20 серпня 2024 р.Справа № 520/1223/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р. (ухвалене суддею Супрун Ю.О., повний текст якого складено 29.06.2021 р.) по справі № 520/1223/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (в подальшому - ГУ Держпраці у Харківській області), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 р. № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р. адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянтка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, вимог: Закону України від 05.04.2007 р. № 844-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в подальшому - Закон № 844-V), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 р.: рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р. у справі № 520/1223/21 скасовано; прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до ГУ Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 р. № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС.
Постановою Верховного Суду від 28.05.2024 р.: касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області задоволено частково; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 р. у справі № 520/1223/21 скасовано; справу № 520/1223/21 направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.
У судове засідання відповідач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що до ГУ Держпраці у Харківській області надійшов лист Головного управління ДФС у Харківській області від 21.12.2018 р. № 31725/9/20-40-14-10-20 та копія акту Головного управління ДФС у Харківській області від 20.12.2018 р. № 1554/20/38/РРО/ НОМЕР_1 , висновками якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (в подальшому - КЗпП України) допускає до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин.
Наказом ГУ Держпраці у Харківській області від 09.01.2019 р. № 01.01-07/42 призначено перевірку ФОП ОСОБА_1 .
На підставі вищевказаного наказу та направлення на перевірку № 01.01-94/02.03/93 від 09.01.2019 р. фахівцями відповідача проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою: АДРЕСА_1 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за результатами якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ХК4091/297/НД/АВ від 21.01.2019 р., яким встановлено, що позивачкою в порушення ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника ОСОБА_2 на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідачем на адресу позивачки направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу № 0498 від 21.01.2019 р., яке направлено на адресу позивачки 22.01.2019 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією ПАТ «УКРПОШТА».
11.01.2019 р., у зв'язку з ненаданням документів для проведення інспекційного відвідування, актом про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК4091/297/НД від 11.01.2019 р. інспекційне відвідування призупинено на 10 днів. Складена вимога № ХК4091/297/ПД про необхідність надання документів у строк до 10 год. 00 хв. 21.01.2019 р., яка направлена позивачці.
Станом на 21.09.2019 р. до Головного управління Держпраці у Харківській області від ФОП ОСОБА_1 або іншої особи уповноваженої діяти в інтересах ФОП ОСОБА_1 до інспекційного відвідування не надано документів, що підтверджують трудові відносини з громадянкою ОСОБА_2
31.01.2019 р. на підставі висновків акту інспекційного відвідування від 21.01.2019 р. № ХК4091/297/НД/АВ відповідачем винесено постанову № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 125190 грн.
Не погодившись з вищевказаною постановою відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова відповідача обґрунтована, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, оскільки під час огляду відеозаписів з відеореєстратора № 11137305 (файли NOR_8888888_000000_20190111152305_0035, NOR_8888888_000000_20190111152305 0036) судом першої інстанції встановлено факт знаходження ОСОБА_2 без верхнього одягу та одягненої в барменський фартух, а оскаржувана постанова прийнята відповідачем із дотриманням вимог чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п.п. 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 року № 844-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в подальшому - Закон № 844-V), заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно із ч. 5 ст. 2 Закону № 844-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону № 844-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
Згідно із ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 р.. № 509 (в подальшому - Порядок № 509).
Пунктом 2 Порядку № 509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Відповідно до п. 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно із ІІ розділу акту від 21.01.2019 р. № ХК4091/297/НД/АВ, під час проведення інспекційного відвідування фахівцями ГУ Держпраці у Харківській області здійснено вихід за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 16, кафе «Гранат», та встановлено, що за барною стійкою здійснює обслуговування особа, яка відповідно до наданих усних пояснень зазначила, що працює у даному закладі.
Як вбачається зі змісту пояснень, складених 11.01.2019 р. фахівцями відповідача від імені ОСОБА_2 , в цих поясненнях зазначено, що 11.01.2019 р. ОСОБА_2 за усною домовленістю прийшла в кафе для допомоги з обслуговування клієнтів закладу «Гранат», а саме, приймання замовлень, розливу та продажу напоїв.
Проте, ОСОБА_2 відмовилася від підпису вищезазначених пояснень, у зв'язку з чим в спірних правовідносинах вони не є належними та допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відеозаписами з відеореєстратора № 11137305 (файли NOR_8888888_000000_20190111152305_0035, NOR_8888888_000000_20190111152305 0036), які оглянуті судом апеляційної інстанції в судовому засіданні, не підтверджено, що 11.01.2019 р. в кафе «Гранат» знаходилися будь-які відвідувачі, яких, на думку відповідача, могла обслуговувати ОСОБА_2 . Також не зафіксовано факту обслуговування ОСОБА_2 відвідувачів закладу, а саме приймання замовлень, розливу та продажу напоїв. Крім того, з цих відеозаписів неможливо встановити, в що саме була одягнута ОСОБА_2 та чи був на ній саме барменський фартух, а не інший одяг.
Тобто, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтвердили, що позивачкою в порушення ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП допущено ОСОБА_2 до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Одночасно, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивачки про порушення ГУ Держпраці у Харківській області п. 6 Порядку № 509, оскільки контролюючим органом підтверджено допустимими та достатніми доказами отримання повідомлення про та інформованість позивачки та її представника про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладеного, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова необґрунтована, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р. по справі № 520/1223/21 скасувати; прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити; визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 р. № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати в загальному розмірі 3129,76 грн. підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р. по справі № 520/1223/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3129 (три тисячі сто двадцять дев'ять) гривень 76 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 28.08.2024 року