
Також на підтвердження вимог позову надано договір на виготовлення меблів №1708 від 17 серпня 2020 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , предметом якого є виготовлення меблів, а саме кухні і передача результату роботи замовнику (том 1 а.с. 134-137).
Згідно пункту 3.1договору загальна вартість договору складає 40 500,00 гривень.
02 вересня 2020 року ОСОБА_10 та ОСОБА_8 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт за договором №1708 від 17 серпня 2020 року (а.с. 138).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2189-VIII визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Згідно статті 5 Закону №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач вказує, що КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" надає позивачу (співвласнику) багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 послугу з утримання будинку та прибудинкової території на умовах перехідного періоду відповідно до пункту 3 з позначкою 1, розділу VI Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України №2189-VIII від 09 листопада 2017 року "Про житлово-комунальні послуги" в межах вартості послуг.
Відповідно до пункту 3-1 розділу VI Прикінцевих та перехідних положеннях Закону № 2189-VIII унормовано таке:
«Договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Пільги та субсидії для відшкодування витрат з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надаються до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
До затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком сторони укладають договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками, а у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах - виконавчим органом місцевої ради (або іншим органом - суб'єктом владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг)».
Відповідно до Статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», який є в загальному доступі, це підприємство віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. Підприємство створене з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою та отримання прибутку. Статутом також визначено, що предметом діяльності підприємства є, зокрема, надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функції балансоутримувача житлового і нежитлового фонду.
Відтак апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про те, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» не є особою, яка забезпечує належне утримання будинку АДРЕСА_2 .
Доказів на спростування вини відповідача у завданні збитків внаслідок залиття квартири позивача матеріали справи не містять.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування, апеляційний суд виходить із такого.
У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі №761/38133/19 вказано, зокрема, на таке: «Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний».
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
У частинах 1, 3 статті 12, частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 статті 89 ЦПК України).
Відповідним документом, який підтверджує подію залиття, є акт про залиття, що складається комісією та затверджується балансоутримувачем, власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд або іншою особою, що обслуговує відповідний будинок.
07 лютого 2020 року комісією у складі головного інженера ЖЕД "Печерськжитло", майстрів технічної дільниці ЖЕД "Печерськжитло", слюсаря-сантехніка 07 лютого 2020 року складено акт про залиття 11 січня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 , а також визначено, що залиття відбулось в результаті пошкодження мережі гарячого водопостачання на технічному поверсі невідомими особам, відламана частина труби та пошкоджена запірна арматура. Ключі від технічного поверху, підвалу знаходяться у консьєржа. Пошкодження мережі відбулось в ніч з 10 на 11 січня поточного року. Окрім того, вказаний акт містить перелік виявлених пошкоджень (том 1 а.с.13).
Відповідачем дані цього акту та зафіксовані в ньому обставини належними та допустимими доказами не спростовано.
Згідно даних звіту від 12 березня 2020 року про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , розмір матеріального збитку становить 129 669,00 гривень (том 1 а.с.25-64).
Відповідачем доказів на спростування визначеного у звіті про оцінку розмір матеріального збитку у сумі 129 669,00 грн не надано, відтак такі підлягають стягненню із відповідача.
Разом з тим, позивач просить стягнути 115 000,00 грн у зв'язку із виконанням ремонтно-будівельних робіт згідно договору від 11 січня 2020 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Проте колегія суддів відхиляє дані договору підряду від 11 січня 2020 року і акту від 09 жовтня 2020 року та визнає їх неналежними доказами, оскільки такі не містять відомостей про конкретний обсяг кожного виду робіт (послуг), виконання яких було необхідним саме внаслідок залиття квартири.
Окрім того, колегія суддів не убачає підстав для стягнення 3200,00 грн сплачених ОСОБА_8 03 липня 2020 року на рахунок Центральної біохімічної лабораторії за проведення екологічного дослідження, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що виявлені цвілеві гриби є наслідком залиття, що сталось в ніч з 10 січня на 11 січня 2020 року.
Також апеляційний суд не убачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення 40 500,00 грн згідно договору від 17 серпня 2020 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 на виготовлення меблів №1708, предметом якого є виготовлення меблів, а саме кухні, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту того, що пошкодження меблів сталось внаслідок залиття квартири з вини відповідача.
В частині відшкодування моральної шкоди апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, колегія суддів враховує тривалість порушення прав позивача, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов'язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном). Оскільки позивачу спричинено душевні страждання, яких він зазнав у зв'язку із залиттям квартири, враховуючи вимоги розумності і справедливості, з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 7000,00 грн.
Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 133 ЦПК України).
З матеріалів справи установлено, що на підтвердження розміру позовних вимог позивачем замовлено Звіт про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 (том 1 а.с.25-46).
З акту приймання-передачі робіт з незалежної оцінки від 16 березня 2020 року убачається, що позивач та ТОВ "Аелєкон" уклали вказаний акт про те, що виконавець передав, а замовник прийняв виконаний згідно договору №00291/20 від 27 лютого 2020 року Звіт про оцінку розміру матеріального збитку (том 1 а.с. 18).
Згідно даних квитанції №0.0.1633673226.1 від 28 лютого 2020 року позивачем на рахунок ТОВ "Аелєкон" сплачено 4500,00 гривень. У графі призначення платежу вказано "незалежна оцінка збитку зг.рах.СФ00307/20 від 27.02.2020 року" (том 1 а.с. 17).
Відповідно до даних квитанцій №37670 від 23 липня 2020 року та №18329 від 05 лютого 2021 року за звернення до суду з позовом ОСОБА_8 сплачено судовий збір 1873,69 грн (том 1 а.с. 5) та 1953,18 (том 1 а.с. 116) відповідно, в загальному розмірі 3 826,87 гривень.
Відтак, судові витрати, понесені позивачем у суді першої інстанції, складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 826,87 гривень та 4500,00 гривень - витрати за проведення оцінки.
Установлено, що за результатами розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, що становить 35,7% від пред'явлених позовних вимог, з урахуванням заяви про їх збільшення.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України із КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" на користь ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат у суді першої інстанції слід стягнути 2 972,70 гривень (8 326,87 / 100 * 35,7).
Згідно даних квитанції №54433 від 23 травня 2023 року за подачу апеляційної скарги ОСОБА_8 сплачено судовий збір у розмірі 5 740,31 гривень (том 2 а.с.9).
Установлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги така задоволена на 35,7%.
Відтак, із КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" на користь ОСОБА_11 відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, слід стягнути 2 049,30 гривень (5 740,31/100*35,7).
Керуючись статтями 263, 264, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Скляр Марини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків внаслідок залиття квартири 129 669 гривень, на відшкодування моральної шкоди - 7000 гривень, а всього стягнути 136 669 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 2 972,70 гривень на відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді першої інстанції.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 2 049,30 гривень на відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 28 серпня 2024 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова