22 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 340/2435/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Личкатої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Тишківської сільської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року (суддя Науменко В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тишківської сільської ради Кіровоградської області від 02.03.2022 №887 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді сільського голови Тишківської сільської ради Кіровоградської області з 03.03.2022;
- стягнути з Тишківської сільської ради Кіровоградської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахований без податків та обов'язкових платежів, з 03.03.2022 до дня ухвалення судом рішення, який на день пред'явлення позову становить 42 068,70 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 02.03.2022 №887 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді сільського голови Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області з 04.03.2022.
Стягнуто з Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.03.2022 по 21.05.2024 включно у розмірі 526841,22 грн.
Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за 1 місяць допущено до негайного виконання.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що позивач у позові просив визнати протиправним та скасувати рішення Тишківської сільської ради Кіровоградської області від 02.03.2022 № 887 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови», яке було прийняте на дев'ятнадцятій сесії восьмого скликання Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Таким чином, наявність або відсутність процедурних порушень під час прийняття оскаржуваного рішення, які можуть бути підставою для визнання його протиправним та скасування, мала бути оцінена судом в розрізі порядку скликання, затвердження порядку денного та прийняття рішень депутатами по затверджених питаннях порядку денного тощо на дев'ятнадцятій сесії восьмого скликання Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Дев'ятнадцята сесія восьмого скликання Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області була скликана сільським головою (позивачем по справі). Єдиною датою пленарного засідання вказаної сесії було визначено 02.03.2022. Правомірність скликання дев'ятнадцятої сесії восьмого скликання Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та проведення пленарного засідання 02.03.2022 позивачем не оскаржувались.
З Протоколу дев'ятнадцятої сесії сільської ради восьмого скликання від 02.03.2022 вбачається, що сесія була відкрита сільським головою, після відкриття депутатами були розглянуті пропозиції щодо порядку денного. За результатами обговорення сільським головою було запропоновано депутатам затвердити порядок денний сесії в цілому, до якого були запропоновані наступні питання. За результатами голосування вищевказаний порядок денний було затверджено одноголосно.
Так, до порядку денного дев'ятнадцятої сесії восьмого скликання Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області було включено питання за № 5 про дострокове припинення повноважень сільського голови. Пропозиція про затвердження порядку денного сесії саме у вищевказаному вигляді виносилась на голосування безпосередньо позивачем по справі.
Отже, з урахуванням п. 5 ст. 22 Регламенту Тишківської сільської ради 8 скликання затвердженого Рішенням Тишківської сільської ради від 27.11.2020 № 20, дев'ятнадцята сесія восьмого скликання Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області не могла бути закрита до моменту прийняття радою рішень по всіх питаннях порядку денного, у тому числі й по питанню дострокового припинення повноважень сільського голови.
З Протоколу сесії вбачається, що під час розгляду питання № 3 порядку денного сесії «Про створення оперативного штабу з координації дій Тишківської сільської ради в умовах воєнного стану», виникла наступна ситуація, відображена в Протоколі сесії, а саме, що «Після словесної перепалки сільський голова оголосив про закриття дев'ятнадцятої сесії Тишківської сільської ради восьмого скликання і вийшов із зали проведення засідань сесій сільської ради. Депутати сільської ради продовжили роботу сесії без сільського голови. Було запропоновано секретарю сільської ради, ОСОБА_2 , продовжити роботу сесії, але після обговорення вирішено, відповідно діючого законодавства України визначити депутата сільської ради, ОСОБА_3 , головуючим дев'ятнадцятої сесії сільської ради восьмого скликання для розгляду наступних питань порядку денного»
Тобто позивач під час розгляду питання порядку денного сесії № 3, до моменту прийняття радою рішення з цього питання, а також до моменту розгляду та прийняття рішень по питаннях порядку денного № 4 та 5, за власною ініціативою залишив залу проведення засідань сесії.
З огляду па те, що до моменту обговорення та прийняття рішень з усіх питань порядку денного сільської ради не могла бути оголошена закритою в силу прямої норми Регламенту, заявляючи про закриття сесії позивач діяв не у межах наданих йому повноважень, а отже такі дії не могли спричинити будь-які законні правові наслідки.
Так, позовна заява обґрунтована правомірністю його дій з огляду на ст.70 Регламенту, яка передбачає право головуючого на сесії оголошувати перерву або закривати засідання у випадках грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання депутатами ради. При цьому, можливості закриття сесії у вказаних випадках положення Регламенту або будь-якого іншого нормативно-правового акту не містять.
Крім того, Протокол сесії не містить відомостей про те, що у залі почалось порушення дисципліни депутатами, яке перешкоджало проведенню засідання, у зв'язку з чим сільським головою було вирішено закрити засідання. Натомість, зі змісту протоколу вбачається, що позивач, будучи незгодним з думкою депутатів під час обговорення питання № 3 порядку денного сесії, вступив в словесну перепалку з останніми, після чого не маючи на те повноважень оголосив сесію (а не засідання) закритою та залишив сесійну залу.
Також, Закон України «Про місцеве самоврядування в України» передбачає, що позивач по справі, будучи сільським головою, не був наділений повноваженнями голосувати по будь-яких питаннях порядку денного дев'ятнадцятої сесії восьмого скликання Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (оскільки не являвся депутатом), а після відкриття такої сесії його функції зводились виключно до виконання повноважень головуючого на пленарному засіданні.
Залишення без достатніх для цього підстав сесійної зали особою яка не мас трава голосувати, а по суті виконує організаційно-розпорядчі функції, не може бути перешкодою в роботі сесії ради, якій не заборонено обрати для головування на сесії іншу особу.
При цьому, відповідно до ст. 33 Регламенту, на час доповіді, співдоповіді або виступу головуючого у дебатах на засіданні, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні, ведення засідання доручається секретарю ради, а в разі його відсутності чи за обставин, що не дозволяють йому проводити засідання, - іншому депутату.
Враховуючи, що позивач до моменту прийняття рішень з усіх питань порядку денного сесії за власного ініціативою залишив залу пленарних засідань, а також враховуючи відсутність у нього повноважень на закриття сесії за таких обставин, обізнані з Регламентом депутати ради правомірно продовжили розгляд питань порядку денного сесії, який було перед цим затверджено, з обранням іншого головуючого.
При цьому, оскільки оскаржуване рішення було прийнято за результатами обговорення питання персонально щодо позивача, який при відкритті сесії був головуючим, зазначене в силу вимог ст. 33 Регламенту саме по собі унеможливлювало головування позивача під час обговорення та прийняття рішення по даному питанню порядку денного, а тому головування іншої особи в такому випадку по являється порушенням за будь-яких обставин.
Вважає помилковим посилання позивача на підписання рішення депутатом ради ОСОБА_3 , який не мав на це повноважень, оскільки відповідно до п.1 ст. 60 Регламенту рішення ради у п'ятиденний термін з моменту його прийняття підписується сільським головою, а у випадках, визначених законодавством, головуючим на засіданні ради. Так, з Протоколу сесії, головуючим під час розгляду питання порядку денного, за результатами обговорення якого було прийнято Оскаржуване рішення, на сесії було обрано саме депутата ОСОБА_3 . Враховуючи те, що рішення стосується припинення повноважень сільського голови, таке рішення не могло бути підписано сільським головою, повноваження якого припинено.
Також вказує на помилковість посилання позивача на практику Верховного Суду, яка є нерелевантною та не може бути застосована до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, з огляду на те, що правові позиції, сформовані у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 360/2169/19, від 04.06.2020 у справі №802/1463/18-а не можуть бути застосовані під час розгляду цієї справи, оскільки з фактичних обставин тих справ вбачається, що оскаржувані в них рішення були прийняті на сесіях, які були скликані з порушенням передбаченої законом процедури, натомість у даній справі Оскаржуване рішення було прийнято на сесії, яку скликав сам позивач, порядок скликання цієї сесії позивачем не оскаржується, а Оскаржуване рішення було прийнято за результатами розгляду питання порядку денного сесії, який на голосування виносив сам позивач.
На думку скаржника є нерелевантними висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 25.07.2019 у справі № 826/13000/18, оскільки зроблені в контексті правової процедури проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та перевірки декларацій осіб, а також у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19, оскільки стосуються висновку про результати моніторингу закупівлі Державної установи Національний антарктичний науковий центр, як індивідуально-правового акту - тобто зроблені в абсолютно інших правовідносинах.
При цьому скаржник посилається на висновки про застосування норм права, зроблені Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18.
Скаржник наголошує, що прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить до виключних повноважень відповідної ради.
Такі повноваження ради є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді справи по суті спору не може здійснювати повторну перевірку роботи голови сільської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може будь-яким чином переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів сільської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень сільського голови.
Оскаржуване рішення може бути перевірене адміністративним судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18.
Також, факти та докази в їх підтвердження щодо діяльності позивача були предметом розгляду на засіданні постійної депутатської комісії сільської ради з питань регламенту, законності, депутатської діяльності, етики та запобігання корупції, доводились до відома депутатів ради як перед пленарним засіданням ради, так і безпосередньо на такому засіданні, що в тому числі відображено у Протоколі сесії. За приписами чинного законодавства, сільський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, і при їх здійсненні є відповідальним перед відповідною радою. При цьому, саме довіра є базовим принципом (передумовою) правової природи таких взаємовідносин.
За наявними доказами, позивач неодноразово порушував вказаний принцип, у зв'язку з чим, сільська рада як орган місцевого самоврядування за результатами аналізу діяльності сільського голови дійшла висновку про неможливість продовження виконання ним своїх обов'язків та вирішила реалізувати передбачене законом право на дострокове припинення повноважень сільського голови, а відповідне рішення було одноголосно прийнято усіма присутніми на сесії депутатами.
Також від скаржника надійшли доповнення до скарги, в яких він зазначає, зокрема, що судом порушено норми процесуального права у вигляді розгляду справи за відсутності відповідача та його представника
Зазначає, що суд не лише безпідставно розглянув справу за відсутності відповідача за умови відсутності обставин повторної його неявки, а й виклав в судовому рішенні неправдиві факти щодо ненадходження від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.
Також посилається на помилковість висновків суду про порушення порядку проведення сесії та її пленарного засідання, що має наслідком визнання протиправними прийнятих на ній рішень, зокрема і спірного рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови.
Так, суд посилається на ведення сесії депутатом сільської ради ОСОБА_3 , а не секретарем сільської ради ОСОБА_2 З Протоколу дев'ятнадцятої сесії сільської ради восьмого скликання від 02.03.2022 вбачається, що така сесія була відкрита сільським головою, після відкриття депутатами були розглянуті пропозиції щодо порядку денного. За результатами обговорення сільським головою було запропоновано депутатам затвердити порядок денний сесії в цілому, до якого були запропоновані відповідні питання. За результатами голосування вищевказаний порядок денний було затверджено одноголосно.
З урахуванням п. 5 ст. 22 Регламенту Тишківської сільської ради 8 скликання, затвердженим Рішенням Тишківської сільської ради від 27.11.2020 № 20, дев'ятнадцята сесія восьмого скликання Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області не могла бути закрита до моменту прийняття радою рішень по всіх питаннях порядку денного, у тому числі щодо питання дострокового припинення повноважень сільського голови, про що позивачу було достеменно відомо.
Позивач під час розгляду питання порядку денного сесії № 3, до моменту прийняття радою рішення з цього питання, а також до моменту розгляду та прийняття рішень по питаннях порядку денного № 4 та № 5, за власною ініціативою залишив залу проведення засідань сесії.
Відповідно до п. 4, 5 ст. 22 Регламенту закриття сесії оголошується головуючим на пленарному засіданні після розгляду всіх питань порядку денного; сесія не може бути закритою, якщо рада не визначилась щодо всіх питань порядку денного.
Стверджує, що суд правомірно виснував, що самовільне залишення позивачем зали проведення засідань сесій сільської ради до розгляду радою усіх питань порядку денного не могло мати своїм наслідком закриття сесії ради та депутати не мали перешкод та зобов'язані були розглянути інші питання, включені до порядку денного за відсутності позивача.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом визначено випадки, коли ведення сесії може бути доручено іншим особам. Такі випадки передбачено ч. 11 ст. 46 закону, з посиланням на ч. 6 та 8 цієї ж статті, а також ч. 2 ст. 33 Регламенту.
З матеріалів справи вбачається, що дев'ятнадцята сесія восьмого скликання Тишківської сільської ради була скликана саме сільським головою, а отже підстави для ведення сесії особами, визначеними у вказаних нормах Закону, відсутні.
Регламентом передбачено, що у випадках, коли на сесії головує певна особа (не обов'язково сільський голова), то під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні, ведення засідання доручається секретарю ради, а в разі його відсутності чи за обставин, що не дозволяють йому проводити засідання - іншому з депутатів.
При цьому, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом не унормовано, хто саме повинен перебрати на себе функції головуючого на засіданні у випадках, коли до закриття сесії головуючий, який її відкривав, самовільно та протиправно залишив залу засідань сесії до моменту розгляду всіх питань порядку денного. Також не унормовано, що у вказаних випадках головувати повинен саме секретар сільської ради.
Рішення депутатів про визначення депутата сільської ради, ОСОБА_3 головуючим дев'ятнадцятої сесії сільської ради восьмого скликання для розгляду наступних питань порядку денного (№№ 3-5) ніким не з депутатів не заперечувалось та ніким не оскаржувалось. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламент передбачають можливість головування на засіданнях ради не лише сільського голови, а й інших депутатів. А тому, за умови прогалин у нормативному регулюванні правовідносин згідно фактичних обставин у даній справі (хто повинен перебрати функції головуючого, якщо попередній головуючий самовільно залишив залу засідань), рішення депутатів про доручення вести засідання одному з депутатів не свідчить про будь-які порушення норм закону або Регламенту.
При цьому, на момент розгляду питання № 5 (про дострокове припинення повноважень сільського голови) головуючим на засіданні ради вже був депутат ОСОБА_3 , а не позивач, питання № 5 стосувалось персонально позивача, а не головуючого на той момент на засіданні ради депутата ОСОБА_3 тощо. А тому за вказаних обставин доручати секретарю сільської ради згідно ч. 2 ст. 33 Регламенту вести засідання під час розгляду питання № 5 порядку денного будь-яких підстав не було.
Також відповідач заперечує допущення будь-яких порушень порядку проведення сесії та її пленарного засідання під час розгляду питання порядку денного, за результатами якого було прийнято оскаржуване рішення.
При цьому, у разі наявності процедурних порушень, відповідач вважає їх неістотними. З огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 280/3996/20, за рішення відповідача про дострокове припинення повноважень позивача як голови сільської ради проголосували 19 із 19 присутніх на пленарному засіданні ради депутатів (тоді як загальна кількість депутатів складає 22 особи), які мали цілеспрямований для прийняття такого рішення намір за обставин, що на думку ради, свідчили про наявність юридичного підґрунтя для його прийняття.
Стверджує, що суд у рішенні надав оцінку щодо належно чи неналежно виконання позивачем обов'язків голови сільської ради, тобто незаконно втрутився в дискреційні повноваження ради. Суд фактично надав власну оцінку діям позивача, як голови сільської ради, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, та переоцінив позицію (волевиявлення) депутатів сільської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень позивача.
Зазначає, що такі висновки суду є незаконними та суперечать усталеній практиці Верховного Суду, зокрема, у постанові від 21 грудня 2023 року справа № 440/2017/20.
Тобто усталена практика Верховного Суду свідчить про те, що адміністративний суд не може здійснювати оцінку та перевірку голови сільської ради, а також і не вправі переоцінювати волевиявлення депутатів, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень сільського голови, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення.
Позивач, перебуваючи на посаді сільського голови, неодноразово допускав порушення законодавства України, прав і свобод громадян, не забезпечував здійснення наданих йому повноважень, притягувався до адміністративної відповідальності, докази чого містяться в матеріалах справи. Однак, такі докази були лише вибірково оцінені судом з огляду на те, що Оскаржуване рішення відповідача було обґрунтоване лише частиною з чисельних порушень позивача, які по суті стали останньою краплею для визначення волевиявлення депутатів щодо дострокового припинення повноважень позивача як сільської голови.
Також відповідачем надані суду копії звернень громадян, викладені у них обставин позивачем під сумнів не ставились, так само як і не заперечувався факт їх представлення н сесії депутатам ради тощо.
Зазначає, що суд не прийняв такі звернення у якості належних допустимих та достовірних доказів, оскільки останні, на думку суду, не мають ознак офіційних документів - відсутні контактні дані осіб, від імені яких вони написані; відсутні відтиски вхідного штампу чи будь-які інші позначки про те, що такі листи були фактично скеровані адресату та отримані ним; відсутні будь-які дані щодо розгляду таких листів та подальшого реагування адресата щодо викладених обставин, тощо.
Проте, законом не встановлено імперативних вимог щодо форми такого роду звернень громадян. Натомість, у таких листах зазначені прізвища та ім'я адресантів, їх місце проживання, звернення містять дати та власноручні підписи тощо. У таких зверненнях міститься інформація, яка підтверджує заперечення відповідача проти заявлених вимог, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а доводів щодо отримання таких доказів з порушенням встановленого законом порядку судове рішення не містить. Крім того, будь-який закон не пов'язує можливість дострокового припинення повноважень сільського голови з такою передумовою, як притягнення останнього до будь-якої відповідальності за результатами таких звернень.
Отже, суд безпідставно визначив відповідні письмові докази неналежними, недопустимими та недостовірними.
Стверджує,що з наявних в матеріалах справи копій звернень мешканців села Федорівка Тишківської сільської територіальної громади та сусідніх сіл (зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ), які суд безпідставно не прийняв до уваги в якості доказу, а також вказаної відповіді на адвокатський запит вбачається, вчинення позивачем дій, які свідчать про порушення вимог закону та невиконання обов'язків, що, у тому числі, й стало підґрунтям для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень позивача як сільського голови.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Відповідно до Рішення №2 від 06.11.2020 Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області визнано повноваження голови Тишківської сільської ради об'єднаної територіальної громади восьмого скликання, ОСОБА_1 , обраного 25 жовтня 2020 року. (т. 1 а.с. 24)
Відповідно до Протоколу Дев'ятнадцятої сесії Тишківської сільської ради восьмого скликання від 02.03.2022, під час розгляду п'ятого питання порядку денного було ухвалено рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови. (т. 1 а.с. 30-36)
Рішенням Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №887 від 02.03.2022 припинено достроково повноваження сільського голови ОСОБА_1 з 03.03.2022 та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади голови Тишківської сільської ради. (т. 1 а.с. 37)
Зі змісту зазначеного Рішення слідує, що останнє було прийнято радою, враховуючи факти свідомого невиконання норм Закону України «Про правовий режим воєнного стану», неналежне виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не забезпечення здійснення наданих законодавством повноважень в частині захисту населення Громади в умовах агресії російської федерації до держави Україна.
Факти та обставини обрання позивача по посаду та звільнення з неї також підтверджується копією трудової книжки (т. 1 а.с. 22-23) та відповідачем не заперечуються.
Водночас, не погоджуючись з рішенням №887 від 02.03.2022 про дострокове припинення повноважень та звільнення, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (стаття 38 Конституції України).
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України).
Згідно частини першої статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.
З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Згідно зі статтею 147-1 Кодексу законів про працю України працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР). Окремі особливості проходження служби в органах місцевого самоврядування врегульовані Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року №2493-ІІІ (далі - Закон №2493-ІІІ).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон № 2493-III), посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до статті 10 Закону № 2493-III, прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Статтею 2 Закону № 280/97-ВР встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до приписів статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема, є 1) виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою та 2) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (частина 3 статті 10 Закону № 280/97-ВР).
Згідно частини 10 статті 10 Закону № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частинами 1-3, 5-6 статті 12 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Повноваження сільських, селищних, міських голів можуть бути тимчасово покладені на керівника відповідної військово-цивільної адміністрації відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації".
За приписами частини 1-6 статті 42 Закону 280/97-ВР, повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.
Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади. Не пізніш як на п'ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті сільського, селищного, міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови.
Таке клопотання розглядається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев'яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень відповідного сільського, селищного, міського голови.
Сільський, селищний, міський голова, зокрема: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.
Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.
Відповідно до п.п. 3, 10, 16, частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 79 Закону № 280/97-ВР визначає підстави та порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.
Так, приписами частини 2 статті 79 Закону № 280/97-ВР, встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».
Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради (частина третя статті 79 Закону № 280/97-ВР).
За пунктом 3 частиною 11 статті 79 Закону, повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади: з підстав, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.
Суд зауважує, що рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 2000 року №1-рп/2000 визначено, що сільські, селищні, міські ради, як це, в свою чергу, логічно випливає із змісту частини третьої статті 140 Конституції України, а також частини першої статті 10 Закону № 280/97-ВР, є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради мають свої виконавчі органи, а, отже, - їм підзвітні та підконтрольні.
Також, суд зауважує, що прийняття рішень про рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови є законодавчо передбаченим правом селищної ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом. Прийняття таких рішень відбувається у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та належить до виключних повноважень відповідної ради.
Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку роботи голови сільської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів сільської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень сільського голови.
Водночас здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, у рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови сільської ради має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).
Отже, оскаржуване рішення відповідача повинно бути перевірене адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18, від 22.04.2020 у справі №360/2169/19 і надалі підтримані у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №802/1463/18-а, від 21.10.2021 у справі №240/6076/18 від 23.06.2023 у справі №240/39337/21, від 21.12.2023 у справі №440/2017/20, від 21 лютого 2024 року у справі №260/1793/19.
При цьому, колегія суддів наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте, звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 20.06.2019 у справі №510/2198/16-а, від 08.08.2019 у справі №810/1354/18, від 27.11.2019 у справі №419/1434/16-а, від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та підтримані, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №300/3110/20, від 21.12.2023 у справі №440/2017/20, від 11 квітня 2024 року у справі № 280/3996/20.
Так, Верховний Суд за результатами касаційного розгляду справи №129/2130/14-а (предметом розгляду якої було рішення про дострокове позбавлення повноважень особи, як голови сільської ради) погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що рішення Носовецької сільради про дострокове припинення повноважень її голови прийняте із дотриманням процедури та в межах повноважень, наданих відповідачу Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»; після відповідного обговорення, проголосувало 13 депутатів, тобто більше як 2/3 від загального складу ради; незначні процедурні порушення проведення позачергової сесії, не вплинули на результати голосування повноважним складом сесії, у зв'язку з чим оскаржуване рішення не може бути визнано протиправним.
Надаючи оцінку обставинам справи щодо предмету законності та легітимності спірного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 ст. 59 Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Нормами частини 1, 4-12, 14, 16-17 статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.
Сесія ради скликається з метою розгляду питання щодо укладення спеціального інвестиційного договору протягом місяця після отримання від уповноваженого органу проекту спеціального інвестиційного договору згідно із Законом України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".
У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.
Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Так колегія суддів зазначає, що за приписам законодавства, сесію сільської ради відкриває і веде відповідно сільський голова, у певних випадках секретар ради, або один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. При цьому, положення Закону не містять приписів щодо ведення сесії у раді залишення її міською головою або відповідною особою яка її відкрила та вела.
Рішенням Тишківської сільської ради від 27.11.2020 № 20 затверджено Регламент Тишківської сільської ради 8 скликання (далі - Регламент).
Колегія суддів зазначає, що положення Регламенту кореспондуються з положенням Закону № 280/97-ВР.
Статтею 2 Регламенту передбачено, що цим Регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-8 статті 21 Регламенту сесії ради, окрім першої, скликаються сільським головою. Сесія Ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. У разі немотивованої відмови сільського голови або неможливості його скликати сесію Ради вона скликається секретарем Ради. Сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради, виконавчого комітету Ради.
У разі якщо сільський голова або секретар Ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у ч. 5 цієї статті Регламенту або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради. У такому випадку головуючий на засіданні обирається рішенням Ради.
Позачергові сесії скликаються у випадку гострої необхідності. Рішення про скликання чергової сесії Ради доводиться загальним відділом апарату ради до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради. Інформація про скликання сесії Ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради або на дошці оголошень Ради.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Регламенту закриття сесії оголошується головуючим на пленарному засіданні після розгляду всіх питань порядку денного.
Частиною 5 статті 22 Регламенту визначено, що сесія не може бути закритою, якщо рада не визначилась щодо всіх питань порядку денного.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Регламенту, включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 Регламенту, відкриває, веде і закриває пленарні засідання ради сільський голова, окрім випадків визначених у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
На час доповіді, співдоповіді або виступу головуючого у дебатах на засіданні, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні, ведення засідання доручається секретарю ради, а в разі його відсутності чи за обставин, що не дозволяють йому проводити засідання - іншому з депутатів.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Регламенту, головуючий на засіданні Ради, зокрема, відкриває та веде засідання, оголошує перерви та закриває засідання; забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні; вживає заходів до підтримання порядку на засіданні.
Повноваження сільського голови достроково припиняються у випадках, передбачених законодавством України (стаття 64 Регламенту).
Згідно із частинами 4-5 статті 70 Регламенту у разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку з обставинами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, рада збирається у наступний за розкладом пленарних засідань день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів порушення законодавства в частині порушення скликання сесії ради та проведення засідання, у тому числі порушення депутатами проведення сесії після її залишення головою сільської ради.
Системний аналіз вищенаведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що головуючий на засіданні сесії сільської ради має повноваження закрити сесію лише у разі розгляду усіх питань порядку денного. При цьому, законодавство передбачає у голови право у певних випадках саме оголосити перерву або закрити засідання, а не закриття сесії.
Зі змісту Протоколу сесії від 02.03.2022, вбачається, що позивач оголосив про закриття сесії ради під час розгляду третього з п'яти питань порядку денного, що у даному випадку не передбачено чинним законодавством.
Також, на момент оголошення позивачем про закриття сесії, залишались нерозглянутими ще три питання порядку денного, по яких радою не було винесено жодного рішення, що за приписами законодавства також виключає у позивача права на закриття сесії.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не наведено та матеріали справи не містять доказів які б надавали право позивачу саме закрити засідання.
При цьому, колегія суддів зауважує, що Регламент визначає, що під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні, ведення засідання доручається секретарю ради, а в разі його відсутності чи за обставин, що не дозволяють йому проводити засідання - іншому з депутатів.
Як вбачається, спірне питання стосувалось персонально щодо позивача.
Матеріали справи свідчать про те, що на засіданні дев'ятнадцятої сесії восьмого скликання Тишківської сільської ради була присутня секретар ради Височанська Т.В., яка упродовж усього засідання, у тому числі - під час розгляду спірного питання про дострокове припинення повноважень сільського голови, вела протокол засідання, отже не мала можливості вести сесію.
Отже, ведення засідання відповідачем правомірно було доручено відповідному депутату.
Колегія суддів вважає, що за відсутності законодавчо передбачених підстав для закриття сесії ради, відповідачем правомірно було продовжено розгляд поточних питань винесених на її розгляд.
Також, колегія суддів зазначає, що оскільки проведення засідання сесії ініціював позивач, то, відповідно, він був обізнаним про розгляд питання на засіданні, яке стосувалося його повноважень, і не був позбавлений права бути присутнім на засіданні на якому розглядалось таке питання та проект такого рішення «Про дострокове припинення повноважень голови». Також, позивач не був позбавлений права і бути почутим під час прийняття спірного рішення ради про дострокове припинення його повноважень.
Таким чином ураховуючи те, що депутати проголосували «за» більшістю голосів (двома третинами голосів), то наведені позивачем обставини не можуть бути безумовною підставою для його скасування, оскільки в даному випадку є: 1) цілеспрямований намір і вагома причина для прийняття такого рішення; 2) підставність та очевидність даного рішення, на думку ради, має під собою певні юридичні підґрунтя; 3) вирішення означеного питання є виключною компетенцією депутатів ради та належить до її дискреційних повноважень.
Подібний правовий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 280/8088/21.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив неправильне застосування норм матеріального права та неправильно надав оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за чинним процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Тишківської сільської ради задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров