21 серпня 2024 р.Справа № 953/6037/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, по справі № 953/6037/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Чернишенко В.М.
про визнання дій протиправними,
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Чернишенко В.М. (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, в якому просив:
- визнати дії поліцейського 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (жетон №005822) щодо направлення позивача до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння - незаконними.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 24 липня 2023 року, враховуючи дані про реєстрацію позивача та невідповідність позовних вимог, викладених у прохальній частині позову статті 286 КАС України, що вирішуються місцевими загальними судами, як адміністративними, вказану справу передано на розгляд за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 953/6037/23 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 953/6037/23 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Чернишенко В.М. про визнання дій протиправними.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення у справі, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 953/6037/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено, що суд першої інстанції не розібрався у заявлених позовних вимогах. Так, у поданій позовній заяві, позивачем зазначалось, що працівники патрульної поліції, нехтуючи вимогами вказаної інструкції, з надуманих підстав, незаконно, вирішили провести позивачу огляд на стан алкогольного сп'яніння, що в подальшому призвело до відсторонення його від керування транспортним засобом, витрачення особистого часу та часу працівників поліції, які фактично перестали виконувати свої безпосередні обов'язки більше ніж на чотири години. А також те, що працівники патрульної поліції, мало того, що безпідставно направили позивача на проходження медичного огляду, так і ще скрили свої незаконні дії шляхом не складання протоколу, чим позбавили позивача права подавати скарги та заперечення на їх дії. Заявлені позивачем вимоги стосувались порушення порядку направлення останнього на медичний огляд, і аж ніяк не стосувались предмету оцінки суду в якості доказу вчинення адміністративного правопорушення при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначив суд першої інстанції.
Відповідачем на апеляційну скаргу надано відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 07.07.2023 приблизно о 23 год. 10 хв. неподалік будинку 323Б по вул. Академіка Павлова у місті Харкові працівниками патрульної поліції було виявлено транспортний засіб SКОDА ОСТАVІА, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом у комендантську годину. Тому вказаний транспортний засіб було зупинено для перевірки документів.
Під час спілкування з водієм, яким виявився позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поліцейський взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції ОСОБА_2 (далі - поліцейський) виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти на місці тест за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. В подальшому пройти тест на місці для виявлення стану алкогольного сп'яніння позивач відмовився.
Патрульні поліцейські повідомили позивачу, що відстороняють його від керування транспортним засобом та доставили на службовому автомобілі до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», куди ними, а саме поліцейським 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 (жетон №005822) було виписано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
У зазначеному медичному закладі позивач отримав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1666 від 08.07.2023, відповідно до якого ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Вважаючи, що поліцейським ОСОБА_2 було незаконно направлено позивача до медичного закладу для проходження медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп'яніння, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що поліцейський 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Чернишенко В.М. здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, при здійсненні своїх службових обов'язків керувався положеннями ПДР, Законом України «Про дорожній рух», Законом України ««Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією № 1395, Порядком № 1103 та Інструкцією № 1452/735, а права та законні інтереси позивача не були порушені.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
За пунктами 1, 3 та 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітет України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106. Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і. свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України № 389-VIII від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон України «Про правовий режим воєнного стану»).
Згідно з пунктами 5 та 7 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів. Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, запровадження у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантської години (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших Громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 29.12.2021 затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
Випадки, коли уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, визначені пунктом 7 вказаного Порядку. До таких відносяться знову ж таки: існування підстав, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом. У разі виявлення під час перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян ознак складу кримінального та/або адміністративного правопорушення затримання таких осіб та вилучення відповідних речей здійснюється відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 12 зазначеного Порядку).
Крім того, Порядок встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 (далі - Порядок №1455) визначає процедуру встановлення заходів особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1455 під терміном особливий режим мається на увазі комплекс заходів, які здійснюються в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан з метою недопущення несанкціонованого переміщення громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.
Згідно з наказом Харківської обласної військової адміністрації від 05.12.2022 №199В «Про запровадження комендантської години на території Харківської області» з 05.12.2022 до окремого розпорядження запроваджено комендантську годину шляхом заборони перебування громадян з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. на вулицях та інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, а також руху транспортних засобів.
За положеннями частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; проникнення до житла чи іншого володіння особи; перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; поліцейське піклування.
Пункти 2 та 3 частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують, особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадках якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення, та якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.
Згідно пунктом 7 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі - Закон України «Про дорожній рух»), встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху, зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В пункті 1.1 ПДР зазначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
В пункті 1.9 ПДР зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.4.а ПДР встановлює, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
З матеріалів справи встановлено, що 07.07.2023 приблизно о 23 год. 10 хв. неподалік будинку 323Б по вул. Академіка Павлова у місті Харкові працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб SКОDА ОСТАVІА, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом у комендантську годину. Тому вказаний транспортний засіб було зупинено на підставі вищезазначених норм для перевірки документів.
Під час спілкування з водієм, поліцейським було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння.
Водночас, за вимогами статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395) направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок №1103).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція № 1452/735).
Пунктами 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 7 розділу І Інструкції № 1452/735 визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Отже, направленню водія на огляд в заклад охорони здоров'я передує відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Відповідно до пунктів 3, 4, 15, 16, 17, 19 та 20 розділу III Інструкції № 1452/735 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 5 розділу X Інструкції № 1395 у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).
За вимогами пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено матеріалами справи, зокрема, відзиву на апеляційну скаргу, за наслідками суб'єктивного сприйняття поліцейським поведінки і фізичного стану водія, було виявлено у останнього ознаки сп'яніння, у зв'язку з чим поліцейський був зобов'язаний провести огляд на стан алкогольного сп'яніння та/або направити його на огляд у заклад охорони здоров'я.
Крім того, в направленні на огляд позивача зазначено, що у останнього за результатами проведеного уповноваженою особою патрульної поліції виявлені ознаки сп'яніння: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей.
Учасниками справи не заперечувалось, що позивач відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820.
Відтак, діючи в межах своїх повноважень та відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, поліцейським 07.07.2023 о 23 год. 32 хв. направлено позивача для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а саме до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (КНП ХОР «ОНД»), для чого виписано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2023 №1666 та копії висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2023 № 1666, які позивач надав до суду, ознак алкогольного сп'яніння у останнього не виявлено.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача щодо не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у відповідності до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Отже, протокол складається при вчиненні адміністративного правопорушення та при наявності його складу.
Виходячи з того, що факту алкогольного сп'яніння не було підтверджено за результатами медичного огляду, у поліцейського не було підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки був відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Відтак, колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача викладені в апеляційній скарзі про те, що поліцейським протиправно не складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки для складання відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, не було достатніх підстав. Водночас не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно позивача, жодним чином не порушує його права чи інтереси.
Водночас, позивачем в позовній заяві не заявлено вимогу про визнання незаконними дій відповідача щодо не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім того, як вбачається із тексту позовної заяви та апеляційної скарги, позивачем наголошується на тому, що у даній справі спірні правовідносини також стосуються розгляду питання правомірності направлення позивача на медичний огляд з метою виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, що були виявлені поліцейським за наслідками його суб'єктивного сприйняття поведінки позивача.
В той же час, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Разом з тим, направлення позивача на медичний огляд - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та можуть бути предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Більш того, направлення на медичний огляд не породжує правових наслідків для позивача та не порушує його права, у зв'язку з чим не підлягає окремому оскарженню від постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
До схожих висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у справі №712/7385/17 (постанова від 13 березня 2019 року) та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 752/5417/19 (постанова від 22 червня 2023 року).
Водночас, предметом спору у даній справі, як вкотре наголошує колегія суддів, є саме визнання незаконними дій поліцейського щодо направлення позивача до закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, в той час як такі дії поліцейського були обумовлені відмовою позивача від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, що відповідає вимогам пункту 7 розділу І Інструкції №1452/735.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, такі як складання направлення на медичний огляд, мають бути предметом оцінки суду в якості доказу вчинення правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак така дія не можу бути предметом окремого спору. У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає безпідставним твердження позивача про те, що його права порушені, шляхом вчинення поліцейським дій щодо складання направлення на медичний огляд.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність направлення позивача на медичний огляд та не зазначення у направленні ознак алкогольного сп'яніння, то колегія суддів зазначає, що вказані доводи є безпідставними, адже ознака «запах алкоголю з порожнини рота» була вказана у направленні позивача на медичний огляд (а.с. 11 том 1) та вона відповідає переліку ознак алкогольного сп'яніння закріплених у пункту 3 розділу І Інструкції №1452/735. Приведене вказує на те, що дії поліцейського відповідали порядку закріпленому в Інструкції №1452/735.
При цьому, та обставина, що за наслідками медичного огляду не було встановлено у позивача алкогольне сп'яніння, не доводить незаконність дій поліцейського щодо направлення позивача на медичний огляд, оскільки наявність або відсутність таких ознак поліцейським встановлюється особистим суб'єктивним сприйняттям після чого особі пропонується пройти тест на виявлення алкогольного сп'яніння. В той же час, позивач відмовився від проходження такого огляду, що і було підставою для направлення його до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Інші доводи на, які посилався апелянт не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
У контексті оцінки інших доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Згідно частини першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 953/6037/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови складено 28.08.2024
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Л.В. Любчич